КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2012 року 2а-3932/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання -Роздобудько Я.В., за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Альянс 2000»

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення №0000032200 від 23.04.2012 р., -

В С Т А Н О В И В:

ПП «Альянс 2000»звернулось до суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби з вимогою скасувати податкове повідомлення-рішення №0000032200 від 23.04.2012 р. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі Наказу Броварської ОДПІ Державної податкової служби від 22.03.2012 р. №91, працівником Броварської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Альянс 2000»з питань правомірності формування податкового кредиту з платником податків ТОВ «Астана К»за березень 2011 р., за результатами якої складено Акт від 04.04.2012 р. №152/231/31129440 (далі -Акт перевірки).

Вказує, що не погоджуючись з Актом перевірки ПП «Альянс-2000»надав свої заперечення та пояснення від 09.04.2012 р. №04-2, однак за результатами розгляду матеріалів перевірки та заперечень до Акту перевірки Броварською ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення від 23.04.2012 р. №0000032200 про зобов'язання сплатити податок на додану вартість у розмірі 132796,91 грн. і штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1,0 грн.

Вказує, що ПП «Альянс 2000»не погоджується з висновками Акту перевірки від 04.04.2012 р. №152/231/31129440 та вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання та прийняв рішення, що суперечить законодавству та виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених законами України.

У судових засіданнях представники позивача підтвердили обставини, викладені у позовній заяві, уточнені позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Відповідач - Броварська ОДПІ Київської області ДПС проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що Броварською ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Альянс 2000» з питань правомірності формування податкового кредиту за рахунок ТОВ «Астана К»за березень 2011 р. За результатами перевірки було складено Акт перевірки в якому зафіксовано виявлені порушення:

- ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України, має ознаки нікчемності та є нікчемним в силу припису закону, договір №02/2 від 02.02.2011 р. укладений між ПП «Альянс 2000»та ТОВ «Астана К»на загальну суму - 796781,43 грн. (в т.ч. ПДВ -132796,91 грн.);

- п.п.1.2 п.1, п.п.2.1, п.п.2.4, п.п.2.1.6 п.2 та п.п.3.2 п.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704;

- п.3 розділу 3 «Положення про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 р. №41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.02.2011 р.

Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно, у зв'язку з цим відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Альянс 2000»є юридичною особою, що зареєстровано 06.11.2000 р. Броварською районною державною адміністрацією Київської області (свідоцтво серія А01 №277017), як платник податків перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 19.07.2010 р. за №1042, на теперішній день перебуває на обліку у Броварській ОДПІ Київської області ДПС. Позивач є платником податку на додану вартість (Свідоцтво №100293692 ).

Згідно довідки АБ №145960 з ЄДРПОУ, основним видом діяльності за КВЕД ПП «Альянс 2000»є: діяльність у сфері інжинірингу, оптова торгівля будівельними матеріалами, будівництво будівель, монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Наказу Броварської ОДПІ від 22.03.2012 р. №91, працівником Броварської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Альянс 2000»з питань правомірності формування податкового кредиту з платником податків ТОВ «Астана К»за березень 2011 р., за результатами якої складено Акт перевірки.

Не погоджуючись з актом перевірки ПП «Альянс-2000»надав свої заперечення та пояснення від 09.04.2012 р. №04-2. За результатами розгляду матеріалів перевірки та заперечень до Акту перевірки Броварською ОДПІ 23.04.2012 р. було винесене податкове повідомлення-рішення від 23.04.2012 р. №0000032200 яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 132796,91 грн. і застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1,0 грн.

10.05.2012 р. (вих.11/04) ПП «Альянс 2000» подало Скаргу на податкове повідомлення-рішення до Державної податкової служби у Київській області.

21.05.2012 р. ДПС у Київській області винесла рішення про продовження строку розгляду скарги до 16.07.2012 р.

11.07.2012 р. ДПС у Київській області винесла рішення про результати розгляду скарги, яким залишила без змін податкове повідомлення рішення Броварської ОДПІ.

21.07.2012 р. ПП «Альянс 2000»подало повторну скаргу до Державної податкової служби України.

09.08.2012 р. за вих. № 147.0.61-12/10-2115 від ДПС України надійшло Рішення про результати розгляду скарги, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Броварської ОДПІ. Після цього позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку вказаному податковому повідомленню-рішенню суд вважає за необхідне вказати наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про порушення позивачем ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України.

Так, безпосередньо в Акті перевірки (стор.15-6) вказано, що до Броварської ОДПІ надійшов акт ДПІ у Шевченківському районі м.Києва про результати документальної невиїзної перевірки TOB «Астана К» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2011р. від 08.06.2011р. №1404/23- 08/37270449 (далі - акт №1404/23-08/37270449).

За результатами перевірки TOB «Астана К»встановлено:

«... На підприємстві відсутні будь-які основні засоби та виробничі потужності. Загальна чисельність працюючих складає 1 особа. Згідно до Декларації з податку на прибуток за 1-й квартал 2011 р. заробітна плата не нараховувалась та не виплачувалась. Вказані факти свідчать про неможливість факту реального здійснення господарської діяльності.

Також, відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

ДПІ у Шевченківському районі м.Києва встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) TOB «Астана К».

В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено:

Основні засоби у TOB «Астана К»відсутні, згідно з Додатком СВ до декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 р., рядок «05.1.3.АМ. Амортизація виробничих основних засобів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг»не заповнений.

У зв'язку з відсутністю розшифровок до декларації з податку на прибуток та іншої податкової звітності не є можливим зробити висновок про наявність основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів для здійснення основного виду діяльності.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність TOB «Астана К»здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності TOB «Астана К», фінансово- господарські взаємовідносини між TOB «Астана К»та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст.234 Цивільного Кодексу України (ЦКУ).

ВПМ Броварської ОДПІ (доповідна записка від 07.11.2011р. за №4244/7/26-40) повідомляє, що у ході оперативного аналізу фінансово-господарської діяльності ПП «Альянс 2000»встановлено, що підприємство безпідставно формує податковий кредит від TOB «Астана-K», яке перебуває на податковому обліку ДПІ у Шевченківському районі м.Києва. В ході проведених заходів працівниками ВПМ Броварської ОДПІ опитано засновника - директора TOB «Астана-K»ОСОБА_1 щодо фінансово-господарських взаємовідносин з наступними підприємствами, які знаходяться на обліку в Броварській ОДПІ, а саме: ПП «Альянс 2000», TOB «Маядо», ПП «Стандарт», TOB «Єтатім Плюс», TOB «Юні Колорс Груп», ПП «Аламак».

Згідно протоколу опиту засновника - директора TOB «Астана К»ОСОБА_1, отриманого від ВПМ Броварської ОДПІ, встановлено: що TOB «Астана-K» документально відображало наявність фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Альянс 2000»яких фактично не було. Внаслідок чого підприємством незаконно сформований податковий кредит шляхом включення підроблених від імені директора TOB первинних документів щодо реалізації товарів (робіт, послуг) до податкового та бухгалтерського обліку, згідно податкової декларації з податку на додану вартість №14218 19.04.2011 р. та додатку №5 «Розшифровки кредиту в розрізі контрагентів»від 19.04.2011 р. за №14219 до декларації з ПДВ мало господарські відносини з ПП «Альянс 2000», в березні 2011 р.

Отже встановлено, що ПП «Альянс 2000»здійснювало безтоварні операції з придбання товарів (робіт, послуг) від TOB «Астана К», які в дійсності не реалізовувалися вказаним підприємством, а лише полягали в документальному їх оформленні (шляхом складання договорів, актів прийому-передачі, рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних та інших документів), з метою ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів.

На підставі цього, податковим органом зроблено висновок про те, що договір укладений між TOB «Астана К»та контрагентами (покупцями, постачальниками) в період з 01.03.2011р. по 31.03.2011р. згідно частини 1, 5 ст.203, п.1, 2 ст.215, ст.228 Цивільного Кодексу є нікчемним і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судом встановлено, що між ПП «Альянс 2000» (Покупець) та ТОВ «Астана-К»(Продавець) укладений Договір поставки №02/2 від 02.02.2011 р.

Згідно вказаного договору:

п.1.1 Продавець зобов'язується передавати належний йому товар у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати за нього на умовах Договору;

п.2.1 Найменування товару: електроосвітлювальні прилади, електроарматура та інші матеріали, які використовують для електропостачання та функціонування вуличного освітлення;

п.2.2 Кількість необхідного товару визначається шляхом переговорів за кожну партію товару і зазначається у кожній накладній н постачання визначеного товару;

п.3.1 Продавець зобов'язаний передати товар Покупцю у повному обсязі протягом трьох днів з моменту обговорення щодо замовлення необхідного асортименту товару.

п.5.2.1 Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений цим Договором та накладними в кожному окремому випадку.

