Справа №1-70/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Демченко

Номер провадження 11/1890/596/12 Суддя-доповідач - Філонова

Категорія - 42

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Філонової Ю. О.,

суддів - Ященка В. А., Моїсеєнко Т. М.,

з участю прокурора - Севастьянової Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 24 липня 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Глухіського міськрайонного суду Сумської області від 07 березня 2012 року ОСОБА_2 був засуджений за ч.2 ст.286 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки. Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 21 червня 2012 року вказаний вирок в частині призначення покарання було змінено, та суду окремо було рекомендовано, у порядку ст.ст.409, 411 КПК України, вирішити питання щодо судових витрат по справі.

Постановою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 24 липня 2012 року в порядку ст.ст.409, 411 КПК України було вирішено питання щодо судових витрат по справі. Постановлено, що судові витрати у кримінальній справі відносно ОСОБА_2 у вигляді вартості проведеної у справі судової автотехнічної експертизи віднести на рахунок держави. Суд мотивував своє рішення тим, що за змістом ч.1 ст.93 КПК України, яка визначає підстави і порядок відшкодування судових витрат та оплати праці адвокатів, судові витрати покладаються на засуджених, крім сум, що видані і мають бути видані перекладачам, або приймаються на рахунок держави.

На дану постанову прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції подав апеляцію, де просить постанову суду скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, що потягло за собою неправильне застосування кримінального закону, а справу направити на новий судовий розгляд посилаючись на те, що судові експертизи по кримінальних справах фінансуються з Державного бюджету України, але при цьому відповідно до вимог ч.1 ст.93 КПК України покладаються на засуджених.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Севастянової Л.В., яка просила скасувати постанову суду, а справу направити на новий судовий розгляд, виконавши вимоги ст. 318 КПК України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

Так, суд, приймаючи рішення щодо віднесення судових витрат у кримінальній справі за проведення автотехнічної експертизи, на рахунок держави, послався на ч.1 ст. 93 КПК України в частині, що судові витрати покладаються на засуджених, крім сум, що видані і мають бути видані перекладачам, або приймаються на рахунок держави. Також суд послався на ч.2 ст.15 Закону Україні «Про судову експертизу» та п.11 затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 710 від 01.07.1996 року «Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів», яка передбачає, що Державні спеціалізовані установи судової експертизи проводять судову експертизу з кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік на проведення судових експертиз.

Однак, колегія суддів вважає, що при винесенні постанови суд першої інстанції допустив невідповідність своїх висновків, фактичним обставинам справи, що є підставою для скасування постанови.

Згідно ст. 91 КПК України, судові витрати складаються:1) із сум, що видані і мають бути видані свідкам, потерпілим, експертам, спеціалістам, перекладачам і понятим; 2) із сум, витрачених на зберігання, пересилання і дослідження речових доказів; 3) з інших витрат, що їх зробили органи дізнання, досудового слідства і суд при провадженні у даній справі.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 93 КПК України, судові витрати покладаються на засуджених, крім сум, що видані і мають бути видані перекладачам, або приймаються на рахунок держави.

Зі змісту ч.5 цієї ж статті випливає, що судові витрати в разі неспроможності особи, з якої вони мають бути стягнуті, а також судові витрати, пов'язані із виплатою сум перекладачеві, приймаються на рахунок держави.

Інших випадків прийняття судових витрат на рахунок держави КПК України не передбачає.

Таким чином, на думку колегії суддів, апеляція прокурора є обґрунтованою і підлягає до задоволення, а постанова суду скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 362, 366, 371 КПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.

Постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 24 липня 2012 року про віднесення судових витрат у вигляді вартості судової автотехнічної експертизи по кримінальній справі відносно ОСОБА_3 на рахунок держави, скасувати у зв'язку невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, а справу повернути на новий судовий розгляд до того ж суду.

СУДДІ:

Філонова Ю. О. Ященко В. А. Моїсеєнко Т. М.