31.10.12

УКРАЇНА

Господарський суд Чернігівської області

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. 67-28-47 факс 77-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

31.10.2012 справа № 5028/5/43/2012

Суддя А.В.Романенко, розглянувши матеріали справи, порушеної

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп»,

юридична адреса: вул. Шолом-Алейхема, буд. 5, м. Дніпропетровськ, 49000,

поштова адреса: а/с 2763, м. Дніпропетровськ, 49044,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Ніжинський механічний завод»,

вул. Богдана Хмельницького, 37, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600,

предмет спору: стягнення 116 118,40грн

за участю представників сторін від:

позивача: Л.Г.Логвіненко, представник за довіреністю б/н від 10.09.2012,

відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп»подано позов до публічного акціонерного товариства «Ніжинський механічний завод»про стягнення 106 987,80грн заборгованості за поставлений товар за договором поставки №426/С від 05.02.2010, 8 559,02грн пені, 3 % річних у розмірі 571,58грн та відповідного судового збору.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення 10.10.2012 поштового відправлення №02557707 (отримано Лихаченко Н.В.), натомість повноважного представника в судове засідання не направив, причин нез`явлення не повідомив, відзиву на позов та документів на виконання вимог ухвали від 09.10.2012 про порушення провадження у справі чи будь-яких інших документів суду не надав.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), сторони, з метою надання їм процесуальних засобів, завдяки використанню яких досягається змагальність судового процесу, наділяються як процесуальними правами, так і обов'язками. Викладені права та обов'язки виникають з моменту набуття стороною відповідного процесуального статусу. Права позивача виникають з моменту подання позову до господарського суду, права відповідача - з моменту пред`явлення до нього позову. В свою чергу, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. Добросовісність користування процесуальними правами слід розглядати таким чином, що особи, які беруть участь у справі, не повинні зловживати наданими їм правами.

Беручи до уваги, що явка відповідача обов'язковою судом не визнавалась, відповідач не скористався правами, наданими йому ст.22 ГПК України, зокрема, про наслідки неподання відзиву та витребуваних судом документів був попереджений ухвалою від 09.10.2012 про порушення провадження у справі та враховуючи, що у відповідача було достатньо часу для надання відповідних доказів, господарський суд, приходить до висновку, що відповідно до ст.87 ГПК України, відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, та вважає за можливе розглянути справу за відсутності його представника.

Рішення приймається за наявними у справі документами, на підставі ст.75 ГПК України.

В судовому засіданні, представник позивача подав письмове клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, яке прийнято судом.

Для залучення до матеріалів справи надав: оригінали Довідок з ЄДР про включення позивача та відповідача до Держреєстру станом на 16.10.2012; письмове підтвердження від 15.10.2012 за №25 щодо відсутності в провадженні суду чи іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, справи між зазначеними сторонами, про той же предмет спору та з тих же підстав; оригінал повідомлення про вручення 09.10.2012 відповідачу поштового відправлення, в тому числі і акту звірки взаєморозрахунків за період з 05.02.2010 по 04.10.2012.

Крім того, представник позивача подав письмову заяву б/н від 31.10.2012, в якій уточнює період нарахування пені, а саме: з 01.08.2012 по 30.09.2012.

Дана заява від 31.10.2012 не суперечить вимогам ст.22 ГПК України, судом приймається.

В усних поясненнях, посилаючись на невиконання відповідачем договірних зобов'язань, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд, встановив:

05.02.2010, сторонами укладено Договір поставки за №426/С (надалі - Договір).

Статтею 712 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник зобов'язується в порядку та строки, встановлені договором, передати металопрокат, метизи (надалі - товар) у власність покупця, асортимент, кількість та ціна якого вказуються в специфікації/ях, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до розділу 2 Договору, постачальник поставляє покупцю товар окремими партіями у відповідності з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів «ІНКОТЕРМС 2000», які застосовуються з урахуванням особливостей, пов'язаних з внутрішньодержавним характером даного договору, а також тих особливостей, які випливають з умов даного договору.

Сторони визначають умови поставки товару в специфікації/ях.

Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами на складі, згідно умов поставки, у відповідності з діючим законодавством України і умовами даного договору.

Приймання товару проводиться матеріально-відповідальним представником покупця за довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, оформленої відповідно до вимог діючого законодавства України: за кількістю - згідно накладної; за якістю - за супровідними документами, що підтверджують якість поставленого товару.

Право власності на поставлену партію товару та ризик загибелі та/або пошкодження товару переходять від постачальника до покупця з моменту передачі-приймання партії товару в пункті поставки і засвідчується підписанням сторонами видаткової накладної. Дата отримання партії товару покупцем вказується в накладній.

Пунктами 3.1.-3.4. розділу 3 Договору передбачено, що всі розрахунки за даним договором проводяться виключно в національній валюті України -гривні. Оплата проводиться покупцем в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у встановлені специфікацією/ях строки. Фактом оплати вважається надходження грошових коштів на рахунок постачальника.

Порядок розрахунків, у вигляді 100% передплати, якщо інше не передбачено в специфікації.

Загальна сума Договору складається із вартості всіх партій товару, згідно видаткових накладних, поставленого за даним договором у період його дії.

Додатковою угодою №2 від 27.01.2012 до Договору поставки №426/С від 05.02.2010, сторони домовились встановити новий строк дії даного договору, а саме з 27.01.2012 по 31.12.2012.

Одночасно визначили, що під час дії нового строку Договору, всі його умови залишаються без змін.

Додатковою угодою №3 від 05.07.2012 до спірного Договору, сторони домовились про те, що у випадку прострочки оплати за поставлений товар покупець щомісячно сплачує неустойку в розмірі 4 (чотири) % від суми простроченої заборгованості.

Також, 05.07.2012, сторонами підписано специфікацію №5 до Договору поставки №426/С від 05.02.2010, якою визначено асортимент, кількість, ціну товару та узгоджено порядок його оплати, за яким покупець перераховує на поточний рахунок постачальника до 10.07.2012 передплату в розмірі 50% від вартості товару, що поставляється за даною специфікацією. Кінцева оплата поставленого товару в розмірі 50% від його вартості здійснюється до 31.07.2012.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем на виконання умов Договору передано, а відповідачем прийнято товар відповідно до видаткових накладних: №203486 від 30.05.2012 на суму 124 652,22грн (з ПДВ); №203485 від 30.05.2012 на суму 2 484,00грн (з ПДВ); №204195 від 22.06.2012 на суму 8 704,78грн (з ПДВ); за №204 196 від 22.06.2012 на суму 2 458,80грн (з ПДВ); за №204197 від 22.06.2012 на суму 4 105,50грн (з ПДВ); №204198 від 22.06.2012 на суму 5 378,50грн (з ПДВ) та №204912 від 17.07.2012 на суму 208 837,31грн (з ПДВ).

Всього на суму 356 621,11грн.

Також, позивачем виставлялися рахунки на оплату товару, а саме: №20005559 від 22.06.2012 на суму 5 378,50грн (з ПДВ); №20005246 від 14.06.2012 на суму 4 105,50грн (з ПДВ); №20005137 від 12.06.2012 на суму 8 704,78грн (з ПДВ); №20005523 від 21.06.2012 на суму 4 917,60грн (з ПДВ); №20004483 від 23.05.2012 на суму 160 023,49грн (з ПДВ); №20004683 від 29.05.2012 на суму 2 484,00грн (з ПДВ) та №20005705 від 26.06.2012 на суму 208 837,31грн (з ПДВ).

Одночасно, в якості доказу, позивачем надано копії податкових накладних: №2000731 від 29.05.2012 на суму 124 583,16грн (з ПДВ); №2000730 від 29.05.2012 на суму 2 484,00грн (з ПДВ); №2000543 від 22.06.2012 на суму 5 378,50грн (з ПДВ); №2000542 від 22.06.2012 на суму 4 105,50грн (з ПДВ); №2000541 від 22.06.2012 на суму 2 458,80грн (з ПДВ); №2000540 від 22.06.2012 на суму 8 704,78грн (з ПДВ) та №2000721 від 30.05.2012 на суму 69,06грн (з ПДВ).

