АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/7499/12 Справа № 407/136/2012 Головуючий у 1 й інстанції - Болоніна М.Б. Доповідач - Григорченко Е.І.

Категорія 48

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2012 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Григорченка Е.І.

суддів -Лаченкової О.В., Варенко О.П.

при секретарі -Солод О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 21 травня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, що стягуються на утримання неповнолітніх дітей,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, що стягуються за рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 14.02.2008р. на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 7/12 часток його щомісячного доходу, що складає 58% від його щомісячного доходу.

На цей час змінилися обставини, які не існували під час винесення судового рішення 14.02.2008р., у зв'язку з чим позивач вважає, що розмір аліментів, що стягуються з нього на користь відповідача на утримання двох дітей, повинен бути зменшеним до 1/3 частини.

Відповідач позов не визнала.

Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 21 травня 2012 року позов ОСОБА_3 задоволений, припинено стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4., та дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5., у розмірі 7/12 часток заробітку (доходу), що стягуються згідно рішення Вільногірського міського суду від 14.02.2008р. по справі №2-174/08 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення розміру аліментів у частці заробітку на двох дітей.

Стягнено щомісяця з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6., уродженця м. Вільногірська Дніпропетровської обл., який не працює, перебуває на обліку у Вільногірському центрі зайнятості, зареєстрований та фактично мешкає у АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4., та дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5., на користь матері - ОСОБА_2, 12.05.197Ір.н., яка зареєстрована та фактично мешкає у АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, у розмірі 1/3 частки усіх видів доходу, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідно до її віку, до досягнення найстаршою дитиною повноліття, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування зазначеного рішення суду, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду частковому скасуванню і зміні, з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 14.02.2008р. з позивача на користь відповідача стягнені аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4., дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5., у розмірі 7/12 частки заробітку /а.с.7-11/.

Відповідач отримує державну соціальну допомогу дітям-інвалідам разом з надбавкою на догляд, розмір якої становить 1131,80 грн. на місяць на кожну дитину.

Згідно повідомлення КП «Вільногірський міський центр ПМСД»на запит суду, зроблений за клопотанням представника позивача, малолітні діти ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4., та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5., мають право на безкоштовний відпуск лікарських засобів у разі амбулаторного лікування (ар.с.43).

Позивач має непрацездатних батьків, батька ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та матір ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи, що з позивача на користь відповідача стягуються аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 7/12 частки його доходу, який не працює та має непрацездатних батьків.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку. Висновки суду підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями свідків та самих сторін.

При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції, відповідно до ст. ст. 180, 182, 192 СК України, ст.ст. 10, 11, 57-61 ЦПК України, прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність зменшення розміру аліментів, стягнених з позивава на користь відповідача, оскільки змінився матеріальний стан позивача.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, помилково припинив стягнення аліментів та стягнув у іншому розмірі, оскільки відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів.

Отже, в даному випадку, відповідно до зазначеного норми закону аліменти підлягають зменшенню з 7/12 частин до 1/3 части заробітку позивача, а не припиненню.

Доводи, приведені в апеляційній скарзі, що суд першої інстанції, припинивши стягнення аліментів, вийшов за межі позовних вимог, є обґрунтованими.

Інші доводи, приведені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки вони зводяться до іншої оцінки фактичних обставин справи, яка відрізняється від зробленої судом першої інстанції оцінки, і висновків суду щодо необхідності зменшення розміру аліментів, не спростовують.

Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду скасувати в частині припинення стягнення аліментів та змінити в частині стягнення аліментів, ухваливши нове рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, апеляційний суд, -

вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 21 травня 2012 року скасувати в частині припинення стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, та дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, у розмірі 7/12 часток заробітку (доходу), стягнених рішенням Вільногірського міського суду від 14.02.2008р.

Рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 21 травня 2012 року змінити в частині стягнення аліментів та ухвалити нове рішення в цій частині.

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, стягнених за рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2008 року з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Вільногірська Дніпропетровської обл., який не працює, перебуває на обліку у Вільногірському центрі зайнятості, зареєстрований та фактично мешкає у АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, та дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь матері - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка зареєстрована та фактично мешкає у АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, з 7/12 до 1/3 частки усіх видів доходу, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідно до її віку, до досягнення найстаршою дитиною повноліття, починаючи з 17 жовтня 2012 року.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

СУДДІ: