Справа № 2-4823/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 2/422/2025/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2012 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Залімської Н.В.,

при секретарі Карпенко А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1»12 вересня 2011 року звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач у своєму позові посилався на те, що 14 листопада 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, згідно умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 16800 грн., а відповідач зобов’язалася їх прийняти, належним чином використовувати та повернути у строк та на умовах, передбачених договором. Разом з тим, відповідач свої зобов’язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконала, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 31 серпня 2011 року склав 10128,10 грн. Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 10128,10 грн. та судові витрати, задовольнивши позов.

У своїй заяві до суду представник позивача просила справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

          Відповідач у судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила.

На підставі ч. 1 ст. 224 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідачів.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 листопада 2007 року між ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1», правонаступником якого відповідно до Статуту є ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 95/гр, згідно умов якого банк надав відповідачу грошові кошти у розмірі 16800 грн. на поточні потреби строком по 12 листопада 2010 року зі сплатою 24 % річних, а відповідач зобов’язалася їх прийняти, належним чином використовувати та повернути у строк та на умовах, передбачених договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідачем порушуються взяті на себе зобов’язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого станом на 31 серпня 2011 року відповідно до розрахунку виникла заборгованість у розмірі 10128,10 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Частиною 2 статті 554 ЦК України передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З урахуванням того, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість, яка нею добровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 10128,10 грн., яка складається з заборгованості по кредиту в розмірі 6729,32 грн., заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 2509,97 грн. та плати за пропуск платежів у розмірі 888,81 грн.

Частиною 1 статті 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 101,28 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., тому з відповідача на користь позивача також слід стягнути судові витрати, які ним було сплачено при поданні позову, а саме: судовий збір і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 553-554, 610, 612, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10-11, 59-60, 88, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 209, 212-215, 218, 224-226 Цивільно-процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором –задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1»заборгованість за кредитним договором № 95/гр від 14 листопада 2007 року у сумі 10128,10 грн. (десять тисяч сто двадцять вісім гривень десять копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1»судовий збір у розмірі 101,28 грн. (сто одна гривня двадцять вісім копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. (сто двадцять гривень).

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Заочне рішення позивачем може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення.

Суддя Н.В. Залімська

Копія вірна: Суддя секретар