Справа № 2-336
Категорія 43
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 липня 2008 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Невара О.В.,
при секретарі Ткачук Н.В.,
з участю представника позивача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
В С Т А Н О В И В:
2 червня 2008 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Свої вимоги обґрунтувала тим, що вона постійно проживає по АДРЕСА_1 у власному житловому будинку. В грудні 1992 року її дочка ОСОБА_3 уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 Після їх одруження позивач прописала дочку з відповідачем у своєму житловому будинку з надією, що вони будуть спільно проживати, разом вести домашнє господарство. Однак, їх шлюб виявився невдалим. 3.05.2007 року відповідач поїхав на сезонні роботи в Полтавську область. З того часу ОСОБА_2 з сім'єю більше не проживає. В добровільному порядку відповідач з будинку позивача не виписався і не збирається цього робити. Факт непроживання відповідача в будинку ОСОБА_1 понад один рік без поважних причин підтверджується відповідними актами, що складались комісією за участю представників сільської ради та депутата сільської ради. Вважає, що ОСОБА_2 втратив право користування її будинком в зв'язку з відсутністю в ньому без поважних причин понад один рік і повинен бути виписаний з даного помешкання. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування її житловим приміщенням по АДРЕСА_1.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у поданій до суду заяві, просила суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1
Відповідач ОСОБА_2 на виклик в судове засідання не з'явився і не повідомив суд про причини неявки, хоча у встановленому законом порядку завчасно повідомлявся судом про час та місце слухання справи.
Враховуючи, що у справі є достатньо доказів для вирішення її по суті, суд ухвалив - розглядати справу у відсутності відповідача ОСОБА_2, ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до повного задоволення.
Згідно ст. 405 Цивільного кодексу України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
В судовому засіданні встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 26.12.1992 року дочка позивача - ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 Після їх одруження позивач прописала дочку з відповідачем у своєму житловому будинку. З 10.05.1993 року він зареєстрований за її місцем проживання в с. Колодії Маневицького району. 3.05.2007 року ОСОБА_2 поїхав на сезонні роботи в Полтавську область. З того часу він з сім'єю більше не проживає. В добровільному порядку відповідач з будинку позивача не виписався. Зазначене підтвердила представник позивача в судовому засіданні, а також це встановлено з досліджених судом витягу із погосподарської книги № 1 за 2006-2010 роки по Костюхнівській сільській раді Маневицького району; актів обстеження матеріально-побутових умов від 16.08.2007 року, 10.01.2008 року, 13.05.2008 року; довідок № 636, 638 від 12.05.2008 року, виданих Костюхнівською сільською радою Маневицького району; паспорта НОМЕР_1, виданого Маневицьким РВ УМВС 11.02.1997 року.
Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_3, проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що оскільки ОСОБА_2 відсутній по місцю проживання позивача без поважних причин більше одного року, він втратив право користування вказаним житловим будинком по АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 7 грн. 50 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачених позивачем при поданні позову, та 8 грн. 50 копійок судового збору в доход держави, а всього судові витрати на загальну суму 16 гривень.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212 ЦПК України, ст. 405 Цивільного кодексу України, Законом України „Про власність” від 7.02.1991 року, Законом України „Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні” від 11.12.2003 року, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця с. Лаврів Луцького району Волинської області, таким, що втратив право користування житловим будинком по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7 (сім) гривень 50 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 8 (вісім) гривень 50 копійок судового збору в доход держави.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України. Заочне рішення може бути переглянуте Маневицьким районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя О.В. Невар