Справа № 121/4782/12

Справа № 121/4782/12

2/121/1650/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2012 року

Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Мурзенка М. В.

при секретарі Маричевій С. В.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, третя особа Комунальне підприємство «Домоуправління мікрорайону «Дружба»при управління житлово-комунального господарства»,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої затопленням квартири, третя особа Комунальне підприємство «Домоуправління мікрорайону «Дружба»при управління житлово-комунального господарства».

Позов мотивовано тим, що 14 лютого 2012 року в квартирі за адресою АДРЕСА_1 де мешкає позивач, з вини відповідачів сталося затоплення, внаслідок якого позивачеві спричинено матеріальну шкоду на суму 7318 грн., а також моральну шкоду, розмір якої позивачем оцінено в 5000 грн. Зазначені суми позивач просить стягнути з ОСОБА_2.

Позивач позовні вимоги в судовому засіданні підтримав.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи були сповіщені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи за відсутності відповідачів від них не надходило, у зв'язку з чим суд, відповідно до ст. 224 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого позивач не заперечує.

Представник третьої особи Комунального підприємства «Домоуправління мікрорайону «Дружба»при управління житлово-комунального господарства»в судове засідання не з'явився, до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Позивач проживає в неприватизованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією особового рахунку (а.с. 5).

Судом встановлено, що 14 лютого 2012 року близько 23 години в квартирі за адресою АДРЕСА_1, відбулося затоплення холодною водою. Причиною затоплення стали тріщини в водопровідній трубі в квартирі № 4 зазначеного будинку, які утворились через її замерзання внаслідок того, що трубу було без утеплення прокладено через приміщення, що не отоплюється в зимовий період. Внаслідок затоплення в квартирі № 1 на площі 12 кв. м. були залиті водою стеля, підлога та стіни. Зазначені обставини підтверджуються актом від 27.02.2012, складеним комісією у складі мастера та сантехніків житлово-експлуатаційної організації, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 4).

Сума збитків, спричинених затопленням, склала 7318 грн. 00 коп, що підтверджується зведеним кошторисним розрахунком, виконаним ТОВ «КВАНТ-С», копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 8, 8зв.).

Квартира АДРЕСА_1 є власністю відповідачів в рівних частках, що підтверджується довідкою КП «ФМБРТІ»(а.с. 76).

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить. Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. N 572, власник квартири зобов'язаний забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», споживачі зобов'язані не допускати її витоків із внутрішньобудинкових мереж та обладнання, утримувати в належному технічному і санітарному стані водопровідні мережі та обладнання.

Таким чином, затоплення відбулось внаслідок неналежного виконання відповідачами своїх обов'язків як власників квартири та споживачів послуг з водопостачання.

Як вбачається з акту від 27 грудня 2012 року (а.с. 4), пошкодження нижчерозташованої квартири № 1 відбулось внаслідок проникнення холодної води з квартири відповідачів через міжповерхові перекриття, що свідчить про наявність причинного зв'язку між невиконаннями відповідачами своїх обов'язків та завданою позивачеві шкодою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що на користь позивача підлягає стягненню сума у розмірі 7318 грн. 00 коп. у відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

З пояснень відповідача вбачається, що ним було здійснено відселення родини на кілька днів у зв'язку із затопленням квартири, організовано виконання ремонтних робіт, крім того, після звернення позивача до відповідачів з вимогою про відшкодування шкоди в добровільному порядку, за заявою відповідачів про порушення їх прав при проведенні позивачем ремонту, до позивача приходили комісії з різних установ.

Суд вважає встановленим факт заподіяння позивачеві винними діями відповідачів моральної шкоди, що виразилась в завданні йому душевних страждань, моральних переживань у зв'язку із пошкодженням його майна, необхідністю відселення родини з залитої квартири на декілька днів, що вимагало від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.

Доводи позивача про те, що відповідачі писали заяви про пошкодження ним під час ремонту їх квартири до різних організацій, чим завдали йому моральної шкоди, не приймаються судом, оскільки не стосуються предмету судового розгляду.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує характер неправомірних дій відповідачів, глибину душевних та психічних страждань позивача, порушення нормального ритму його життя, тяжкість вимушених змін, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи вище викладене, з урахуванням положень п. 3, 5, 9 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суд приходить до висновку, що заявлена позивачем до відшкодування сума моральної шкоди в розмірі 5000 грн. не відповідає обставинам справи й ступіню його моральних страждань, у зв'язку з чим підлягає стягненню в меншому розмірі, а саме в сумі 500 грн.

Відповідно до ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Оскільки відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1, вони несуть солідарну відповідальність перед позивачем, з огляду на що вимоги позивача про стягнення повної суми завданої шкоди з одного з відповідачів, ОСОБА_2, ґрунтуються на законі.

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 сума в розмірі 7318 грн. 00 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, та сума у розмірі 500 грн. 00 коп.-на відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 80 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп.

Керуючись ст. 16, 22, 23, 543, 1166, 1167, 1190 ЦК України, ст. 10, 14, 60, 61, 76, 80, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2) у відшкодування матеріальної шкоди 7318 (сім тисяч триста вісімнадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2) у відшкодування моральної шкоди 500 (п'ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2), судовий збір у сумі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Респуліки Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складений 03 жовтня 2012 року.

Суддя М. В. Мурзенко

Суддя Мурзенко М.В.