ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
31.10.12 Справа № 5021/1323/12.
за позовом: Комунального підприємства «Глухівський тепловий район», м. Глухів
Сумської області
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Глухів
Сумської області
про стягнення 4785 грн. 36 коп.
СУДДЯ ДЖЕПА Ю.А.
За участю представників сторін:
від позивача: Губенко В. Г. (довіреність № 01/12 від 04.01.2012 р.)
від відповідача: ОСОБА_1
При секретарі судового засідання Сугоняко Н. В.
Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 4785 грн. 36 коп. заборгованості, з яких: 4 288 грн. 55 коп. основного боргу, відповідно до договору про надання послуг з централізованого опалення гарячої води № 130, укладеного між сторонами 01.06.2011 р.; 385 грн. 86 коп. пені; 23 грн. 23 коп. інфляційних збитків; 87 грн. 72коп. 3% річних, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачем було надано відзив від 20.09.2012 року на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем були порушені умови договору в частині надання послуг неналежної якості, та просить в задоволенні позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні відповідач проти позову заперечував.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та відповідача, оцінивши надані докази, господарський суд встановив:
01 червня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 130 про надання послуг з централізованого опалення горячої води.
Відповідно до п. 1 Договору Постачальник зобов'язувався надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання горячої води, а Споживач зобов'язувався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.
Відповідно до п. 15. договору, укладеного між сторонами, розрахунковим періодом є календарний місяць. Щомісячні платежі вносяться до 31 числа, в якому отримано рахунок, або авансовим платежем.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в наслідок несвоєчасної оплати за спожите тепло у Відповідача виникла заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 4288 грн. 55 коп.
З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивачем було направлено на адресу відповідача попередження № 157 від 20.03.2011 р, яке було отримане відповідачем 21.03.2012 р., та вимогу про розрахунки від 15.05.2012 р. № 449. Однак письмової відповіді чи погашення заборгованості відповідачем здійснено не було.
Однак з матеріалів справи вбачається, зокрема відзиву на позовну заяву, що відповідач заперечує проти суми заборгованості, посилаючись на те, що позивачем не виконувався п.1 Договору, в частині надання споживачеві послуг відповідної якості (а.с. 26-30).
Відповідно до п. 28-34 Договору сторонами погоджений порядок встановлення факту неналежного надання або ненадання послуг та розв'язання спорів. Відповідно до зазначених пунктів договору у разі неналежного надання або ненадання послуг Постачальником Споживач повідомляє про це виконавця в усній формі за допомогою телефонного зв'язку чи у письмовій формі. Уразі необхідності проведення перевірки у приміщенні Споживача представник виконавця повинен з'явитися до споживача не пізніше визначеного у договорі строку. У разі незгоди з результатами перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг Споживач і Постачальник визначають час і дату повторної перевірки, для проведення якої запрошується представник уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування. За результатами проведення повторної перевірки складається акт про неналежне надання або ненадання послуг, який підписується Споживачем, представником Постачальника, представниками уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування. За результатами перевірки складається акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг, який підписується Споживачем та представником Постачадьника.
Так на звернення відповідача представник позивача (виконавця послуг) з'явився до приміщення магазину «Гардини», про що складено відповідний акт від 03.01.2012 р. (а.с. 45). Однак в подальшому, не погодившись із результатами перевірки, відповідач - споживач послуг всупереч положень пп.31-34 укладеного міжСторонами договору ( а.с. 14-15) не провів повторної перевірки з участю представника уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування.
Тому, суд обґрунтовано виходить з того, що оскільки відповідачем не було дотримано визначеного Договором порядку встановлення факту неналежного надання або ненадання послуг та розв'язанняспорів, подані ним в обґрунтування заперечень проти позову, докази (зокрема акти санітарно- епід. обстеження ) не можна вважати допустимими в розуміння ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи викладене, в тому числі те, що матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача перед позивачем боргу в сумі 4288 грн. 55 коп., останнім не подано доказів сплати боргу, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України позовні вимоги щодо стягнення 4288 грн. 55 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію.
Відповідно до п.19 договору, укладеного між сторонами, за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію, відповідачу нарахована пеня, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, за кожен день прострочення.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р. визначено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з поданим позивачем розрахунком, відповідачеві нарахована пеня в розмірі 385 грн. 86 коп. (а.с. 11).
Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договору, господарський суд вважає правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення пені в сумі 385 грн. 86 коп.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Згідно з поданим розрахунком 3% річних складають 87 грн. 72 коп., інфляційні збитки - 23 грн. 23 коп. (а.с. 9-10).
Враховуючи викладені обставини, а також те, що відповідач доказів виконання договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати наданих позивачем послуг не подав, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та таким що підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 87 грн. 72 коп. пені, 23 грн. 23 коп. інфляційних збитків.
Відповідно до п. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторонни. Таким чином стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 1609 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат останнього зі сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 526, 625, 629, Цивільного кодексу України, ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексуУкраїни, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Глухівський тепловий район», (41400, Сумська область, м. Глухів, вул. Києво-Московська, буд. 14 код 31264398) 4288 грн. 55 коп. основного боргу, 385 грн. 86 коп. пені, 87 грн. 72 коп. 3% річних, 23 грн. 23 коп. інфляційних збитків, 1609 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 01.11.2012 року
СУДДЯ (підпис) Ю. А. ДЖЕПА