УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 22-ц/0191/1104/2012Головуючий суду першої інстанції:Сич М.Ю.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Притуленко О.
"17" жовтня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіПритуленко О.В.,
СуддівЛоманової Л.О., Кустової І.В.,
При секретаріШиловій К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Судацького міського суду АР Крим від 30 травня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2011 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У позові зазначено, що 11 грудня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 укладений кредитний договір №SISUAK00207047, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 9381,69 доларів США зі сплатою 11,16 відсотків за користування кредитом з терміном повернення до 11 грудня 2012 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідач 11 грудня 2007 року уклали договір застави, згідно якого ОСОБА_6 надав позивачу у заставу належний йому на праві власності автомобіль ВАЗ 111830, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.
В зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором, рішенням Судацького міського суду АР Крим від 26 травня 2011 року в рахунок погашення заборгованості відповідача станом на 21 квітня 2011 року в розмірі 5541,39 доларів США (що еквівалентно 44109,46 грн.) було звернуто стягнення на закладений автомобіль.
Проте, коштів від реалізації заставленого майна не вистачило для повного погашення заборгованості відповідача.
Посилаючись на те, що умови кредитного договору не припинили дію та договір не є розірваним, ПАТ КБ «ПриватБанк» просив стягнути з ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором, яка станом на 24 жовтня 2011 року утворилася в розмірі 2228,51 доларів США (що еквівалентно 17761,22 грн.) та складається з: заборгованості за кредитом - 2187,77 доларів США, 29,32 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 9,93 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 1,49 долар США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Рішенням Судацького міського суду АР Крим від 30 травня 2012 року позов задоволений: стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 17761,22 грн. та судові витрати в розмірі 188,20 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та постановити ухвалу про закриття провадження у справі.
На думку апелянта, суд неповно встановив обставини справи, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову. Крім того, посилаючись на те, що позивач повторно звернувся до суду з позовом до тієї ж сторони, про той самий предмет і з тих же підстав, що були вирішені судом раніше, вважає, що на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України провадження у справі повинно бути закритим.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Обов'язок виконувати зобов'язання належним чином та заборона односторонньої відмови від зобов'язання передбачені статями 525, 526 ЦК України.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 11 грудня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 укладений кредитний договір №SISUAK00207047, за умовами якого банк надав позичальникові кредит у вигляді непоновлюваної лінії у розмірі 9381,69 доларів США на споживчі цілі - купівлю автомобіля, на строк з 11 грудня 2007 року по 10 грудня 2012 року включно, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,93 на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (п. 7.1. договору).
Відповідно до п. 7.3. договору забезпеченням виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором виступав автомобіль ВАЗ 111830, НОМЕР_2.
Рішенням Судацького міського суду АР Крим від 26 травня 2011 року в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_6 за кредитним договором від 11 грудня 2007 року в сумі 44109,46 грн. звернуто стягнення на автомобіль ВАЗ, модель 111830, 2007 року випуску, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_6 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем (а.с. 55).
У вересні 2011 року закладений автомобіль був реалізований позивачем.
Як випливає з розрахунку, долученого позивачем до позовної заяви, після реалізації автомобіля (26.09.2011 року) прострочена заборгованість по кредиту зменшилася на 2373,64 доларів США, заборгованість по відсоткам на 210,61 доларів США, погашено пені - 1151,90.
Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Виходячи з того, що грошових коштів від реалізації заставного майна не вистачило для повного погашення зобов'язання за кредитним договором та станом на 24 жовтня 2011 року виникла заборгованість в сумі 2228,51 доларів США, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Такий висновок суду слід визнати правильним, оскільки зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч.1 ст.598). Такі підстави, зокрема, визначені у статтях 599-601, 604-609.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не в повному обсязі виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.
Відтак, доводи апеляційної скарги не можна визнати підставою для скасування ухваленого у справі рішення. При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що відсутні правові підстави для закриття провадження у справі у зв'язку з набранням законної сили рішенням Судацького міського суду АР Крим від 26 травня 2011 року, оскільки в цій справі інший предмет спору. Надані представником апелянта суду апеляційної інстанції копії квитанцій про сплату сум за кредитним договором в період з 14 січня 2008 року по 14 квітня 2010 року не свідчать про належне виконання відповідачем боргових зобов'язань за вказаним договором.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії
УХВАЛИ Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Судацького міського суду АР Крим від 30 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Кустова І.В.