На доказ отримання товару покупцем подано копії довіреностей:

- від 21.06.2012 за №212, видана на ім'я Лазько Світлани Анатоліївни, на отримання від ТОВ «АВ Метал Груп»цінностей за рах.№20005523 від 21.06.12; рах.№20005137 від 12.06.12; рах.№20005246 від 14.06.12 та рах.№20005559 від 22.06.12 (металопрокат у кількості 5т);

- від 29.05.2012 за №168, видана на ім'я Лега Віри Петрівни, на отримання від ТОВ «АВ Метал Груп»цінностей за рах.№20004483 від 23.05.12; рах.№20004683 від 29.06.12 (метал у кількості 30т);

- від 17.07.2012 за №273, видана на ім'я Лега Віри Петрівни, на отримання від ТОВ «АВ Метал Груп»цінностей за рах.№20005705 від 26.06.12.

Копії всіх вищевказаних документів знаходяться в матеріалах справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем товар отримано, будь-яких заперечень не надано, отже, враховуючи положення ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач взяті на себе договірні зобов'язання по оплаті поставленого товару в повному обсязі та в строк не виконав. Часткову оплату товару здійснив у розмірі 249 633,31грн, що підтверджується копіями банківських виписок /знаходяться в матеріалах справи/.

Враховуючи часткову оплату товару, на день винесення судового рішення заборгованість відповідача перед позивачем становить 106 987,80грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до договору, закону, інших правових актів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

В свою чергу, нормами ст.ст. 32 -34, 36 ГПК України визначено, зокрема, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Оскільки відповідач за отриманий товар своєчасно та в повному обсязі з позивачем не розрахувався, вимоги позивача не оспорив, господарський суд, доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу є обґрунтованими і підлягають задоволенню в сумі 106 987,80грн.

На підставі Додаткової угоди №3 від 05.07.2012 до спірного Договору, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 8 559,02грн за період з 01.08.2012 по 30.09.2012 (період нарахування зазначено в заяві від 31.10.2012).

Чинним законодавством України встановлено, що при укладанні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, тобто мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Так, частиною першою ст.230 та частиною четвертою ст.231 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання.

В свою чергу, у частині другій ст.343 ГК України прямо вказується на те, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який вона сплачується.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 цього ж Закону визначено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні відносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки НБУ.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 07.11.2011 у справі №5002-2/5109-2010.

Беручи до уваги зазначені вище обставини, господарський суд, доходить висновку, що вимога позивача щодо стягнення пені за вказаний вище період у розмірі 8 559,02грн є необґрунтованою. Натомість, з врахуванням затримки виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань, підлягає задоволенню частково у розмірі 2 674,70грн за період з 01.08.2012 по 30.09.2012.

Відповідно до частини другої ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказану норму, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 571,58грн за період з 01.08.2012 по 04.10.2012.

Суд, скориставшись своїм правом, здійснив перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та дійшов висновку, що розрахунок не відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, а тому підлягає задоволенню частково у розмірі 570,02грн.

Оскільки спір виник з вини відповідача, відповідно до ст.49 ГПК України, з відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог, підлягає стягненню на користь позивача 2 206,24грн витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 36, 49, 75, 82-85, 87 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Ніжинський механічний завод», вул. Богдана Хмельницького, 37, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, (код ЄДРПОУ 14312565, р/р 26000301835057 в Ніжинському відділенні ПІБ, МФО 353434) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп», юридична адреса: вул. Шолом-Алейхема, буд. 5, м. Дніпропетровськ, 49000; поштова адреса: а/с 2763, м. Дніпропетровськ, 49044, (код ЄДРПОУ 36441934, р/р 26001236894602 в АКІБ «Укрсиббанк»м. Харків, МФО 351005) 106 987,80грн боргу, 2 674,70грн пені, 3% річних у розмірі 570,02грн та 2 206,24грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя А.В.Романенко