Справа № 0306/3600/2012 Головуючий у 1 інстанції:Луньова Т.М.

Провадження № 22-ц/0390/1366/2012 Категорія: 27 Доповідач: Данилюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Данилюк В.А.,

суддів Осіпука В.В., Лівандовської-Кочури Т.В.

при секретарі Дуткіній Ж.П.

з участю представника позивача Плеханова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -Служба у справах дітей виконавчого комітету Ковельської міської ради про звернення стягнення на майно та виселення за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25 червня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на рішення Ковельського міськрайонного суду від 25 червня 2012 року.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 25 червня 2012 року позов задоволено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»(далі ПАТ КБ «ПриватБанк») заборгованість, що виникла по кредитному договору KOH0GK00000107 від 18.04.2005 року в сумі 150661,84 грн. (18879,93 долари США) шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме нерухоме майно -на квартиру загальною площею 57,0 м.кв., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить відповідачеві ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки позивачем з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продаж, будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Виселити відповідача ОСОБА_2 з дітьми ОСОБА_4, 1995 року народження і ОСОБА_5, 2008 року народження, а також ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення із зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м. Ковель.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»судові витрати в сумі 1635,12 грн. та стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 53,65 грн. з кожного.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити задоволенні позову.

В дане судове засідання відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 не з»явилися. Не зважаючи на те, що повістки на попередні судові засідання були направлені даним особам за місцем їх реєстрації та постійного проживання, за повідомленнями в поштове відділення вони не з»являлися, а тому повідомлення залишалися без вручення і поверталися в суд за закінченням терміну зберігання, у зв»язку з чим про дане судове засідання відповідачі були повідомлені шляхом оголошення у пресі, а тому вважаються належним чином повідомленими.

Представник позивача ОСОБА_1 апеляційну скаргу відповідачки заперечив.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 18 квітня 2005 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № KOH0GK00000107, відповідно до якого останній було надано кредит в сумі 19892,00 доларів США на строк до 17 квітня 2015 року у виді не поновлювальної кредитної лінії зі сплатою 12,00% річних за користування кредитними коштами, станом на 08.06.2011 року утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 18879,93 долари США. В забезпечення виконання кредитних зобов'язань позичальника, між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, 19.04.2005 року було укладено договір іпотеки предметом якого є нерухоме майно квартира № 16 загальною площею 57,0 кв.м. по АДРЕСА_1, відповідно до якого сторони за взаємною згодою визначили заставну вартість предмету Іпотечного договору у розмірі 132500,00 грн.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу ОСОБА_7 і зареєстровано в реєстрі за номером 1277/13.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 2 статті 1050 ЦК України передбачає, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку»(в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення в даній справі) одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку»(в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення в даній справі) звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Як убачається з матеріалів справи, у спірному житловому приміщенні проживають відповідачі ОСОБА_2, її співмешканець ОСОБА_3 та неповнолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5. У зв»язку з невиконанням взятих відповідачкою на себе зобов»язань за кредитним договором банком було направлено попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким є квартира, займана ними, та звільнення у добровільному порядку даного жилого приміщення.

Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Разом з тим, постановляючи рішення, суд не зазначив початкової ціни для подальшої реалізації предмета іпотеки, про що зазначається у апеляційній скарзі, а тому, не змінюючи рішення, резолютивну частину рішення слід доповнити фразою про початкову ціну реалізації жилого приміщення відповідно до пункту 15.9 договору іпотеки від 19.04.2005 року, яка становить 132000 грн. (а.с.15-18).

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, були предметом дослідження під час розгляду справи та не містять підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315,317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25 червня 2012 року в даній справі залишити без змін, доповнивши резолютивну частину рішення після слів «будь-яким способом з іншою особою -покупцем»словами «з початковою ціною 132500 (сто тридцять дві тисячі п»ятсот) грн.»

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

судді: