справа № 415/6166/12
№ провадження 2/415/3338/12
РІШЕННЯ
Іменем України
31.07.2012 м. Дніпродзержинськ
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Ричка С.О.
при секретарі – Щербацевич Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду комунальної власності м. Дніпродзержинська, виконавчого комітету Заводської районної в м. Дніпродзержинську ради, ПАТ «Державний ощадний банк України» про визначення часток в спільній сумісній приватній власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Фонду комунальної власності м. Дніпродзержинська, виконавчого комітету Заводської районної в м. Дніпродзержинську ради та ПАТ «Державний ощадний банк України», в якому просять суд визначити частки в спільній сумісній приватній власності та визнати право власності в порядку спадкування за законом, на майно що залишився після смерті його батька ОСОБА_2, який помер 09.12.2007 року та матері ОСОБА_3, яка померла 05 березня 2011 року.
У своєму позові позивач зазначив, що на підставі свідоцтва про право власності на житло, яке було видано 05 жовтня 1993 року органом приватизації ДМК згідно з розпорядженням (наказом) від 05.10.1993р. № 285, позивачеві, ОСОБА_1, та його батькам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_1, загальною площею 71,4 кв.м. та житловою площею 48,6 кв.м. у тому числі. Це свідоцтво було зареєстровано в ОКП «Дніпродзержинському БТІ» у реєстрову книгу за № 20985, про що було зроблено відповідну відмітку у свідоцтві про право власності на житло, та видано технічний паспорт на квартиру. Батькові позивача, ОСОБА_2, було видано дозвіл, міським відділом комунального господарства 28.12.1970 року, на переоформлення гаражу № 3, який розташований по вул. Г.Романової, в комплексі існуючих гаражів, що раніше належав гр. ОСОБА_4, згідно з рішенням міськвиконкому № 832 від 23.10.1969р., по проекту архітектора міста. Крім того у батька позивача, ОСОБА_2, у філії ПАТ «Державний ощадний банк України» у Дніпродзержинському відділенні № 3293/12 існують вклади на рахунках № 19157 та № НОМЕР_1 на яких знаходяться кошти у сумі 2481грн.70коп. 09 грудня 2007 року батько позивача, ОСОБА_2 помер, після смерті батька відкрилась спадщина у вигляді частки квартири, гаражу та ощадних вкладів, спадкоємицями якої стали мати позивача ОСОБА_3 та сам позивач, але належним чином документи на спадщину оформлені не були, бо мати позивача разом з позивачем мешкали разом за однією адресою постійно, а тому вважали що фактично спадщину прийняли, інших спадкоємців у батька не було, а тому документи оформлять не потрібно. 05 березня 2011 року мати позивача, ОСОБА_3 померла. Факт родинних відносин між позивачем та його батьками підтверджується копією свідоцтва про його народження, де в графах батько та мати зазначені померлі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Після смерті батьків позивач звернувся до Першої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори з проханням видати свідоцтво на спадщину після смерті батьків, але постановою № 6274/01-16 від 16 грудня 2011 року йому було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв’язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на гараж, та постановою № 6275/01-16 від 16 грудня 2011 року у зв’язку з тим, що у свідоцтві про право власності на квартиру не визначені частки кожного з власників, та рекомендовано звернутися до суду за вирішенням цього питання.
Позивач в судове засідання не з’явився, але його представник за дорученням надала до суду клопотання про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просили суд позовні вимоги задовольнити.
Представники відповідачів та третіх осіб у судове засідання не з’явилися, надали до суду клопотання про розгляд справи у їх відсутність, та просили суд винести рішення на розсуд суду, згідно з чинним законодавством.
Дослідивши матеріали справи та оглянувши докази по справі, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи згідно свідоцтва про право власності на житло, яке було видано 05 жовтня 1993 року органом приватизації ДМК згідно з розпорядженням (наказом) від 05.10.1993р. № 285, позивачу, ОСОБА_1, та його батькам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_1, загальною площею 71,4 кв.м. та житловою площею 48,6 кв.м. у тому числі (а.с.8).
Це свідоцтво було зареєстровано в ОКП «Дніпродзержинському БТІ» у реєстрову книгу за № 20985, про що було зроблено відповідну відмітку у свідоцтві про право власності на житло, та видано технічний паспорт на квартиру (а.с.8, 9-10).
Як вбачається з матеріалів справи, батькові позивача, ОСОБА_2 було видано дозвіл, міським відділом комунального господарства28.12.1970 року, на переоформлення гаражу № 3, який розташований по вул.. Г.Романової, в комплексі існуючих гаражів, що раніше належав гр. ОСОБА_4, згідно з рішенням міськвиконкому № 832 від 23.10.1969р., по проекту архітектора міста (а.с.11,12).
З матеріалів справи вбачається, що у батька позивача, ОСОБА_2, у філії ПАТ «Державний ощадний банк України» у Дніпродзержинському відділенні № 3293/12 існують вклади на рахунках № 19157 та № НОМЕР_1 на яких знаходяться кошти у сумі 2481грн.70коп., що підтверджується копією ощадної книжки (а.с. 13) та відповідною довідкою наданою філією Ощадбанку (а.с.14).
09 грудня 2007 року батько позивача, ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке було видано 12.12.2007р. Заводським відділом РАЦС Дніпродзержинського МУЮ в Дніпропетровській області та актовим записом № 1742 (а.с.15).
Судом встановлено, що після смерті батька позивача, відкрилась спадщина у вигляді частки квартири, гаражу та ощадних вкладів, спадкоємицями якої стали мати позивача, ОСОБА_3 та позивач, але належним чином документи на спадщину оформлені не були, бо вони мешкали разом зі спадкоємцем за однією адресою, а тому вважали що фактично спадщину прийняли, інших спадкоємців у батька позивача не було, а тому документи їм оформлять не потрібно.
05 березня 2011 року мати позивача, ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке було видано 09.03.2011р. Заводським відділом РАЦС Дніпродзержинського МУЮ в Дніпропетровській області та актовим записом № 302 (а.с.16).
Як встановлено в судовому засіданні, факт родинних відносин між позивачем та його батьками підтверджується копією свідоцтва про його народження, яке було видано 16 березня 1965 року Дніпровським рай ЗАГС м. Дніпродзержинська та актовим записом № 208 (а.с.17).
Як вбачається з матеріалів справи, після смерті батьків, позивач звернувся до Першої Дніпродзерждинської державної нотаріальної контори з проханням видати свідоцтво на спадщину після смерті батьків, але постановою № 6274/01-16 від 16 грудня 2011 року йому було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв’язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на гараж, та постановою № 6275/01-16 від 16 грудня 2011 року у зв’язку з тим, що у свідоцтві про право власності на квартиру не визначені частки кожного з власників, та рекомендовано звернутися до суду за вирішенням цього питання (а.с.19,20).
Судом встановлено, що крім позивача, інших спадкоємців після померлих батьків не має.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Причиною відсутності у спадкодавця, батьків позивача реєстрації прав власності на зазначене майно, стало не вчинення ними своєчасно (за життя) юридично значимих та необхідних для цього дій, що не може бути перешкодою у реєстрації права власності на це майно на теперішній час за позивачем, їх спадкоємцем.
Відповідно до вимог ст.316-319 ЦК України - право власності - це врегульовані законом суспільні відносини, щодо воло діння, користування і розпорядження майном. Власникові належить право воло діння, користування та розпорядження своїм майном.
Кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайно вого або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтере сів може бути визнання права, що зазначено ст. 16 ЦК України.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається на бутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набут тя права власності не встановлена судом.
Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про ви знання права його власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним документа, якій засвідчує його право власності.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом та є непорушним, що прописано ст. 41 Конституції України.
У відповідності до цивільного законодавства України однією з умов виник нення прав та обов'язків учасників цивільних правовідносин є рішення сулу.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності зі ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
З зв'язку з тим, що Цивільний Кодекс України, чітко не врегульовує питання визначення часток у праві спільній сумісній власності, суд прийшов до висновку про визначення часток в праві спільній сумісній власності рівними виходячи з наступного:
У відповідності зі п. 2 ст. 8 Закон України „Про приватизацію державного житлового фонду" передача займаних квартир здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї.
Згідно до ст. 370 ЦК України, „Визначення часток у праві спільної часткової власності" - частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
На підставі ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільній власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Враховуючи те, що судом встановлено, що позивач є спадкоємцем першої черги і те, що інші спадкоємці відсутні, суд вважає за можливим визначити частки в спільній сумісній приватній власності та визнати право власності в порядку спадкування за законом, на майно, що залишився після смерті його батька ОСОБА_2, який помер 09.12.2007 року та матері ОСОБА_3, яка померла 05 березня 2011 року, за позивачем.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 8, 16, 357, 370, 372, 1261, 1268, 1269 ЦК України, Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" та ст.ст. 10, 60, 209, 212, 214, 215,256п.2 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Фонду комунальної власності м. Дніпродзержинська, виконавчого комітету Заводської районної в м. Дніпродзержинську ради, ПАТ «Державний ощадний банк України» про визначення часток в спільній сумісній приватній власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визначити 1/3 частку у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 71,4 кв.м. та житловою площею 48,6 кв.м. у тому числі, належну ОСОБА_1.
Визнати спадковим майном після смерті ОСОБА_2, померлого 09 грудня 2007 року та ОСОБА_3, померлої 05 березня 2011 року, у розмірі 1/3 частки квартири АДРЕСА_1, загальною площею 71,4 кв.м. та житловою площею 48,6 кв.м. у тому числі, кожному.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після померлого 09 грудня 2007 року ОСОБА_2, та померлої 05 березня 2011 року ОСОБА_3, на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 71,4 кв.м. та житловою площею 48,6 кв.м. у тому числі, в цілому, на гараж № 3, який розташований по вул. Г.Романової в м. Дніпродзержинську, з подальшою реєстрацією у відповідних органах державної реєстрації, та на ощадні рахунки № 19157 та № НОМЕР_1 у філії ПАТ «Державний ощадний банк України» у Дніпродзержинському відділенні № 3293/012 на яких знаходяться кошти у сумі 2481грн.70коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін скарги про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України з дня його проголошення.
Суддя Ричка С. О.