Справа № 1-198/08
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2008 року
Новозаводський районний суд м. Чернігова
в складі: головуючого - судді КУЗЬМІНА М .В.
при секретарі ТРАЛО О.М.
за участю прокурора БАСАЛИКА В.О.
адвоката ОСОБА_2
Розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, українця, громадянина України, уродженця м. Щорса, Чернігівської області, освіта середня спеціальна, розлученого, не працюючого, раніше не судимого, проживає за адресою: АДРЕСА_1
- у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 364 ч. 1, 366 ч. 1 КК України
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, працюючи з квітня 2003 року по жовтень 2007 року головою автокооперативу № 1, розташованого АДРЕСА_2, будучи згідно п. 7.7 Статуту наділений правом підпису всіх правовстановлюючих документів авто кооперативу, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, будучи службовою особою, вчинив службові злочини за наступних обставин.
Гараж НОМЕР_1 в автокооперативі № 1, розташованого АДРЕСА_2, належав ОСОБА_3, після її смерті у ІНФОРМАЦІЯ_2 році перейшов у спадок її доньці ОСОБА_4, а після її смерті у ІНФОРМАЦІЯ_3 році, доньці останньої - ОСОБА_5 після виїзду ОСОБА_5 за межі України у 2007 році гараж перейшов до її рідної сестри ОСОБА_6
ОСОБА_1, 07.08.2006 року, достовірно знаючи, що гаражем НОМЕР_1 тривалий час ніхто не користується, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах третіх осіб, а саме ОСОБА_7, склав та видав завідомо неправдивий документ - довідку № 178 від 07.08.2006 року на ім'я ОСОБА_7, що проживає в АДРЕСА_1, згідно якої останній дійсно є членом автокооперативу № 1 АДРЕСА_2, на підставі рішення загальних зборів, та не має заборгованості по сплаті внесків за гараж НОМЕР_1 вказаного автокооперативу, хоча достовірно знав, що ОСОБА_7. не являється членом автокооперативу та вказаним гаражем ніколи не користувався.
В подальшому дана довідка послугувала підставою у видачі свідоцтва про право власності на нерухому майно ОСОБА_7в Чернігівському МБТІ, а саме на гараж НОМЕР_1 автокооперативу № 1.
Зазначеним діями ОСОБА_1 заподіяв істотну шкоду ОСОБА_6, яка мала законне право на оформлення права власності на даний гараж.
Згідно висновку експерта, вартість гаражу НОМЕР_1 автокооперативу № 1 становила 30 300 грн.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даних злочинів не визнав повністю та пояснив, що дійсно працював на посаді голови авто кооперативу № 1 в м. Чернігові з 2003 року. Як голова авто кооперативу мав право підпису документів, приймав внески за гараж та забезпечував життєдіяльність кооперативу. Кому належить гараж НОМЕР_1 в авто кооперативі № 1 він не знав тому, що цей бокс відчиняли різні люди. Довідку на ім'я ОСОБА_7 від 07.08.2006 року дійсно видав він, але видавав не ОСОБА_7, а незнайомому чоловіку, який пред'явив паспорт на гараж НОМЕР_1. В довідці він вказав, що заборгованості по сплаті щорічних внесків за даним гаражем немає. Вважає, що допустив халатність. Просив виправдати його за ст..ст. 366 ч.1, 364 ч. 1 КК України.
Незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_1 не визнав своєї вини в пред'явленому йому обвинуваченні, його вина повністю доведена в судовому засіданні та підтверджується показами потерпілої ОСОБА_6, допитаних свідків, оголошеними показами свідків та дослідженими матеріалами справи.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що гараж НОМЕР_1 в автокооперативі № 1, розташований АДРЕСА_2 будував її дідусь, після його смерті спадщину прийняла бабуся та оформила гараж на себе. Після смерті бабусі в ІНФОРМАЦІЯ_2 році в спадщину вступила її мати, а в ІНФОРМАЦІЯ_3 році даний гараж оформила на себе її сестра ОСОБА_8. В зв'язку з тим, що у них було скрутне матеріальне становище щорічно внески в авто кооператив вони не сплачували, а сплатили в 2003 році за три роки. В 2006 році її дві сестри приходили в авто кооператив та намагались відчинити ворота гаражу, але у них це не вийшло і тому вони вважали, що взяли не всі ключі, а так як гараж ОСОБА_1 знаходиться напроти їхнього гаражу, то вони попросили залишити шини у нього. 13 грудня 2007 року її сестра ОСОБА_9 прийшла в авто кооператив і почала шукати голову авто кооперативу, в цей час побачила, що з їх гаражу вийшов якийсь чоловік. Вона підійшла до нього і спитала, що він робить в їхньому гаражі, на що останній відповів, що він купив цей гараж і це його власність. ОСОБА_9 спитала як прізвище цього чоловіка, було встановлено, що це було ОСОБА_10, вона взяла у нього контактний телефон, щоб останній при зустрічі показав документи на гараж. Коли почала відходити то побачила, що в гараж приїхав ОСОБА_1, вона підійшла до нього, спитала, що діється з їх гаражем, на що останній відповів, що не знає. Після цього вони звернулись з заявою до міліції і було встановлено, що ОСОБА_1 видав довідку на іншу особу в 2006 році і на підставі цієї довідки гараж був приватизований, а після цього проданий іншим особам. Пояснила, що на час коли у них вилучили гараж та сума, за якою він продавався згідно договорів купівлі-продажу, була для неї значною тому, що в той час вона отримувала невелику заробітну плату і навчалась заочно в інституті.
Згідно показів ОСОБА_7 в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7. працював разом з ОСОБА_1 в авто кооперативі № 1 і десь в серпні 2006 року ОСОБА_1 запропонував йому приватизувати гараж НОМЕР_1 в автокооперативі № 1 тому, що цей гараж начебто безхазяйний. ОСОБА_1 виписав необхідні документи на його ім'я, після цього повідомив, щоб він взяв паспорт і разом з ОСОБА_1 вони пішли в БТІ, там він здав необхідні документи для оформлення права власності на гараж НОМЕР_1, через деякий час оформлені документи і свідоцтво на право власності на гараж він забрав і через деякий час ОСОБА_1 знайшов покупця, на своєму автомобілі відвіз їх з покупцем до нотаріуса, де вони оформили договір купівлі-продажу на гараж НОМЕР_1 в автокооперативі № 1. Коли повертались на машині назад покупець розрахувався з ОСОБА_1 за гараж, віддавши останньому, він точно не пам'ятає, 1000 чи 1500 грн. Як надалі повідомив ОСОБА_7 він бачив, що в гараж НОМЕР_1 приходили раніше якість три дівчини.
Таким чином, покази свідка ОСОБА_7 повністю спростовують покази підсудного ОСОБА_1 в частині того, що останній виписував довідку на прохання незнайомої особи, а доводять його вину в тому, що він був ініціатором оформлення всіх документів та приватизації гаражу НОМЕР_1 і подальшого його продажу.
Згідно показів допитаних свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 підтверджується факт того, що вони також покупали гараж НОМЕР_1 в автокооперативі № 1, розташованого АДРЕСА_2 як приватну власність, при цьому в договорі купівлі-продажу указували вартість гаражу, яка була вказана в МБТІ, а фактично сплачували вартість 5 000 доларів США і 7 500 доларів США.
Згідно оголошених показів свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (а.с. 122-127) підтверджується також факт того, що вищевказаний гараж продавався як приватизований, але продавцем не була особа, яка користувалась даним гаражем - ОСОБА_5
Згідно показів свідка ОСОБА_14 в судовому засіданні встановлено, що дійсно ОСОБА_1 з 2003 року був головою авто кооперативу № 1 і в 2007 році, коли з'ясувалось, що за авто кооперативом мається заборгованість по сплаті податків, було зібрано загальні збори, під час яких було з'ясовано, що ОСОБА_1 оформив на себе також і гараж, який належить авто кооперативу і крім цього з'ясувалось, що ОСОБА_1 причетний до продажу гаражу НОМЕР_1.
