Судове рішення #25781046




Справа 221/3384/12




В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


17.10.2012 Вінницький міський суд Вінницької області в складі:



головуючого судді Михайленка А.В.,

при секретарі Руденко М.А.,

за участю прокурора Хоменко П.Л.,

           адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, студента ВНТУ, працюючого приватним підприємцем, не одруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,


ВСТАНОВИВ:


27.04.2012 року біля 01.00 годин, знаходячись біля приміщення нічного клубу «Амагама», що по проспекту Юності, 18 в місті Вінниці, ОСОБА_2 в ході спілкування із незнайо мим йому хлопцем, яким виявився ОСОБА_3, 16.07.1991 року народжен ня, вступив у суперечку, що переросла в сварку, а результаті чого у ОСОБА_2 виник уми сел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті виниклих неприязних стосунків із ОСОБА_3, умисно штовхнув у груди ОСОБА_3, від чого останній впав з бортику сходів на тротуар. Проте, не зважаючи на це, ОСОБА_2, не бажаючи припиняти своїх злочинних дій, після падіння ОСОБА_3 на асфальт, розуміючи, що останній в лежа чому положенні, та не може чинити опору, наніс йому своїми руками не менше двох-трьох уда рів в обличчя та тулуб, завдавши ОСОБА_3 тілесні ушкодження. Після чого ОСОБА_2 з місця події зник.

