справа № 415/5224/12
№ провадження 2-о/415/79/12
РІШЕННЯ
Іменем України
10.07.2012 м. Дніпродзержинськ
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Ричка С.О.
при секретарі – Щербацевич Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, третя особа: Перша Дніпродзержинська державна нотаріальна контора, -
ВСТАНОВИВ:
21.06.2012 року заявник ОСОБА_1 звернулася до Заводського районного суду з заявою про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, що ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3, третя особа: Перша Дніпродзержинська державна нотаріальна контора.
В обґрунтування своїх вимог заявник зазначив, що на підставі свідоцтва про право власності на будівлю № 6541 видане 14 вересня 1954 року Житловим управлінням Дніпродзержинського відділу комунального господарства, ОСОБА_3, який доводиться заявнику дідом, належало домоволодіння в м. Дніпродзержинську по вул. Войкова за № 42. Це свідоцтво ОСОБА_3 було видано на підставі рішення Нарсуду 3-ї дільниці м. Дніпродзержинська від 17 08.1954 року, про що в реєстровій (кадастровій) книзі було зроблено запис № 5642. 13 квітня 1997 року помер дід заявника, ОСОБА_3, що підтверджується Свідоцтвом про смерть І-КИ № 105599, яке видане 14.04.1997 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Дніпровської районної ради народних депутатів м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, та актовим записом № 448. Після смерті дідуся, ОСОБА_3, залишилося спадкове майно, а саме домоволодіння № 42 по вул. Войкова в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області. Ще при житті ОСОБА_3 склав заповіт 04.11.1986 року на все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося на свого сина, батька заявника, ОСОБА_2 та самого заявника, онука ОСОБА_1 у рівних частках тобто по Ѕ частині кожному. Його спадкоємцем був батько заявника, та його син ОСОБА_2, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав, 07 грудня 2000 року помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть І-КИ № 369145, яке видане 08.12.2000р. відділом РАГС виконкому Заводської районної ради м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, та актовим записом № 1606. Після смерті батька заявника, ОСОБА_2, залишилося спадкове майно, яке складається з: 1/2 частини домоволодіння № 42 по вул. Войкова в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, яку він успадкував після, ОСОБА_3, але не оформив своїх спадкових прав, помер. Спадкоємцем після померлого батька є заявник, ОСОБА_1. Спадщину він прийняв у встановленому законом порядку, шляхом подачі до Першої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. Коли заявник звернувся до нотаріальної контори з проханням видати йому Свідоцтво про право на спадщину за заповітом та за законом, яка залишилася після померлого діда ОСОБА_3 та батька, ОСОБА_2, йому було відмовлено у вчиненні даної нотаріальної дії, оскільки відсутні документи які підтверджують факт зміни імені ОСОБА_4 на ОСОБА_3, тобто факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а саме, що ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3, оскільки в свідоцтві про народження батька заявника, ОСОБА_2, який народився під час війни, було в графі батько вказано ОСОБА_4. Заявникові було рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання по суті. Тому заявник просить встановити цей факт рішенням суду.
Заявник ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_5 у судове засідання не з’явилися, надали до суду клопотання про розгляд справи у їх відсутність, заявник вимоги підтримує в повному обсязі та просив його заяву задовольнити, свідок надав письмові пояснення, що до підтвердження викладеного в заяві.
Третя особа державний нотаріус Першої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори у судове засідання не з’явився, надав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність та просив суд винести рішення на розсуд суду, згідно з чинним законодавством.
Дослідивши матеріали справи та оглянувши докази по справі, пояснення свідка ОСОБА_5 суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи на підставі свідоцтва про право власності на будівлю № 6541 видане 14 вересня 1954 року Житловим управлінням Дніпродзержинського відділу комунального господарства, ОСОБА_3, який доводиться заявникові дідом, належало домоволодіння в м. Дніпродзержинську по вул. Войкова за № 42. Це свідоцтво ОСОБА_3 було видано на підставі рішення Нарсуду 3-ї дільниці м. Дніпродзержинська від 17 08.1954 року, про що в реєстровій (кадастровій) книзі було зроблено запис № 5642 (а.с.8).
13 квітня 1997 року помер дід заявника, ОСОБА_3, що підтверджується Свідоцтвом про смерть І-КИ № 105599, яке видане 14.04.1997 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Дніпровської районної ради народних депутатів м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, та актовим записом № 448 (а.с.10).
Як встановлено в судовому засіданні, після смерті ОСОБА_3, залишилося спадкове майно, а саме домоволодіння № 42 по вул. Войкова в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області.
Відповідно до заповіту, який склав ще при житті 04.11.1986 року, ОСОБА_3 заповів все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося на свого сина, батька заявника ОСОБА_2 та самого заявника, онука ОСОБА_1 у рівних частках тобто по Ѕ частині кожному (а.с.9).
З матеріалів справи вбачається, що батько заявника, ОСОБА_2 прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав, 07 грудня 2000 року помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть І-КИ № 369145, яке видане 08.12.2000р. відділом РАГС виконкому Заводської районної ради м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, та актовим записом № 1606 (а.с.11).
Судом встановлено, що після смерті батька заявника, ОСОБА_2, залишилося спадкове майно, яке складається з: 1/2 частини домоволодіння № 42 по вул. Войкова в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, яку він успадкував після діда заявника, ОСОБА_3, але не оформив своїх спадкових прав, помер.
Спадкоємцем після померлого батька є заявник, ОСОБА_1. Спадщину він прийняв у встановленому законом порядку, шляхом подачі до Першої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, але у видачі свідоцтва про право на спадщину, заявникові було відмовлено у вчиненні даної нотаріальної дії, оскільки відсутні документи які підтверджують факт зміни імені ОСОБА_4 на ОСОБА_3, тобто факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а саме що ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3, оскільки в свідоцтві про народження мого батька ОСОБА_2, який народився під час війни, було в графі батько вказано ОСОБА_4 (а.с.12).
В підтвердження факту родинних відносин між заявником, ОСОБА_1, його батьком ОСОБА_2 та його дідом ОСОБА_3 нотаріусу було надане Свідоцтво про народження заявника, та свідоцтво про народження його батька. Надати Свідоцтво про народження діда заявника, ОСОБА_3, щоб підтвердити той факт, що батько заявника ОСОБА_2 є сином ОСОБА_6, заявник не в змозі, оскільки цей документ відсутній, так само як і відсутній документ який би підтверджував факт зміни імені діда заявника з ОСОБА_4 на ОСОБА_6, бо це було зроблено у післявоєнні роки, а тому документи не збереглися.
Отже, підтвердити факт, що ОСОБА_2, який помер 07 грудня 2000 року, - рідний син ОСОБА_3, померлого 13 квітня 1997 року, та той факт, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є однією і тією ж особою, іншим шляхом, окрім судового порядку, заявник не має можливості.
Відповідно до положень глави 86 Цивільного кодексу України, що регулює порядок спадкування за законом, спадкоємцем першої черги за законом після смерті спадкодавця є заявник.
Встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_2, який помер 07 грудня 2000 року, - рідний син ОСОБА_3, померлого 13 квітня 1997 року, та той факт, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є однією і тією ж особою, необхідне заявникові для оформлення свідоцтва про право на спадщину, як спадкоємцю першої черги за законом та за заповітом.
Факт, що ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3, що є однією і тією ж особою з ОСОБА_4 підтверджується наступними документами, що додаються до заяви:
Свідоцтво про право власності на будівлю № 6541 видане 14 вересня 1954 року Житловим управлінням Дніпродзержинського відділу комунального господарства, в якому власником зазначено ОСОБА_3, який доводиться заявникові дідом.
Домовою книжкою на домоволодіння № 42 по вул. Войкова в м. Дніпродзержинську де були зареєстровані і дід і батько заявника, в графі родинні відносини батька заявника зазначено син.
Заповітом складеним ОСОБА_3, 04.11.1986 року на все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося на свого сина, батька заявника ОСОБА_2 та самого заявника, онука ОСОБА_1.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть розглядатися справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до п.1 Ухвали Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:
- згідно з законом такі факти продовжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
- чинним законодавством не встановлено іншого порядку їх встановлення;
- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Встановлення вищезазначеного факту необхідно заявникові для одержання свідоцтва про право на спадщину за законом, після померлого ОСОБА_7.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги заявника у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 234, 256, 259 ЦПК України, ст.1216 - 1268 ЦК України суд –
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, третя особа: Перша Дніпродзержинська державна нотаріальна контора – задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) є сином ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2), та те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2) є одна й таж особа.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Ричка С. О.