Крім показів свідків, які підтверджують факт того, що ОСОБА_1 був ініціатором приватизації та продажу гаражу НОМЕР_1 автокооперативу № 1 та всі подальші договори купівлі-продажу здійснювались без відома особи, яка мала право користуватись даним гаражем, його вина також підтверджується і дослідженими матеріалами справи: заявою (а.с. 15), згідно якої ОСОБА_6 просить прокуратуру провести перевірку на підставі чого ОСОБА_15 користується їхнім гаражем. Згідно копії паспортів на гараж (а.с. 20-23) право користування гаражем НОМЕР_1 автокооперативу № 1 мали ОСОБА_3, ОСОБА_5 Згідно копії журналу реєстрації членів авто кооперативу № 1 (а.с. 38-39) право користування гаражем НОМЕР_1 мали право ОСОБА_16, а після неї ОСОБА_5 Згідно копії газети «Об'яви» від 27.09.2006 року вартість гаражів становить від 4 800 у.о. до 6 000 у.о. (а.с. 79). Згідно протоколу загальних зборів (а.с. 86) грудень 200 3 року - головою АК № 1 було обрано ОСОБА_1 Згідно Статуту автокооперативу № 1 (а.с. 88-92) голова автокооперативу мав право підписувати всі документи. Згідно протоколу загальних зборів від 11.10.2007 року (а.с. 96) роботу голови автокооперативу № 1 ОСОБА_1 визнано незадовільною і його знято з посади голови АК № 1. Згідно протоколу ставки віч-на-віч між ОСОБА_1 та ОСОБА_7. (а.с. 144-145) ОСОБА_7. підтверджує факт того, що в серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до нього з пропозицією приватизувати гараж НОМЕР_1 в АК № 1 і виписав на його ім'я довідку, що він є членом авто кооперативу та не має заборгованості по сплаті внесків, а після цього ОСОБА_1 займався продажем вказаного гаражу. Згідно висновку експерта № 232 (а.с. 170-172) підпис на довідці № 178 від 07.08.2006 року на ім'я ОСОБА_7 виконаний ОСОБА_1 На аркуші справи 183 знаходиться оригінал довідки, яка була виписана ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_7. про те, що він є членом автокооперативу № 1 і заборгованості не має, дата 07.08.2006 року. Згідно висновку експерта № 5-45 (а.с. 179) ринкова вартість вказаного гаражу становить 30 300 грн. Згідно вилученої інвентарної справи (а.с. 185-240) підтверджується факт того, що первинно з заявою про оформлення права власності на нерухоме майно на гараж НОМЕР_1 звернувся ОСОБА_7. (а.с. 205-206) і в подальшому цей гараж продавався іншим особам.
Таким чином, оцінюючи отримані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 в пред'явленому обвинуваченні доведена повністю, так як покази допитаних свідків підтверджуються дослідженими матеріалами справи, повністю спростовують покази ОСОБА_1 в частині того, що він не знав кому видає довідку та не знав, що даний гараж був приватизований і в подальшому продавався і тому його дії, які виразились в зловживанні службовим становищем, тобто умисному, в інтересах третіх осіб, використанні службовою особою службового становища, всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду, органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 364 КК України; дії ОСОБА_1, що виразились в складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивого документу, вірно кваліфіковані за ст. 366 ч. 1 КК України.
Обставин, що пом'якшують вину підсудного ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставин, які обтяжують вину підсудного ОСОБА_1, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Обговорюючи питання про обрання міри покарання ОСОБА_1, суд приймає до уваги дані, які характеризують особу підсудного, те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, і тому суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання в межах санкцій ст..ст. 364 ч. 1, 366 ч. 1 КК України, з застосуванням ст.. 70 КК України, але без ізоляції від суспільства.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Судові витрати за проведення експертиз в сумі 243 грн. 39 коп. підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.
