Справа № 2-4155/11

Категорія 44

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" лютого 2012 р. Ленінський районний суд міста Севастополя у складі : головуючого судді -Борка А.Л.

при секретарі - Райзерової О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Севастополя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,ОСОБА_3,ОСОБА_4 про виділ частини домоволодіння, визначення межі земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні домоволодінням та земельною ділянкою суд , -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2011 року позивачка звернулась в адресу суду із позовом зазначаючи, що на підставі договору купівлі-продажу від 06.06.2003 року вона стала власником 13\50 частин домоволодіння за адресою : м.Севастополь, вул. Частника,42-а. Відповідачі є співвласниками домоволодіння та на думку позивачка вони незаконно володіють частиною земельної ділянки. Позивачка просить суд виділити їй частину домоволодіння та визначити порядок користування земельною ділянкою, усунути їй перешкоди у користуванні землею.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю згідно до заявлених позовних вимог.

Відповідачів судовому засіданні не визнали позовні вимоги та надали суду свої письмові заперечення .

Вивчив матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін суд прийшов до наступних висновків та відповідних їм правовідносин .

Згідно до вимог ч.ч.2,3 ст.10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості .

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як встановлено судом на підставі договору купівлі-продажу позивачка придбала 13\50 часток домоволодіння з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою :м. Севастополь, вул. Частника,42-а . Відповідачка ОСОБА_4 стала власником 8\25 частин зазначеного вище домоволодіння згідно договору дарування від 16.04.2003 року.

Судом встановлено, що земельні ділянки які знаходяться у користуванні сторін не передані їм у власність,а знаходяться у власності громади м.Севастополя, у зв язку із чим сторони не мають права розпоряджатись цими земельними ділянками. . Крім того на думку суду вимоги позивачки про зміну конфігурації огорожі та визначення межі земельних ділянок ,що знаходяться у користуванні сторін не є обгрунтованими, оскільки вони існували на час придбання позивачкою та відповідачами права власності на їх частину домоволодіння. Посилання позивачкою на ст.120 ЗК України як на підстави обґрунтування своїх вимог судом не приймаються до уваги, оскільки земельні ділянки сторін знаходяться у них в користуванні ,є власністю територіальної громади міста Севастополя.

Під час укладення договору купівлі- продажу частини домоволодіння позивачка була згодна з умовами користування земельною ділянкою. Позивачкою не надано суду переконливих доказів того, що відповідачі чинять їй перешкоди у користуванні своєю частиною домоволодіння.

Згідно до вимог ч.1 ст. 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ йому частки із майна, що є у спільній частковій власності . Як встановлено судом відповідачі не заперечують проти укладення такого договору, тобто на підставі вимог ст.3 ЦПК України позивачка безпідставно звернулась в адресу суду із позовними вимогами, оскільки на думку суду її права відповідачами не порушені, визнаються та не оспорювані .

Проаналізував вимоги позивачки суд прийшов до висновку, що вимоги не обгрунтовані належним чином та задоволенню не підлягають повністю .

На підставі вимог ст.ст.79-88 ЦПК України стороні ,на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві-пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Приймаючи до уваги ,що позивачкою сплачено всі необхідні платежі по сплаті державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу, суд не стягує з неї кошти на користь держави.

Керуючись вимогами ст.ст.364 ЦК України ст.ст.3,10,79-88,212-218,293,294 ЦПК України, ст.120 ЗК України суд , -

в и р і ш и в :

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її позовних вимог повністю .

З повним рішенням суду сторони можуть ознайомитись після 18.02.2012 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана на протязі 10-ти днів до Апеляційного суду міста Севастополя через Ленінський районний суд міста Севастополя.

Головуючий : А.Л.Борко