справа № 415/7459/12
№ провадження 2-о/415/112/12
РІШЕННЯ
Іменем України
18.09.2012 м. Дніпродзержинськ
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Ричка С.О.
при секретарі – Щербацевич Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу за заявою ОСОБА_1 третя особа перша Дніпродзержинська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ВСТАНОВИВ:
03.09.2012 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду з заявою про встановлення факту третя особа перша Дніпродзержинська державна нотаріальна контора, в якій просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що він, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1) є одна й таж особа, та те, що заповіт складений його матір’ю ОСОБА_3, 13.03.1978 року на все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося на ОСОБА_2 належить заявникові ОСОБА_1.
В обґрунтування своїх вимог заявник зазначив, що він, ОСОБА_1, народився 11 жовтня 1950 року, що підтверджується свідоцтвом про народження І-КИ № 280668, де в графі батько записано ОСОБА_4 а в графі мати ОСОБА_3. На підставі свідоцтва про право власності на жилий будинок, яке видане 14 грудня 1977 року виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської Ради депутатів трудящих відділом Комунального господарства, його матері, ОСОБА_3, належить 49/100 домоволодіння в м. Дніпродзержинську по вул. Маяковській буд. 78, але в свідоцтві вказано прізвище матері помилково, як «ТРОХИМЕНКО» замість ОСОБА_3. Це свідоцтво, матері заявника було видано на підставі рішення виконкому Дніпродзержинської міської Ради депутатів трудящих № 596 від 23.11.1977 року, взамін свідоцтва Дніпродзержинської держнотконтори від 26.07.1976р. реєстр № 2/4033 про спадкоємство та зареєстровано 14 грудня 1977р. в Дніпродзержинському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 71 за реєстровим № 11630. На підставі договору купівлі продажу укладеного 13.03.1978 року заявник придбав 29/100 частини будинку № 78 по вул.. Маяковській в м. Дніпродзержинську, цей договір було посвідчено державним нотаріусом 1-ої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори, зроблено реєстровий запис № 2-1064, та зареєстровано в Дніпродзержинському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 71 за реєстровим № 11630, в договорі купівлі-продажу прізвище заявника зазначено правильно як «ТРОФИМЕНКО». Ще за життя мати заявника, склала заповіт 13.03.1978 року на усе своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалося на заявника ОСОБА_1, але у заповіті було помилково замість прізвища «ТРОФИМЕНКО» вказано прізвище «Трохименко». 12 квітня 2007 року померла моя заявника. Після смерті матері, залишилося спадкове майно, а саме 49/100 домоволодіння № 78 по вул. Маяковського в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області. Спадкоємцем після померлої матері є заявник, ОСОБА_1 Спадщину він прийняв у встановленому законом порядку, шляхом подачі до Першої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Але йому було відмовлено у вчиненні даної нотаріальної дії, оскільки існують розбіжності в написанні прізвища спадкоємця, а саме в заповіті та свідоцтві про право власності на жилий будинок зазначено «Трохименко» а в паспорті спадкоємець та власник майна зазначений як «Трофименко», а тому рекомендовано звернутися до суду з заявою про встановлення факту що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є однією особою, про що було надано постанову. Тому заявник просить встановити цей факт рішенням суду.
Заявник у судове засідання не з’явився, надав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, вимоги підтримує в повному обсязі та просив його заяву задовольнити.
Представник третьої особи першої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори у судове засідання не з’явився, надіслали до суду клопотання про розгляд справи у відсутність їх представника та просила суд винести рішення на розсуд суду, згідно з чинним законодавством.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 212 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 1 ЦПК України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається зі свідоцтва про народження заявника серії І-КИ № 280668, яке видане відділом реєстрації актів цивільного стану Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області та актового запису № 19, в графі батько записано ОСОБА_4 а в графі мати ОСОБА_3 (а.с. 22).
Зі свідоцтва про право власності на жилий будинок, яке видане 14 грудня 1977 року виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської Ради депутатів трудящих відділом Комунального господарства, вбачається, що матері заявника, ОСОБА_3, належить 49/100 домоволодіння в м. Дніпродзержинську по вул. Маяковській буд. 78, але в свідоцтві вказано прізвище матері заявника з помилкою, як ТРОХИМЕНКО, хоча справжнє її прізвище ОСОБА_3 (а.с.10).
Відповідно до договору купівлі продажу, укладеного 13.03.1978 року, заявник ОСОБА_1 придбав 29/100 частини будинку № 78 по вул. Маяковській в м. Дніпродзержинську (а.с.11-12).
В технічному паспорті на жилий будинок № 78, який видано Дніпродзержинським бюро технічної інвентаризації 19 серпня 1982 року, власником 49/100 вказано матір заявника ОСОБА_3 та власником 29/100 самого заявника ОСОБА_1 (а.с.13-17).
Згідно з заповітом складеним 13.03.1978 року матір’ю заявника ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, вона заповідала заявникові, своєму синові, ОСОБА_1, але помилково нотаріусом було вказано прізвище ТРОХИМЕНКО замість ОСОБА_1 (а.с.18).
Згідно свідоцтва про смерть І-КИ № 147253, яке видане 16.04.2007р. Заводським відділом РАЦС Дніпродзержинського міського управління юстиції, та актового запису № 578 та копії її паспорта громадянки України прізвище померлої, 12 квітня 2007 року спадкодавці, є ОСОБА_3 (а.с.20, 26), згідно наданих заявником його паспорту громадянина України, водійського посвідченням АБВ № 994047, виданого 15.03.1980р., пенсійного посвідчення 153730/33, профспілкового квитка № 11978928 виданого 12.04.1985р., партійного квитка № 11659415 виданого 15.03.1974р., військового квитка серії НУ № 5012149 (а.с. 6,7,23,24,25) прізвище заявника вказано як "ОСОБА_3, згідно наданого заявником свідоцтва про право власності на жилий будинок та заповіту які видані від імені його матері прізвище матері та його зазначено як «Трохименко». (а.с.10,18).
Причиною допущення вказаної помилки заявник вважає неправильність перекладу їх прізвища при написанні його у правовстановлюючому документі.
Той факт, що внести виправлення в правовстановлюючий документ у позасудовому порядку є неможливим, оскільки організації, яка їх видала не існую, так само як і спадкодавець, яка складала заповіт ОСОБА_3 померла 12 квітня 2007 року, підтверджується свідоцтвом про смерть І-КИ № 147253, яке видане 16.04.2007р. Заводським відділом РАЦС Дніпродзержинського міського управління юстиції, та актовим записом № 578, тому іншого порядку щодо вирішення цього питання, окрім судового не існує.
Факт належності померлій матері ОСОБА_3 правовстановлюючого документу - свідоцтва про право власності на жилий будинок та заявнику правовстановлюючого документу - заповіту від 13.03.1978 року підтверджується: відомостями акту прийому особистого домоволодіння по вул.. Маяковській в м. Дніпродзержинську та домової книги, з яких вбачається, що спадкодавець ОСОБА_3 та заявник ОСОБА_1 проживали та були зареєстровані за адресою розташування будинку який є спадщиною, що залишилась після смерті ОСОБА_3, по день її смерті; - тотожністю імен та по - батькові власника частки будинку вказаного у свідоцтві з іменем та по – батькові заявника, а також самим фактом наявності у заявника вказаних правовстановлюючих документів.
Оскільки судом встановлено, що свідоцтво про право власності на житло, видане 14 грудня 1977 року виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської Ради депутатів трудящих відділом Комунального господарства, а саме на 49/100 домоволодіння в м. Дніпродзержинську по вул. Маяковській буд. 78 на ім’я ОСОБА_5 дійсно було видане за життя ОСОБА_3, яка померла 12 квітня 2007 року, тому з метою захисту спадкових прав заявника, суд вважає за необхідне встановити вказаний факт.
Встановлення вищезазначеного факту необхідно для одержання заявником ОСОБА_6 про право на спадщину за заповітом, після померлої матері ОСОБА_3.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Пунктом 12 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року N 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму ВСУ від 25.05.1998 року N 15), при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги заявника у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 212-215, 234, 256-257, 259 ЦПК України, ст.1216, 1218 - 1268 ЦК України суд –
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 третя особа перша Дніпродзержинська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення. – задовольнити.
Встановити факт, що свідоцтво про право власності на житло, видане 14 грудня 1977 року виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської Ради депутатів трудящих відділом Комунального господарства, а саме на 49/100 домоволодіння в м. Дніпродзержинську по вул. Маяковській буд. 78 на ім’я ОСОБА_5 дійсно було видане за життя ОСОБА_3, яка померла 12 квітня 2007 року, та за життя належало ОСОБА_3, та що заповіт складений 13.03.1978 року все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося від імені ОСОБА_3 на ім’я ОСОБА_2, було складено за життя ОСОБА_3, яка померла 12 квітня 2007 року на ім’я її сина ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Ричка С. О.