Реальність здійснення господарських операцій між ПП «Альянс 2000»та ТОВ «Астана-К»за Договором поставки товарів від 02.02.2011 р. №02-2/11 підтверджується:

- видатковими накладними, виписаними ТОВ «Астана К»: №194 від 10.03.2011 р., №197 від 18.03.2011 р. та №203 від 28.03.2011 р., які виписані в порядку, передбаченому чинним законодавством України та містять усі необхідні реквізити, передбачені законодавством (п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік», п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 88 від 05.06.1995 р.);

- податковими накладними, виписаними ТОВ «Астана К»: №194 від 10.03.2011 р. на суму 41927,47 грн., №197 від 18.03.2011 р. на суму 41 805,59 грн. та №203 від 28.03.2011 р. на суму 49063,85 грн. (виписаних згідно з вимогами, передбаченими ст.201 ПКУ, наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 р. №969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 29.12.2010 р. за №1401/18696 та містять усі необхідні реквізити, передбачені законодавством (п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік»);

- здійсненням ПП «Альянс 2000»оплати за придбаний товарів на загальну суму 796781,43 грн., в т. ч. ПДВ 132796,91 грн., доказами чого є рахунки №28 від 24.03.2011 р.; №29 від 24.03.2011 р.; №30 від 24.03.2011 р.; №35 від 11.04.2011 р.; №36 від 11.04.2011 р.; №37 від 11.04.2011 р.; №38 від 14.04.2011 р.; №39 від 14.04.2011 р.; №40 від 14.04.2011 р. та виписки по рахунку.

Про добросовісність ПП «Альянс 2000», при укладенні Договору поставки №02/2 від 02.02.2011 р. свідчить та обставина, що в момент укладення договору контрагентом позивачу було надано: Свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ «Астана К»(серія А01 №726092), Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Астана-К»від 20.01.2011 р., Довідку ЄДРПОУ (АА №412974), Довідку про взяття на облік платника податків від 10.01.2011 р. №32703/29-11 (форма 4-ОПП). Копії вказаних документів наявні у матеріалах справи.

Отже, в момент укладення та виконання вказаного Договору поставки №02/2 від 02.02.2011 р. позивач та його контрагент ТОВ «Астана-К»має належним обсяг право- та дієздатності.

Крім того, позивача були надані докази застосування придбаних у ТОВ «Астана-К»товарів у подальшому при здійсненні його господарської діяльності, а саме згідно договорів підряду виконувались роботи по поточному ремонту мереж вуличного освітлення. Замовниками по вказних договорах виступали органи місцевого самоврядування. Так, зокрема:

- Договори підряду: №9/11 від 10.03.2011 р. (Замовник - Тарасівська сільська рада. Ціна договору 68398,38 грн., в т.ч. ПДВ 11399,73 грн.); №10/11 від 10.03.2011 р. (Замовник - Тарасівська сільська рада. Ціна договору 42172,38 грн., в т.ч. ПДВ 7028,73 грн.); №11/11 від 10.03.2011 р. (Замовник - Тарасівська сільська рада. Ціна договору 99 438,00 грн., в т.ч. ПДВ 16573,00 грн.); №12/11 від 10.03.2011 р. (Замовник - Тарасівська сільська рада. Ціна договору 90855,66 грн., в т.ч. ПДВ 15142,61), №13/11 від 10.03.2011 р. (Замовник - Тарасівська сільська рада. Ціна договору 98 120,94 грн., в т.ч. ПДВ 16353,49 грн.); №40 від 14.03.2011 р. (Замовник -Виконавчий комітет Боярської міської ради. Ціна договору 211394,64 грн., в т.ч. ПДВ 35 232,44 грн.); №14 від 25.03.2011 р. (Замовник - Калинівська селищна рада. Ціна договору 296193,78 грн., в т.ч. ПДВ 49365,63 грн.).

Факт виконання робіт за вказаними договорами підряду підтверджується:

- актами приймання виконаних будівельних робіт за договорами підряду: №1/1 за березень 2011 р. на суму 68 398,38 грн., в т.ч. ПДВ 11399,73 грн.; № 1/2 за березень 2011 р. на суму 42172,38 грн., в т.ч. ПДВ 7028,73 грн.; № 1/3 за березень 2011 р. на суму 99438,00 грн., в т.ч. ПДВ 16573,00 грн.; № 1/4 за березень 2011 р. на суму 90 855,66 грн. в т.ч. ПДВ 15142,61; № 1/5 за березень 2011 р. на суму 98120,94 грн., в т.ч. ПДВ 16353,49 грн.; №20 за березень 2011 р. на суму 211394,64 грн., в т.ч. ПДВ 35232,44 грн.; б/н за березень 2011 р. на суму 296193,78 грн., в т.ч. ПДВ 49 365,63 грн.

