Справа №1490/4484/12 30.10.2012 30.10.2012 30.10.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11/1490/766/2012 рік Головуючий у 1 інстанції
Категорія ч.2 ст.190 Семерей М.Ф.
КК України Доповідач апеляційної інстанції:
Ржепецький О.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі
Головуючого: Ржепецького О.П.
Суддів: Дзюба Ф.С., Чернявський А.С.
За участю прокурора: Артеменко Л.В.
Засудженого: ОСОБА_3
Захисника: ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_5 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 серпня 2012 року, яким
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Миколаєва, громадянин України, раніше судимий - 09.09.2011 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.1 ст. 190 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
- засуджений за ч.2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
Постановлено виконувати самостійно вказаний вирок та вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 09.09.2011 року згідно якого ОСОБА_5 засуджено за ч.1 ст. 190 КК України до 2 років обмеження волі з застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки.
Постановлено стягнути з ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої злочином, на користь ОСОБА_6 - 800 гривень, на користь ОСОБА_7 - 1 500 гривень.
За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним у тому, що в квітні 2011 року, знаходячись в барі «Бомбей», розташованого на пл. Перемоги по пр.-ту Миру в м. Миколаєві, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, діючи повторно, пообіцявши працевлаштувати ОСОБА_6 на посаду торгового представника на підприємство «Алкогольні традиції», фактично не збираючись виконувати свої зобов'язання, за що ОСОБА_6 передав останньому гроші в сумі 500 гривень, після чого ОСОБА_5 свої зобов'язання не виконав, гроші привласнив, розпорядившись ними за власним розсудом, чим спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Крім того, в квітні 2011 року ОСОБА_5 маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи повторно в барі «Бомбей», розташованого на пл..Перемоги в м. Миколаєві, повідомив ОСОБА_7 неправдиві відомості про наміри його працевлаштувати на посаду водія на підприємство «Алкогольні традиції», фактично не збираючись виконувати свої зобов'язання, ОСОБА_5 зловживаючи довірою ОСОБА_7, заволодів його грошима в сумі 1 500 гривень, після чого свої зобов'язання не виконав, гроші привласнив, розпорядившись ними за власним розсудом, чим спричинив ОСОБА_7 шкоду на вищевказану суму.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_5 просить вирок суду змінити, застосувати вимоги ст. 69 КК України та остаточно призначити покарання у виді 1 року позбавлення волі. Вказує, що суд не врахував те, що він повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, на досудовому та судовому слідстві активно сприяв розкриттю злочину, відшкодував потерпілим завдану ним шкоду, та те, що він має на утриманні малолітню дитину.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку засудженого ОСОБА_3, який просив застосувати відносно нього Закон України «Про амністію у 2011 році», думку захисника ОСОБА_4, який підтримав апеляцію та клопотання про застосування амністії відноно засудженого ОСОБА_3, думку прокурора Артеменко Л.В. про законність та обґрунтованість вироку, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині відповідає фактичним обставинам та ґрунтується на зібраних у справі доказах, які судом перевірені та засудженим не оспорюються.
Дії засудженого кваліфіковані вірно за ч.2 ст. 190 КК України.
Що стосується призначеного ОСОБА_3 покарання, то суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував як характер і тяжкість вчиненого ним злочину так і особу засудженого. Судом також враховані ті обставини, на які посилається ОСОБА_3 в апеляції. Таким чином підстав до пом'якшення покарання не має.
Судом вірно прийнято рішення про самостійне виконання вказаного вироку та вироку Заводського районного суду м. Миколаєва від 09.09.2011року.
Як видно з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_3 має сина ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.45).
Згідно довідки служби у справах дітей від 02.10.2012 року ОСОБА_3 не позбавлявся батьківських прав.
ОСОБА_3 вчинив злочин середньої тяжкості та при розгляді справи в апеляційній інстанції просить застосувати щодо нього Закон України «Про амністію у 2011 році».
У відповідності до п. в. ст. 1 Закону України «Про амністію в 2011 році» підлягають звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими, особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає за можливе звільнити ОСОБА_3 від призначеного за ч.2 ст. 190 КК України покарання у виді позбавлення волі, строком на два роки.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.
На підставі п. в ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 році» ОСОБА_3 від призначеного вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 серпня 2012 року за ч.2 ст. 190 КК України покарання у виді позбавлення волі, строком на два роки, звільнити.
Звільнити ОСОБА_3 з - під варти з зали суду.
В іншій частині вказаний вирок залишити без зміни.
Головуючий :
Судді :