Справа №1327/3307/2012
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 серпня 2012 року Червоноградський міський суд Львівської області
в складі головуючого-судді: Грабовського В.В.,
з участю секретаря судових засідань: ОСОБА_1,
прокурора: Гіщинського Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Червонограді кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Російська Федерація, росіянина, громадянина України, з освітою неповною середньою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого: 20.07.2010 року Червоноградським міським судом Львівської області за ст. 164 ч.1 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 1700 гривень, 08.08.2011 року тим же судом за ст.164 ч.2 до 1 року обмеження волі, постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 26.04.2012 року невідбуту частину покарання у виді обмеження волі замінено на покарання у виді 240 годин громадських робіт,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_2, засуджений вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 08.08.2011 року за ст. 164 ч. 2 до 1 року обмеження волі, якому згідно з постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 26.04.2012 року невідбуту частину покарання у виді обмеження волі замінено на покарання у виді громадських робіт строком у 240 годин, 17.05.2012 року був скерований до КП «Червонограджитлокомунсервіс»для відбування призначеного судом покарання. Будучи належним чином ознайомленим з порядком та умовами відбування призначеного покарання, а також з наслідками у разі їх порушення, без поважних причин з 21.05.2012 року по 28.05.2012 року та з 05.06.2012 року по 24.06.2012 року призначених судом громадських робіт не відпрацював, тим самим ухилився від їх відбування.
Допитаний у судовому засіданні підсудний вину свою у вчиненому визнав повністю та пояснив, що 17.05.2012 року його було направлено кримінально-виконавчою інспекцією м. Червонограда в КП «Червонограджитлокомунсервіс», а звідти –у ЖЕК № 4 для відбуття покарання у виді 240 год. громадських робіт. Повідомив, що всього відпрацював 36 год. З 21.05.2012 року по 28.05.2012 року та з 05.06.2012 року по 24.06.2012 року для відбування цього покарання не з’являвся без поважних причин.
Оскільки фактичні обставини справи не оспорюються учасниками розгляду, показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи, з’ясувавши правильність розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду фактичних обставин справи, не маючи сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, тому, відповідно до ч. 3 ст. 299 та ст. 301-1 КПК України, суд приходить до висновку, що дослідження фактичних обставин справи слід обмежити допитом підсудного та дослідженням даних у справі, що характеризують його особу.
Учасникам розгляду справи роз’яснено, що вони позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Аналізуючи наведені вище докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_2 в ухиленні від відбування громадських робіт як особою, засудженою до цього покарання, у судовому засіданні доведена повністю.
Тому суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 389 КК України.
Обираючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, що є злочином невеликої тяжкості.
Ураховується й особа винного, який є людиною молодого віку, не працює, неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, за місцем проживання з боку сусідів на нього скарг і нарікань не поступало, порушень громадського порядку з його боку не зафіксовано, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не знаходиться.
Щире каяття у вчиненому розцінюється судом як обставина, що пом’якшує покарання.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2, судом не встановлено.
За таких обставин суд дійшов висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_2 без ізоляції його від суспільства з обов’язковим залучення до праці, призначивши йому покарання за ч. 2 ст. 389 КК України у виді обмеження волі.
Ураховуючи, що підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин до повного відбуття покарання за попереднім вироком, призначення покарання здійснюється за сукупністю вироків відповідно до ст. 71 КК України та з урахуванням положень ст. 72 КК України.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд –
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі строком в 1 (один) рік 6 (шість) місяців в кримінально-виконавчій установі відкритого типу без ізоляції від суспільства з обов’язковим залучення до праці.
На підставі ст.ст. 71, 72 КК України до покарання з цим вироком частково приєднати невідбуте покарання згідно з постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 26.04.2012 року та визначити остаточне покарання за сукупністю вироків у виді обмеження волі строком в 1 (один) рік 6 (шість) 10 (десять) днів в кримінально-виконавчій установі відкритого типу без ізоляції від суспільства з обов’язковим залучення до праці.
Запобіжний захід –підписку про невиїзд –залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області протягом 15-ти діб з моменту його оголошення, а засудженим на протязі цього ж строку з дня вручення копії вироку.
Головуючий:ОСОБА_3