ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2012 р. Справа № 5/31-Б-08

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю. - доповідач у справі,

суддів:Білошкап О.В.,

Хандуріна М.І.,

розглянувши касаційну скаргу Державного агентства резерву України

на ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 26.07.2012

у справі№ 5/31-Б-08 господарського суду Херсонської області

за заявою Управління пенсійного фонду України у Генічеському районі Херсонської області, Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області,

до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Партизанський елеватор"

провизнання банкрутом

за участю представників сторін: Сущук Т.І. -представник Державного агентства резерву України.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 26.06.2012 у справі №5/31-Б-08 (суддя Сулімовська М.Б.) визнано вимоги кредитора - Державного агентства резерву України до дочірнього підприємства "Партизанський елеватор" ДАК "Хліб України" Генічеського району Херсонської області в сумі 88737 грн. 60 коп. із віднесенням їх до третьої черги вимог кредиторів.

Вимоги Державного агентства резерву України в сумі 208317 грн. 99 коп. відхилено.

Зобов'язано розпорядника майна включити визнані господарським судом вимоги Державного агентства резерву України в реєстр вимог кредиторів.

Зобов'язано розпорядника майна в 10-ти денний строк скликати і провести перші загальні збори кредиторів, яким утворити комітет кредиторів і визначитися щодо подальшої процедури банкрутства боржника; протоколи зборів кредиторів і засідання комітету кредиторів, відповідне рішення комітету кредиторів та аналіз фінансового становища боржника розпоряднику майна подати до суду.

Призначено наступне судове засідання для розгляду питання щодо подальшої процедури банкрутства боржника на 17.07.2012р. о 10:00 год. в каб. №318 господарського суду Херсонської області (м.Херсон, вул.Горького, 18).

Участь в судовому засіданні представників кредиторів, боржника, розпорядника майна визнано обов'язковою.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Херсонської області від 26.06.2012 у справі №5/31-Б-08, Державне агентство резерву України, звернулось до Одеського апеляційного господарського суду зі скаргою з проханням скасувати останню та прийняти нове рішення, яким визнати Державне агентство резерву України кредитором та внести його до третьої черги реєстру вимог кредиторів Дочірнього підприємства "Партизанський елеватор" Державної акціонерної компанії "Хліб України" на суму 297055,59 грн., посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме: ст.ст. 8, 11, 12, 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв".

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 у справі №5/31-Б-08 апеляційну скаргу Державного агентства резерву України повернуто заявникові без розгляду, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 у справі №5/31-Б-08, Державне агентство резерву України звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, з проханням її скасувати та направити справу до Одеського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги по суті, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 93, 106 Господарського процесуального кодексу України.

Заявником у касаційній скарзі зазначено, що Одеським апеляційним господарським судом безпідставно встановлено, що Державним агентством резерву України порушено строки на апеляційне оскарження, оскільки, відповідно до вимог ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду, а на підставі ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення. Крім того, відповідно до вимог ст. 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь у судовому процесі, не пізніше трьох днів після їх прийняття або вручаються їм під розписку, якщо інше не передбачено Господарським процесуальним кодексом України, а ст. 50 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що перебіг процесуального строку починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. На думку скаржника, апеляційний господарський суд помилково встановив в ухвалі останній день звернення із апеляційною скаргою - 02.07.2012, замість - 13.07.2012, так як повний текст ухвали було складено та підписано 03.07.2012.

Переглянувши в касаційному порядку прийняту у даній справі ухвалу суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Статтею 91 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Статтею 106 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог статті 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала.

Згідно ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Суд другої інстанції дійшов висновку в ухвалі від 28.03.2011 року про те, що апеляційна скарга подана з порушенням строків на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Херсонської області від 26.06.2012 у справі №5/31-Б-08, однак, Державне агентство резерву України із клопотанням про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги до апеляційного суду не зверталась.

Згідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частина друга статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду було винесено 26.06.2012, п'ятиденний строк, регламентований статтею 93 Господарського процесуального кодексу України, закінчився, виходячи з вимог ст.ст. 50, 51 Господарського процесуального кодексу України - 02.07.2012.

Судом апеляційної інстанції обгрунтовано встановлено, що скаржник звернувся із апеляційною скаргою з пропуском строку на апеляційне оскарження, клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку не подав. Вищезазначене підтверджується датою складання апеляційної скарги вих.№3070/0/4-12 від 12.07.2012 та списком згрупованих внутрішніх поштових відправлень поданих 12.07.2012 в КМД УДППЗ "Укрпошта" ВЗ К-1.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не приймає до уваги доводи заявника касаційної скарги, викладені в обгрунтування дотримання, на думку заявника, строків на апеляційне оскарження, про застосування в даній правовій ситуації ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Вказана норма регулює процесуальні питання порядку розгляду по суті судом другої інстанції апеляційних скарг на ухвали господарського суду.

Правила обчислення десятиденного процесуального строку на подання апеляційної скарги, передбаченого ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, можуть бути застосовані у разі оскарження судового акта, викладеного у формі рішення господарського суду, в позовному провадженні.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди у справах про банкрутство здійснюють правосуддя, шляхом прийняття ухвал та постанов, які викладаються в письмової формі та набувають законної сили з дня їх прийняття та оголошення.

З огляду на зазначене, ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 у справі №5/31-Б-08 відповідає нормам процесуального права, є законною та обґрунтованою і правові підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного агентства резерву України залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 у справі №5/31-Б-08 залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

М.І. Хандурін