11.10.2012

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-1250/12р. Головуючий у першій

інстанції Борко А.Л.

Категорія 45 Доповідач у апеляційній

інстанції Зотов В.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого: Зотова В.С.,

суддів: Моцного М.В., Володіної Л.В.,

при секретарі: Гриценко Г.К.

за участю: представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 17 квітня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення права користування земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2011 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 зазначаючи, що йому належить на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1. Земельна ділянка не приватизована. Позивач вважає, що відповідач створює йому перепони у користуванні земельною ділянкою та просить суд визнати за ним право користування земельними ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1.

Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 17 квітня 2012 року у позові відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу в якій просять рішення суду скасувати, як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення, яким відновити йому строк позовної давнини та позов задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, з наступних підстав.

Встановлено, що 03.06.2005 року було укладено договір про поділ домоволодіння з надвірними будівлями в натурі і до припинення права сумісної долевої власності на житловий будинок, за умовами якого, визначено порядок користування будівлями та спорудами, а також порядок користування земельною ділянкою між відповідачем та гр. ОСОБА_6, яка 25.03.2006 року згідно з договором купівлі-продажу продала позивачу житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1.

Вищезазначені договори належним чином посвідчені, рішення про визнання їх недійсними відсутнє.

Так, ОСОБА_6 виділила свою частку домоволодіння в натурі та зареєструвала домоволодіння з надвірними будинками за АДРЕСА_1, який розміщений на земельній ділянці площею 70 кв.м., після чого, на підставі договору від 25.03.2006 року, вона продала належний їй житловий будинок позивачу у справі відповідно до вимог ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України.

Ствердження позивача, що він має право на частку земельної ділянки, є необґрунтованим, оскільки, ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України передбачено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому же обсязі, що були у попереднього користувача.

Щодо відмови суду першої інстанції у поновленні строку позовної давнини, то судова колегія погоджується з висновком останнього, оскільки позивач знав про порушення свого права, тому перебування його за територією України, не може бути поважною причиною згідно статті 261 ЦК України

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Апелянтом не дотримані вимоги вказаної статті, тому судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, так як і не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, слід визнати, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, 308, 313, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 17 квітня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення права користування земельною ділянкою - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: В.С. Зотов

судді: Л.В. Володіна

М.В. Моцний