Згідно висновку експерта № 1700 від 13.07.2012 року, у ОСОБА_3 мали місце тілес ні ушкодження - уламковий перелом обох кісток лівої гомілки зі зміщенням; забій, підшкірна гематома м'яких тканин голови, гематома, садна лівої вушної раковини, «Крапкова»рана по медіальній поверхні лівої гомілки, які виникли від дії тупого твердого предмету (предметів) в строк незадовго до госпіталізації 27.04.12 року до МКЛ ШМД м. Вінниці. Уламковий перелом обох кісток лівої гомілки зі зміщенням у ОСОБА_3 не являвся небезпечним для життя, спричинив тривалий (понад 21 добу) розлад здоров'я, тому належать до тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості (п.2.2.2. «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілес них ушкоджень»); забій, підшкірна гематома м'яких тканин голови, гематома, садна лівої вуш ної раковини ОСОБА_3 належить до легких тілесних ушкоджень. Діагноз «відкритого»ха рактеру перелому лівої гомілки у «медичній карті стаціонарного хворого»№ НОМЕР_1 ШМД м. Вінниці на ім'я ОСОБА_3 не може бути прийнятий до уваги при судово-медичній оцін ці, оскільки не відображено сполучення рани шкіри з зоною перелому, тобто - відсутні ознаки небезпеки для життя, що передбачені п.2.1.3 «м»«Правил судово-медичного визначення ступе ня тяжкості тілесних ушкоджень», 1995.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні вину визнав частково та пояснив суду, що він є студентом 2-го курсу університету ВНТУ, далі пояснив, що він в ніч з 26.04.2012 на 27.04.2012 року перебув у нічному клубі «Амагама»на дискотеці, що розташований у м. Вінниці по вулиці Юності. Через деякий його на вулицю вивів ОСОБА_3, оскільки він погано поводився під час перебування в клубі. Особисто знайомими раніше не були. Відійшовши на кілька метрів, він згадав, що йому потрібно повернутись за товаришем назад у клуб. В той момент вони з ОСОБА_3 стояли на сходах біля клубу «Амагама один до одного обличчям, ОСОБА_3 намагався його зупинити та вдарив його лівою рукою по правій щоці, на що він одразу відреагував та щоб потерпілий більше його не бив відштовхнув його від себе, внаслідок чого ОСОБА_3 впав зі сходів на землю, коли потерпілий лежав, він підійшов до нього та наніс останньому ще 3-4 удари кулаком в щоку, вухо та голову. Він перебував у нетверезому стані, так як в клубі на дискотеці він вживав алкогольні напої з товаришами 0,5 горілки на трьох. Далі він пояснив, що штовхнув потерпілого ненавмисно, захищаючись, щоб попередити наступні удари і не міг передбачити, що ОСОБА_3 падаючи зі сходів зламає ногу. Щиро кається, хоче далі навчатись у вузі, завданні потерпілому збитки відшкодував в повному обсязі ще на досудовому слідстві.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він підсудного знає в лице, так як вони навчаються в університеті ВНТУ та жили разом в одному гуртожитку, в той день, а саме в ніч з 26.04.2012 року на 27.04.2012 року він з друзями організував дискотеку в нічному клубі «Амагама», що розташований у м. Вінниці по вулиці Юності. Далі він пояснив, що на дискотеці до нього підійшов охоронець вищезгаданого закладу та попросив вивести підсудного з клубу, так як той погано себе поводив на дискотеці. Вийшовши з клубу, він запропонував провести його до гуртожитку, потім вони трохи відійшли від входу в клуб та стояли один до одного обличчям, підсудний його запитав хто він такий та почав себе нахабно поводити і в той момент підсудний штовхнув його, внаслідок чого він впав на землю з висоти близько 1,5 метри, при цьому відчув дуже різкий біль в нозі, намагався встати, але не зміг. Підсудний пригнув до нього на землю та почав наносити йому удари рукою в голову та тулуб, а він тримаючи однією рукою ногу, а другою рукою закрив обличчя від ударів підсудного він його просив, щоб підсудний припинив його бити, так як відчував, що в нього зламана нога. Після чого, підсудний припинив та пішов, а він зателефонував друзям,щоб вони йому допомогли. Він знаходився в тверезому стані. На наступний день підсудний прийшов до нього в лікарню, він спитав його чи пам’ятав він, що накоїв, на що він відповів, що нічого не пам’ятає, так як знаходився в нетверезому стані. Пізніше, в травні він звернувся до правоохоронних органів, щоб вони прийняли міри до підсудного, який в ніч з 26.04.2012 року біля нічного клубу «Амагама»його штовхнув, внаслідок чого він отримав тілесні ушкодженні середньої тяжкості у виді перелому кісток лівої ноги. Підсудний відшкодував йому всі завдані матеріальні збитки, про свідчить його розписка і він вважав, що конфлікт вирішено мирним шляхом, проте він не може жити нормальним життям, так йому на нозі потрібна ще одна операція. Цивільний позов він не заявляв.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він знайомий з потерпілим, так як вони разом навчаються. В той день він був з друзями на дискотеці в нічному клубі «Амагама»та через деякий час йому зателефонував ОСОБА_3 та попросив його підійти до ТЦ «Дастор», де він побачив останнього, який був один та в якого була зламана нога. Потім він пояснив, що він викликав швидку допомогу та допоміг йому дістатись до карети швидкої допомоги. Місце, де він побачив ОСОБА_3 було освітлене, незважаючи на нічний час доби. Про те, яким чином він зламав ногу не знає, так як нічого в ОСОБА_3 не розпитував, підсудного на той момент він теж не знав і про конфлікт, який між ними в той вечір стався.

Свідок ОСОБА_5 на досудовому слідстві пояснив, що він працює начальником служби безпеки та контролю ПРАТ «Вінницьке СКТБ ОПК». Пояснив, що в його обов’язки як начальника служби безпеки та контролю, входить організація роботи та контроль за роботою контролерів КПП в ПРАТ «Вінницьке СКТБ ОПК», приміщення ходиться по пр. Юності, 18 в м. Вінниці, а також перевірка фіксації в спеціальному журналі подій, які пов'язані із пошкодженням майна та безпосередньо будівлі та перегляд відеоспо-стереження подій, пов'язаних із цим. Режим роботи зазвичай з 09:00 год. до 18:00 год. що денно, але є ненормованим, вихідні дні субота, неділя та святкові дні.

Далі він пояснив, що за прилеглою територією до ТЦ «Дастор»ведеться відео спостереження та в період часу з 00:00 до 05:00 год. контролер КПП спостерігає особисто за монітором, на який надходить відеосигнал із камер відео спостереження. Відповідно, якщо контролер КПП по мічає, що у полі зору камер відбуваються певні дії, які могли б призвести до пошкодження та подібного цьому діяння, то викликає пультові охорону й робить відповідний запис у «внутрішньому»журналі.

Після чергування в період часу з 26.04.2012 р. до 27.04.2012 р. відповідних запи сів у журналі не було, тобто будь-яких пошкоджень майна на прилеглій території до будів лі ПРАТ «Вінницьке СКТБ ОПК»(ТЦ «Дастор») не виявлено. Запис відео спостереження за період з 26.04.2012 р. до 27.04.2012 р. відсутній, у зв'язку із малим об'ємом пам'яті жорст кого диску системного блоку, на який зберігається відео, та яке автоматично видаляється, орієнтовно через кожні 7 днів.

На запитання слідчого: «Чи перебували Ви на роботі в ніч з 26.04.2012 р. на 27.04.2012 р.?»ОСОБА_5 відповів, що ні, приблизно о 18:00 год., може дещо пізніше, він пішов додому, як зазвичай. Вночі ОСОБА_5 на роботі не перебуває, а лише час від часу може в нічний час прийти та перевірити роботу контролерів КПК. Але в ту ніч ОСОБА_5 на роботі не було.

На запитання слідчого «Хто чергував в ніч з 26.04.2012 р. на 27.04.2012 р.?»ОСОБА_5 відповів, що йому це не відомо, так як графіків чергувань він не зберігає.»

Свідок ОСОБА_6 на досудовому слідстві пояснив, що на даний час він перейшов на другий курс факультету медико-біологічного та електронного приладобудування Вінницького національно технічного університету. Під час навчання в даному універ ситеті він познайомився зі ОСОБА_2, який також навча ється в їхньому закладі. Він та ОСОБА_2 підтримують дружні стосунки і частенько ходять разом гуляти.

26 квітня 2012 року він спільно зі ОСОБА_2 та ОСОБА_7 пішли на вечірку, яка відбувалася в нічному клубі «Амагама»та була організована студен тами університету. Біля 23.00 годин зайшовши у клуб, він із ОСОБА_2 та ОСОБА_7 сіли за столик та замовили 0,5 л. горілки та їжу. При цьому, в клубі на дискотеці було приблизно 100 чоловік - студентів ВНТУ, багатьох із яких він впізнав у обличчя, бо разом навчаються. За столиком він із ОСОБА_2 та ОСОБА_7 випили горілку, за кусивши її їжею. Біля 00:20 год. 27.04.2012 р. ОСОБА_7 пішов з клубу додому, а він із ОСОБА_2 залишились в НК «Амагама». Вони танцювали та спілкувалися між собою. В подальшому він замовив собі пива і сидів за столиком і пив його. В цей час він побачив, що до ОСОБА_2 підійшов студент з їхнього університету і вони про щось по чали розмовляти. Про що саме вони розмовляли він не чув, але робили вони це спо кійно. В подальшому він спустився до туалету на перший поверх, а коли він повернувся через деякий час то помітив, що ОСОБА_2 вже ніде не було. На це він не зве рнув особливої уваги, оскільки думав, що Костя вже пішов додому. В подальшому він ще потанцював і близько 04.00 годин він вийшов з нічного клубу «Амагама»і пішов до свого знайомого ночувати, оскільки в гуртожиток його не пустили.

Через деякий час він зустрів ОСОБА_2 і він розповів, що коли вони відпочи вали в клубі «Амагама», то в нього стався інцидент з якимось із студентів. Про обставини даного інциденту ОСОБА_2 йому нічого не розповідав, та він і сильно не роз питував. В подальшому він дізнався, що під час інциденту ОСОБА_2 зламав невідо мому ногу.

