Справа № 2-а-2154/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2012 року суддя Залізничного районного суду міста Львова Ліуш А.І., розглянувши у скороченому провадженні в місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі міста Львова про неправомірні дії, щодо перерахунку пенсії та стягнення недоплаченої щомісячної державної пенсії за віком,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернулась в суд з позовом, про визнання дій Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова щодо перерахунку її пенсії з 01 липня 2010 року з врахуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2010 рік –неправомірними та зобов’язати здійснити перерахунок і виплату пенсії відповідно до ст.ст. 40,42 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення. Позивач мотивує позовні вимоги тим, що є пенсіонером та перебуває на обліку у відповідача, одержуючи пенсію за віком, продовжувала працювати і, відпрацювавши встановлений законом час у відповідності до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». У червні 2011 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до відповідача про перерахунок пенсії за віком по стажу та заробітній платі. Перерахунок було проведено відповідачем з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік, а не за показником за 2009 рік – за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Ухвалою суду від 31 жовтня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Залізничному районі м. Львова в частині зобов’язання проведення перерахунку пенсії відповідно до ст.ст. 40,42 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік та виплати сум недоотриманої пенсії за період з 1 липня 2010 року до 19 квітня 2011 року залишено без розгляду у зв’язку з пропуском строку звернення до суду.

Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова 29 серпня 2012 року подало до суду заперечення проти заявленого позову, в якому зазначило, що внаслідок визнання змін, внесених до ст.ст. 40, 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, неконституційними, виникла правова колізія, яка полягає в тому, що норми статей 40, 42 Закону втратили чинність, у зв’язку з чим з 22.05.2008 року відновилась попередня редакція частини четвертої цієї норми, яка передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Просить в позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова і отримує пенсію за віком згідно Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. У червні 2011 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до відповідача про перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Перерахунок пенсії було здійснено з 01.07.2010 року при страховому стажі 39 р. 03 міс. 22 дн., з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік, а не за показником 2009 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення, та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Підпунктами 9, 10 п. 35 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” було внесено зміни до ст.ст. 40, 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та врегульовано питання застосування показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та порядок проведення перерахунку пенсій з урахуванням страхового стажу та заробітку, набутого після призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»та які втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Доводи представника відповідача про те, що внаслідок визнання зазначених змін неконституційними, виникла правова колізія, яка полягає в тому, що норми статей 40, 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” втратили чинність, а рішення щодо відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не приймалося, не можуть бути прийняті судом до уваги, як такі, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до ст. 8 Конституції України діє принцип верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на отримання пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Відповідно до позиції Суду ЄС у справі 41/74 van Duyn v. Home Office, цей принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Як вбачається із Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, на час проведення відповідачем перерахунку пенсії позивачу та на момент розгляду справи, іншого порядку та показників перерахунку, ніж встановлений ст.ст. 40, 42 цього Закону, законами України не встановлено.

Таким чином, проведення відповідачем перерахунку пенсії позивачу у 2011 році із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік на підставі відповідного листа –роз’яснень Мінпраці та Пенсійного Фонду України, є неправомірним, оскільки такий перерахунок не відповідає та суперечить вказаним вимогам закону, і має наслідком звуження змісту та обсягу прав позивача.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача з застосування при здійсненні у 2011 році за ч. 1, 2 ст. 40, ч. 4. ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»перерахунку пенсії за віком по заробітній платі та стажу позивача –показника середньої заробітної плати за 2007 календарний рік, чому вимоги позивача є підставними.

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб’єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, адміністративний суд перевіряє не лише вчинення дії чи бездіяльності на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й чи вчинені вони з використанням повноважень з тією метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, добросовісно, розсудливо і своєчасно.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про правомірність заявлених позовних вимог та їх часткового задоволення.

Судові витрати у справі підлягають розподілу у відповідності до ч. 3 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 90, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 40, 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року по справі №10-рп/2008, суд -

П О С Т А Н О В И В :

позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі міста Львова при здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік за період з 20 квітня 2011 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі міста Львова здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік за період з 20 квітня 2011 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Повернути ОСОБА_1 3 /три/ гривні 40 копійок судового збору за рахунок коштів Державного бюджету України.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до адміністративного суду апеляційної інстанції через Залізничний районний суд м. Львова з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.