- податковими накладними: від 16.03.2011 р. на суму 68398,38 грн., в т.ч. ПДВ 11399,73 грн.; від 16.03.2011 р. на суму 42172,38 грн., в т.ч. ПДВ 7028,73 грн.; від 16.03.2011 р. на суму 99438,00 грн., в т.ч. ПДВ 16573,00 грн.; від 16.03.2011 р. на суму 90855,66 грн., в т.ч. ПДВ 15142,61 грн.; від 16.03.2011 р. на суму 98120,94 грн., в т.ч. ПДВ 16353,49 грн.; від 17.03.2011 р. на суму 211394,64 грн., в т.ч. ПДВ 35 232,44 грн.; від 25.03.2011 р. на суму 296193,78 грн., в т.ч. ПДВ 49365,63 грн.

- виписками по рахунку ПП «Альянс 2000»від 18.03.2011 р., від 22.03.2011 р., 05.04.2011 р. на загальну суму 906 573, 78 грн. в т.ч. ПДВ 151095,63 грн.

- Актом прийняття об'єкта в експлуатацію від 25.03.2011 р. (Даний документ підтверджує проведення ПП «Альянс-2000»реконструкції мереж вуличного освітлення по вул.Польова, Озерна, Вавілова у с.Скибин).

- Договором на обслуговування мереж вуличного освітлення №25/3 від 25.03.2011 р.

- Рішенням Київобленерго №К-06-10-0459, К-06-10-0460, К-06-10-0461, де зазначено розробником проекту вуличного освітлення ПП «Альянс 2000».

- висновком експертизи 10В№04.1.1.10.42224, в якому зазначено, що розробником проекту є ПП «Альянс 2000».

За таких обставин суд вважає, що виконання Договору поставки №02/2 від 02.02.2011 р. мало реальний характер, а твердження податкового органу про його безтоварність та нікчемність є безпідставними.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Суд вважає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків та віднесення понесених витрат до складу валових.

Податкові накладні, виписані ТОВ «Астана К», а саме: №194 від 10.03.2011 р. на суму 41927,47 грн., №197 від 18.03.2011 р. на суму 41805,59 грн. та №203 від 28.03.2011 р. на суму 49063,85 грн., оформлені згідно з вимогами, передбаченими ст.201 ПК України, наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 р. №969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 29.12.2010 за №1401/18696 та містять усі необхідні реквізити, передбачені законодавством для первинного документу, як такого (п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік»).

Як вбачається з матеріалів справи та відповідачем не заперечується, що контрагент позивача - ТОВ «Астана-К»був зареєстрований як платник податку на додану вартість та мав право видавати податкові накладні на час підписання та виконання Договору поставки №02/2 від 02.02.2011 р.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Як вже зазначалось судом, до складу податкового кредиту позивач включив суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни придбання товару згідно Договору поставки №02/2 від 02.02.2011 р., які підтверджені податковими та видатковими накладними, придбаний товар оплачений позивачем та використаний підприємством у подальшій господарській діяльності.

Суд вважає, що в розумінні Податкового кодексу України існують декілька підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку -покупця належно оформленої податкової накладної, а також сплата грошових коштів продавцю у сумі, зазначеній в податковій накладній.

Право платника ПДВ на податковий кредит визнається підтвердженим за умови встановлення:

- реальності господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит;

- добросовісності дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті;

- реальності усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

При цьому, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість порушення податкового законодавства, вчинені контрагентом платника податку.

Також, не є підставою для визнання неправомірними операцій платника ПДВ подальше припинення чи анулювання статусу платника ПДВ його контрагента.

Статтею 2442 КАС України визначено, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а за ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»23.02.2006 р. №3477-IV, національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Постановою Верховного Суду України № 14/11 від 31.01.2011 р. у справі №21-47а10 за позовом Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення визначено: «Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

У постанові від 13.01.2009 р. (справа № 21-1578во08) Верховний Суд України зазначив, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ самі по собі не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляло правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні. У постанові від 11.12.2007 р. (справа № 21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності, зазначено в постанові ВС України №13/11 від 31.01.2011 р. у справі № 21-42а10 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІК" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

На думку Верховного Суду України, такий висновок касаційного суду ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та відповідає правовій позиції Верховного Суду України щодо застосування норм права при розгляді спорів цієї категорії, яка полягає у тому, що несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту, - постанова ВСУ №3/10 від 22.10.2010 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Балтимор" до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді, Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Таким чином, висновки податкового органу про протиправність формування податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ «Астана-К»є необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення №0000032200 від 23.04.2012 р. є таким, що винесено протиправно та підлягає скасуванню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 69, 70, 71, 72, 94, 128, 158-163, 167, 2442 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0000032200 від 23.04.2012 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Альянс 2000» сплачений судовий збір у сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн., 00 коп.

.

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України.

Суддя Щавінський В. Р.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 09 жовтня 2012 р.