Речові докази по справі - довідка та інвентарна справа підлягають зберіганню разом з матеріалами кримінальної справи.
Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання:
· за ст. 364 ч. 1 КК України у вигляді трьох років обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками строком на три роки;
· за ст. 366 ч. 1 КК України у вигляді двох років обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками строком на два роки.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 міру покарання у вигляді трьох років обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками строком на три роки.
Застосувати ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання за вироком суду, встановивши йому іспитовий строк терміном на два роки шість місяців.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки:
· не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
· повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;
· періодично з'являтись на відмітку до органів кримінально - виконавчої системи.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в сумі 243 грн. 39 коп.
Речові докази по справі, - довідка та інвентарна справа, - зберігати разом з матеріалами кримінальної справи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироку законної сили - залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Вирок може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом 15 днів.
СУДДЯ КУЗЬМІН М.В.
Справа № 1-182/08
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2008 року
Новозаводський районний суд м. Чернігова
в складі: головуючого - судді КУЗЬМІНА М .В.
при секретарі ТРАЛО О.М.
за участю прокурора ХОДИКО Є.М.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, українця, громадянина України, уродженця м. Чернігова, освіта вища, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, проживає за адресою: АДРЕСА_3
- у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 364 ч. 3, 366 ч. 1 КК України
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_17, з 08 жовтня 2007 року, працюючи інспектором дорожньо-патрульної служби взводу дорожньо-патрульної служби Чернігівського відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території міста Чернігова та автомобільно-технічної інспекції (підпорядкованого управлінню ДАІ) при УМВС України в Чернігівській області, тобто будучи працівником правоохоронного органу, наділеного функціями представника влади та службовою особою, яка несе персональну відповідальність за якісне виконання покладених на нього завдань та функцій, маючи спеціальне звання рядовий міліції, зловживав владою та вчиняв службові підроблення за наступних обставинах.
Так, 03.02.2008 року ОСОБА_17, здійснюючи функції представника влади, зловживаючи владою і використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби та діючи в особистих інтересах, з метою створення уявного покращення показників у своїй роботі по виявленню порушників правил дорожнього руху склав на ОСОБА_18 завідомо неправдивий протокол серії НОМЕР_2 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме, що ОСОБА_18 в 16-45 год. в м. Чернігові по вул.. Мстиславська, керуючи автомобілем ВАЗ 2109 д.н. НОМЕР_3, порушив дорожній знак 4.2 «Рух праворуч». При цьому ОСОБА_17 в протоколу від імені ОСОБА_18 вчинив підписи та пояснення по суті правопорушення, хоча ОСОБА_18 в цей час перебував у с. Семенівна Чернігівської області та до м. Чернігова не приїжджав.
14.02.2008 року за вихідним № 7491 даний протокол про адміністративне правопорушення був направлений до Семенівського районного суду Чернігівської області для прийняття заходів адміністративного впливу до ОСОБА_18 згідно діючого законодавства.
19.02.2008 року ОСОБА_17, зловживаючи владою і використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби та діючи в особистих інтересах, з метою створення уявного покращення показників у своїй роботі по виявленню порушників правил дорожнього руху склав на ОСОБА_18 завідомо неправдивий протокол серії НОМЕР_4 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме, що ОСОБА_18 в 08-45 год. в м. Чернігові по вул.. Комсомольська, керуючи автомобілем ВАЗ 2109 д.н. НОМЕР_3, здійснив стоянку автомобіля на тротуарі для руху пішоходів. При цьому ОСОБА_17 в протоколу від імені ОСОБА_18 вчинив підписи та пояснення по суті правопорушення.
27.02.2008 року за вихідним № 10206 даний протокол про адміністративне правопорушення був направлений до Семенівського районного суду Чернігівської області для прийняття заходів адміністративного впливу до ОСОБА_18 згідно діючого законодавства.