Судом також було досліджено й інші докази, зібрані у справі, а саме:

-          висновком експерта № 1700 від13.07.2012 року, згідно з яким у ОСОБА_3 мали місце тілесне ушкодження у вигляді уламкового перелому обох кісток лівої гомілки зі зміщенням, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що не являлись небезпечними для життя, але спричинили тривалий розлад здоров’я –понад 21 день; а забій, підшкірної гематоми м’яких тканей голови, гематом, саден лівої вушної раковини, «крапкова»рана по медіальній поверхні лівої гомілки, які виникли від дії тупого твердого предмета належать до легких тілесних ушкоджень (а.с. 18-20);

-          протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.53-54).

Аналізуючи пояснення підсудного, потерпілого, свідків, зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні було доведено факт заподіяння підсудним тілесних ушкоджень потерпілому. Так, підсудний в судовому засіданні не заперечував тієї обставини, що він штовхнув потерпілого зі сходин висотою близько 1-го метру та коли потерпілий впав до низу на тротуарну плитку, то підсудний продовжив наносити йому удари кулаком по голові та тулубу, мотивуючи це тим, що він захищався від ударів потерпілого та те, що він знаходився в стані алкогольного сп’яніння і не розумів, що коїв. Разом з тим, об’єктивних доказів, які б свідчили про наявність агресії в потерпілого до підсудного та мотиву на сварку чи побиття підсудного в судовому засіданні встановлено не було, у зв'язку з чим посилання підсудного на те, що нанесення ударів потерпілому було зумовлене необхідністю самозахисту суд оцінює критично. Крім того, суд враховує, що згідно з проведеним судово-медичним дослідженням у потерпілого було виявлено тілесні ушкодження у вигляді уламкового перелому обох кісток лівої гомілки зі зміщенням (а. с. 20), що знайшло своє підтвердження в показах свідка ОСОБА_4, який чітко вказав, що поміг потерпілому викликати карету швидкої допомоги для того, щоб доставити його до медичного закладу, так як в останнього була зламана нога.

Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що в судовому засіданні не було доведено обставин створення потерпілим небезпеки для підсудного, а тому до його посилання на нанесення ударів потерпілому з метою самозахисту суд ставиться критично, розцінюючи їх як спосіб захисту. Про умисний характер дій підсудного, на думку суду, також свідчить те, що останнім було нанесено потерпілому декілька ударів кулаком (зі слів підсудного 2-3 удари), що узгоджується з висновком проведеної судово-медичної експертизи (а. с. 18-20), а також поясненнями потерпілого ОСОБА_3, який в судовому засіданні вказав, що він впавши зі сходин висотою близько 1-го метра та лежав на тротуарній плитці на землі, після чого підсудний зі скочив з сходин до нього до низу на плитку і почав наносити йому удари кулаком в голову та тулуб, внаслідок чого підсудним ОСОБА_3 були нанесені тілесні ушкодження.

З висновку проведеної судово-медичної експертизи випливає, що у ОСОБА_3 було виявлено тілесні ушкодження середньої тяжкості та легкі тілесні ушкодження. За таких обставин суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2 охоплюються складом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, за ознаками умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання.

Підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин середньої тяжкості, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався (а. с. 39), за місцем проживання характеризується позитивно (а. с. 40-41), на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а. с. 42-43). Суд також враховує наслідки, які настали внаслідок злочину, негативне ставлення підсудного до вчиненого.

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи підсудного, наслідків, які настали від злочину, негативного ставлення підсудного до вчиненого, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства. За таких обставин суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у вигляді позбавлення волі.

Разом з тим, суд вважає за можливе звільнити підсудного від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд –


ЗАСУДИВ:


          Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

          Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

          Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.


Суддя:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація