Справа № 22-ц-1529/12 Головуючий у 1 інстанції: Гирич С.В.
Категорія: 6 Доповідач в 2-й інстанції: Штефаніца Ю. Г.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Штефаніци Ю.Г.
суддів: Павлишина О.Ф., Бойко С.М.,
за участі судового секретаря: Дідуся О.Р.,
представника третьої особи ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 25 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_5 ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, третіх осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання права власності на реконструйовану квартиру та зустрічним позовом Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третіх осіб: управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, ОСОБА_2, ОСОБА_8 ОСОБА_6, ОСОБА_7, про приведення квартири до попереднього стану, -
в с т а н о в и л а :
Позивачі звернулися в суд із позовом до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, третіх осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання права спільної сумісної власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 90,10 м.кв.
Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третіх осіб: управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, ОСОБА_2, ОСОБА_8 ОСОБА_6, ОСОБА_7, про демонтаж самовільно здійсненої надбудови над будинком АДРЕСА_1 до попереднього стану.
Оскаржуваним рішенням в задоволенні первісного позову про визнання за ОСОБА_3 права спільної сумісної власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 90,10 м.кв. відмовлено за безпідставністю. Зустрічний позов Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради задоволено. Судом зобов'язано відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 привести квартиру АДРЕСА_1 до попереднього стану, який існував до самочинного будівництва відповідно до технічного паспорту, виданого ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»від 24.10.2005р., шляхом демонтажу самовільно здійсненої надбудови над квартирою АДРЕСА_1
Дане рішення суду в частині задоволення позову Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради оскаржили позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4. В апеляційній скарзі зазначають, що суд неповно з'ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права, порушив норми процесуального права та безпідставно відмовив їм у задоволенні позову. Зазначають, що судом не взято до уваги те, що у зв'язку з аварійним станом даху будинку на АДРЕСА_1, в якому вони є власниками кв.НОМЕР_1, за домовленістю із мешканцями та власниками кв.НОМЕР_2 вирішили відремонтувати цей дах, для чого провели відповідні обстеження та розробили проект реконструкції кв.НОМЕР_1 та кв.НОМЕР_2 з розширенням за рахунок надбудови з влаштуванням квартир у двох рівнях. Вказаний проект, за ствердженням апелянтів був погоджений з відповідними службами, однак Личаківською районною адміністрацією їм безпідставно було відмовлено в узаконенні цієї реконструкції та незаконно видано розпорядження про демонтаж здійсненої надбудови. При прийнятті рішення суд не взяв до уваги і те, що відповідно до п.1.15 Положення «Про порядок підготовки, погодження документів для оформлення дозволів на проведення переобладнання горищ на мансардні поверхи або надбудов у житлових будинках з метою ремонту дахів та збільшення житлової площі будинків на території м.Львова" затверджених рішенням Львівської міської ради №442 від 06.07.2007 року згоди мешканців будинку не вимагається. Зазначають також, що суд повинен був зупинити провадження у справі, оскільки Личаківським районним судом м.Львова розглядається справа адміністративного провадження за позовом ОСОБА_9 та ОСОБА_11 до Личаківської районної адміністрації про визнання протиправним та скасування її розпорядження №432 від 23.09.2010 "Про демонтаж самовільно здійсненої надбудови над будинком АДРЕСА_1 до попереднього стану". Суд не врахував негативних технічних наслідків для будинку та можливість його руйнації внаслідок приведення самочинної реконструкції до попереднього стану.
Просять оскаржуване рішення скасувати та відмовити у задоволенні позову Личаківської районної адміністрації. (а.с.199-203).
Колегія суддів не знайшла за можливе відкласти судовий розгляд у справі за клопотанням третьої особи ОСОБА_9, зважаючи на тривалість розгляду справи, в тому числі внаслідок оголошення перерв за клопотанням відповідачів ОСОБА_5 та неявки в судове засідання 8.05.2012 року ОСОБА_9 Окрім того, колегія суддів взяла до уваги, що в судовому засіданні 20.03.2012 року (а.с.219-220) ОСОБА_9 дала свої пояснення за участі сторін на підтримку доводів апеляційної скарги ОСОБА_5.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 в заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів не знаходить достатніх підстав для задоволення скарги.
В супереч доводам апелянта, суд першої інстанції з достатньою повнотою та всебічністю дослідив надані сторонами докази, вірно встановив фактичні обставини справи, спірні правовідносини та правильно застосував матеріальне і процесуальне право при вирішенні даного позову.
Статтями 10, 60 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є співвласниками кв.НОМЕР_1, загальною площею 53,7 м.кв. а треді особи ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 є власниками інших квартир в багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1
Стаття 382 ЦК України передбачає, що власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
А згідно статті 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Відповідно до п. 1.4.5. Наказу Державного комітету з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 року «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій»для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування. При цьому, поруч з іншими документами подається і згода власників, спiввласникiв (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.
Згідно положень ст.152 ЖК України, переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, проводяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.
Як вбачається зі змісту п.11.2 Положення "Про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові" розгляд питань з самочинного будівництва за підвідомчістю справ здійснює районна адміністрація за фактами здійсненого (здійснюваного) фізичними особами, фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності та юридичними особами самочинного будівництва.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачі самочинно здійснили реконструкцію квартири АДРЕСА_1 шляхом приєднання частини горища загального користування до квартири та облаштування в його межах житлових приміщень другого рівня квартири, що підтверджується актом ЛКП №507 про обстеження технічного стану будинку АДРЕСА_1 від 06.09.2010р. (а.с.100), розпорядженням Личаківської районної адміністрації №432 від 23.09.2010 року (а.с.88), поясненнями представника відповідача та третіх осіб ОСОБА_7, ОСОБА_9, а також самих позивачів, які не заперечили факту здійснення такої реконструкції за рахунок площі горища загального користування.
Крім цього, відповідно до постанов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області №1п/387-ф від 09.09.2010р. та №1п/388-ф від 09.09.2010р. (а.с.103-106), ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого п.3 ст. 96 КпАП України та накладено штраф у розмірі 170 грн. на кожну особу. Згідно зазначених постанов вчинені адміністративні правопорушення полягали у проведенні будівельних робіт з реконструкції квартири НОМЕР_1 шляхом надбудови додаткового поверху в багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1 без погодженої проектної документації, чим порушено п.9.1 ДБН А.2.2-3-2004, ст.ст.7,9 Закону України «Про архітектурну діяльність»та без дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено п.1.2 ДБН А.3.1-5-96.
Судом безспірно встановлено і те, що власниця квартири НОМЕР_3 в будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 своєї згоди на здійснення такої реконструкції квартири НОМЕР_1 за рахунок частини горища квартири не давала.
Остання стверджує, що цією надбудовою порушуються її права, оскільки вона є співвласником горища, реконструкція проведена без розробленого та погодженого проекту, визначення можливого навантаження на фундаменти будинку.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004р. №4-рп (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) установлено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і інші) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього (п.1.1). Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир (п.1.2). Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.
Згідно вимог ч.1,2 ст.369 ЦК України визначено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.
За умовами п.7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків»власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, а також власник квартири повинен використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.
За висновком міжвідомчої комісії від 07.09.2010р. позивачі здійснили реконструкцію квартири без розробленого та погодженого проекту, дозволу на будівництво та згоди всіх співвласників, а тому це є самочинне будівництво, яке підлягає демонтажу, а квартира та горище приведенню до попереднього стану (а.с.101-102).
Поряд з цим, із представленого проекту приведення у відповідність до нормативних вимог самочинно здійсненої реконструкції квартир НОМЕР_1 та НОМЕР_2 з розширенням за рахунок надбудови з влаштуванням квартир в двох рівнях на АДРЕСА_1, виготовленого ПП «Архітектурна майстерня «АТРІУМ»вказаний будинок розміщений у межах історичного ареалу міста і є пам'яткою архітектури місцевого значення(а.с.65-78).
Відповідно до вимог п.13 ч.1 ст.6 Закону України «Про охорону культурної спадщини»передбачено, що орган місцевого самоврядування надає дозвіл на проведення робіт на пам'ятках місцевого значення (крім пам'яток археології), їхніх територіях та в зонах охорони, на щойно виявлених об'єктах культурної спадщини, реєстрація дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок.
Як визначено ч.2 ст.48 названого Закону, консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачі провели самочинну реконструкцію пам'ятки архітектури місцевого значення без погодження проектної документації із третьою особою - управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради та без його дозволу.
Посилання апелянтів на Положення, затверджене рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №442 від 6 липня 2007 року «Про порядок проведення переобладнання горищ на мансардні поверхи або надбудов у житлових будинках на території м.Львова з метою ремонту дахів та розширення житлового фонду»є безпідставним, оскільки його приписи не можуть суперечити Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»та Рішенню Конституційного Суду України від 2 березня 2004 року № 4-рп.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшовши обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання за позивачами ОСОБА_3 права власності на реконструйовану квартиру, які не оскаржили рішення суду в цій частині, та правомірно задовольнив позов Личаківської районної адміністрації про приведення квартири АДРЕСА_1 до попереднього стану шляхом демонтажу самовільно вчиненої надбудови, що відповідає ст.16 ЦК України.
Твердження в апеляційній скарзі про неможливість приведення самочинної реконструкції до попереднього стану без порушення цілісності конструкцій будинку колегія суддів не бере до уваги при вирішенні даного спору, оскільки приведення квартири в попередній стан передбачає дотримання відповідних технічних та будівельних норм, не впливає на правильність рішення суду та стосується його виконання.
Висновки суду достатньо мотивовані і підтверджені доказами, наявними в матеріалах справи, рішення суду відповідає вимогам процесуального та матеріального права, обставинам справи, тому колегія суддів підстав для скасування рішення не вбачає.
В той же час, при вирішенні даного спору суд безпідставно покликався на положення ст.376 ЦК України, оскільки дана правова норма спірні правовідносини не регулює, а тому посилання в мотивувальній частині оскаржуваного рішенні суду на вирішення спору на підставі ст.376 ЦК України підлягає виключенню, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції слід змінити.
Керуючись ст. ст. 382, 383 ЦК України, ст.152 ЖК України, ст.ст.303, 304, п.3 ч.1 ст.307, п.п.1.3 ч.1 ст. 309, ст.313, ч.2 ст.314, ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Личаківського районного суду м.Львова від 25 листопада 2011 року зммінити, виключивши з мотивувальної частини рішення посилання на вирішення спору на підставі ст.376 ЦК України.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цим рішенням законної сили.
Головуючий: Штефаніца Ю.Г.
Судді: Бойко С.М.
Павлишин О.Ф.