04.03.2008 року вищевказані протоколи за участю ОСОБА_18 були розглянуті Семенівським районним судом та провадження по них були закриті за відсутністю зі сторони останнього події вказаного в протоколах адміністративного правопорушення, так як в ході судового засідання було виявлено факти фальсифікації даних протоколів.
05.03.2008 року ОСОБА_17, зловживаючи владою і використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби та діючи в особистих інтересах, з метою створення уявного покращення показників у своїй роботі по виявленню порушників правил дорожнього руху склав на ОСОБА_18 завідомо неправдивий протокол серії НОМЕР_5 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме, що ОСОБА_18 в 16-45 год. в м. Чернігові по вул. Мстиславська, керуючи автомобілем ВАЗ 2109 д.н. НОМЕР_3, порушив дорожній знак 4.2 «Рух праворуч». При цьому ОСОБА_17 в протоколу від імені ОСОБА_18 вчинив підписи та пояснення по суті правопорушення, хоча ОСОБА_18 в цей час перебував у м. Семенівна Чернігівської області та до м. Чернігова не приїжджав.
13.03.2008 року за вихідним № 11598 даний протокол про адміністративне правопорушення був направлений до Семенівського районного суду Чернігівської області для прийняття заходів адміністративного впливу до ОСОБА_18 згідно діючого законодавства.
21.04.2008 року вищевказаний протокол за участю ОСОБА_18 був розглянутий Семенівським районним судом та провадження по ньому було закрито за відсутністю зі сторони останнього події вказаного в протоколі адміністративного правопорушення, так як в ході судового засідання було виявлено факт фальсифікації даного протоколу.
Отже, діючи в порушення п. 5 ст. 10 Закону України «Про міліцію» та п. 38.6 функціональних обов'язків, що зобов'язують працівника міліції попереджувати та припиняти злочини, а також адміністративні правопорушення, застосовувати до порушників заходи адміністративного впливу та примусу, ОСОБА_17 сам став скоювати злочини, що в кінцевому результаті призвело до заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересах ОСОБА_18, що виразилось в безпідставних викликах останнього до судової установи та в необхідності доказувати в ній, в присутності своїх колег по роботі, свою невинність в інкримінованих йому адміністративних правопорушень, а також державним інтересам у вигляді підриву авторитету та престижу державної установи - МВС України в особі УМВС України в Чернігівській області, так як підроблені протоколи стосовно ОСОБА_18 стали об'єктом публічного розгляду в суді.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_17 свою вину за ст..ст. 366 ч.1, 364 ч. 3 КК України визнав повністю та пояснив, що з жовтня 2007 року він працював на посаді інспектора дорожньо-патрульної служби м. Чернігова. В його обов'язки входив нагляд за дорожнім рухом, оформлення дорожньо-транспортних пригод і виявлення порушень правил дорожнього руху. Під час виявлення порушень правил дорожнього руху він зобов'язаний задокументувати порушення - скласти адміністративний протокол. 03.02.2008 року він знаходився на службі, в цей час відпрацьовувалось всеукраїнське виявлення порушників правил дорожнього руху і для того, щоб покращити свої показники по службі він, перебуваючи в м. Чернігові по вул.. Мстилавській, склав на ОСОБА_18 протокол про порушення останнім правил дорожнього руху, а саме порушення дорожнього знаку 4.2 «Рух праворуч», хоча насправді в цей день він ОСОБА_18 не бачив і за порушень правил дорожнього руху не зупиняв. Від імені ОСОБА_18 в протоколі він здійснив запис в графі «Пояснення» _ «Не помітив знак» і розписався в протоколі за ОСОБА_18. Після закінчення служби даний протокол здав у відділ адмінпрактики.
19.02.2008 року, перебуваючи на службі, під час чергування по вул.. Комсомольська, біля будинку 42, де розташований магазин «Чек», він знову склав на ОСОБА_18 адміністративний протокол про те, що останній здійснив стоянку автомобіля на тротуарі. Від імені ОСОБА_18 в протоколі написав пояснення і вчинив підпис за ОСОБА_18. Після закінчення зміни протокол здав до відділу адмінпрактики.
05.03.2008 року, перебуваючи на чергуванні, після оформлення ДТП він по вул.. Мстиславська, в денний час знову склав на ОСОБА_18 протокол про порушення останнім правил дорожнього руху п. 4.2. Знову від імені ОСОБА_18 написав пояснення і вчинив від його імені підпис. Після чергування даний протокол здав до відділу адмінпрактики.
Як пояснив ОСОБА_17, що дані на ОСОБА_18 у нього зберігались при собі тому, що він раніше зупиняв автомобіль, яким керував ОСОБА_18 та складав на нього адмінпротокол. Протоколи на ОСОБА_18 в подальшому він складав для того, щоб покращити свої показники в роботі. На даний час розуміє, що своїми діями він вчинив злочин та завдав істотну шкоду державним інтересам тому, що підірвав авторитет УМВС в Чернігівській області, так як складав завідомо неправдиві протоколи на ОСОБА_18, а останнього в зв'язку з цим викликали до суду. Розкаявся в скоєному, просить суворо не карати, врахувати, що його дружина на даний час вагітна.
Крім визнавальних показів, вина підсудного ОСОБА_17 за ст.. 366 ч.1, 364 ч. 3 КК України також підтверджується матеріалами справи, які учасники судового засідання не вважають за доцільне досліджувати, але обставини та факти скоєння даних злочинів підсудним ОСОБА_17 та іншими учасниками судового засідання не оспорюються, і тому, оцінюючи отримані докази, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_17 за фактом службового підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів - протоколів про адміністративні правопорушення, завідомо неправдивих відомостей, органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 366 КК України; дії ОСОБА_17, які виразились в зловживанні владою та службовим становищем, тобто умисне, в особистих інтересах, використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам ОСОБА_18, а також державним інтересам у вигляді підриву авторитету та престижу державної установи - УМВС України в Чернігівській області, вчиненими працівником правоохоронного органу, вірно кваліфіковані за ст.. 364 ч. 3 КК України.
За обставини, що пом'якшують вину підсудного ОСОБА_17, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, сприяння розкриттю злочину.
За обставини, які обтяжують вину підсудного ОСОБА_17, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину повторно.
Обговорюючи питання про обрання міри покарання ОСОБА_17, суд приймає до уваги дані, які характеризують особу підсудного ОСОБА_17, те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та попередньої служби, до адміністративної відповідальності не притягувався, його дружина на даний час вагітна, що підтверджується довідкою, дані обставини суд визнає такими, що пом'якшують покарання і істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, і тому суд вважає за можливе при обрані міри покарання ОСОБА_17, застосувати ст.. 69 КК України та призначити йому покарання за ст.. 364 ч.3 КК України нижче від нижчої межі, передбаченої санкцією даної статті.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Судові витрати за проведення експертиз в сумі 2026 грн. 94 коп. підлягають стягненню з ОСОБА_17 на користь держави.
Речові докази по справі - протоколи про адміністративні правопорушення підлягають зберіганню разом з матеріалами кримінальної справи.
Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_17 визнати винним та призначити покарання:
· за ст. 366 ч. 1 КК України у вигляді двох років обмеження волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах строком на два роки;
· за ст. 364 ч. 3 КК України, з застосуванням ст.. 69 КК України, у вигляді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на три роки, без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_17 міру покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах строком на три роки, без конфіскації майна.
Застосувати ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_17 від відбування призначеного покарання за вироком суду, встановивши йому іспитовий строк терміном на два роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_17 такі обов'язки:
· не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
· повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;
· періодично з'являтись на відмітку до органів кримінально - виконавчої системи.
Стягнути з ОСОБА_17 на користь держави судові витрати в сумі 2026 грн. 94 коп.
Речові докази по справі, - протоколи про адміністративні правопорушення, - зберігати разом з матеріалами кримінальної справи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_17 до набрання вироку законної сили - залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Вирок може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом 15 днів.
СУДДЯ КУЗЬМІН М.В.