Судове рішення #25748062

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/1313/2012Головуючий суду першої інстанції:Петрова Ю.В.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Самойлова О.



"04" вересня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:


Головуючого судді

Суддів

При секретарі


АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц/0191/1313/2012Головуючий суду першої інстанціїПетрова Ю.П.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанціїСамойлова О.В.


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


04 вересня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:

головуючого - судді Самойлової О.В.,

суддів Приходченко А.П.,

Авраміді Т.С.,

при секретарі Кувшиновій А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в АР Крим про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, матеріальної допомоги за 2008 - 2011 роки, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Совєтського районного суду АР Крим від 17 липня 2012 року,


В С Т А Н О В И Л А:


В червні 2012 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовними вимогами до Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в АР Крим про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2008 - 2011 роки, мотивуючи вимоги тим, що в 2008 році Совєтським районним судом АР Крим було постановлено рішення про поновлення його на роботі, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу. Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 09 грудня 2008 року рішення залишено без змін. Проте з вини відповідача рішення суду про поновлення на роботі було виконано лише 28 березня 2012 року шляхом видання відповідного наказу. Оскільки згідно з попередніми рішеннями судів час вимушеного прогулу був визначений по 04 березня 2012 року і до цього часу було стягнуто середній заробіток, а позивача поновлено на роботі 28 березня 2012 року, то просив суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04 березня 2012 по 28 березня 2012 року. Матеріальна допомога на оздоровлення, яка передбачена колективним договором не була виплачена йому відповідачем за період з 2008 року по 2011 рік, тому він просить суд стягнути з відповідача на його користь суму матеріальної допомоги на оздоровлення за вказаний період.

Рішенням Совєтського районного суду АР Крим від 17 липня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволені частково. Стягнуто з ГТУ МНС України в АР Крим на користь позивача середній заробіток за період з 05 березня 2012 року по 27 березня 2012 року в розмірі 1360 грн. у задоволенні іншої частини позову відмовлено, стягнуто с ГТУ МНС України в АР Крим на користь держави судовий збір.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що додатковим рішенням Совєтського районного суду від 16 вересня 2008 року наказ начальника ГУ МНС України від 15 січня 2008 року про його звільнення був скасований, звільнення визнано незаконним, відповідно до положень колективного договору адміністрації та трудового колективу ГУ МНС України в АР Крим, 23-я професійна пожежна частина Совєтського районного відділу складає колектив найманих працівників, яким у 2008 -2011 роках була надана матеріальна допомога на оздоровлення.

Заслухавши доповідь судді-відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Совєтського районного суду від 04 липня 2008 року ОСОБА_5 був поновлений на роботі на посаді пожежного 23-ої професійної пожежної частини Совєтського РВ ГУ МНС України в АР Крим з 21 січня 2008 року, з ГУ МНС України в АР Крим стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_5 у сумі 5527,96 грн. (а.с.2-5).

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 09 грудня 2008 року рішення Совєтського районного суду від 04 липня 2008 року залишено без змін.

Совєтським районним судом неодноразово розглядалися позови ОСОБА_5 до ГУ МНС України в АР Крим про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за певні періоди, а саме:

рішенням Совєтського районного суду від 08 квітня 2010 року з ГУ МНС України в АР Крим на користь ОСОБА_5 стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04 червня 2008 року по 04 квітня 2010 року в розмірі 26709,06 грн.(а.с.32);

рішенням Совєтського районного суду від 24 грудня 2010 року з ГУ МНС України в АР Крим на користь ОСОБА_5 стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04 квітня 2010 року по 04 грудня 2010 року в розмірі 10174,88 грн.(а.с.33-34);

рішенням Совєтського районного суду від 10 серпня 2011 року з ГУ МНС України в АР Крим на користь ОСОБА_5 стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05 грудня 2010 року по 04 серпня 2011 року в розмірі 10125,96 грн.(а.с.35-36);

рішенням Совєтського районного суду від 06 березня 2012 року з ГУ МНС України в АР Крим на користь ОСОБА_5 стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05 серпня 2011 року по 04 березня 2012 року в розмірі 8854,10 грн.(а.с.37-38).

На підставі наказу № 23 від 27 березня 2012 року ОСОБА_5 поновлений на роботі на посаді пожежного 23 професійної пожежної частини смт. Совєтське Советського районного відділу з 28 березня 2012 року, йому встановлені 3 тарифний розряд та відсоткова надбавка за високі досягнення у праці в розмірі 50% (а.с. 11).

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_5, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про те, що на користь позивача підлягає стягненню з відповідача середній заробіток за період з 05 березня по 27 березня 2012 року у сумі 1360,00 грн., оскільки Головним територіальним управлінням Міністерства з надзвичайних ситуацій України в АР Крим було допущено затримку виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_5 на роботі. Враховуючи те, що рішення Совєтського районного суду АР Крим про поновлення позивача на роботу набрало законної сили 09.12.2008 року, а наказ про поновлення позивача на роботі був прийнятий ГТУ МНС України в АР Крим 27.03.2012 року, середній заробіток за час вимушеного прогулу на підставі рішення суду стягнутий на користь ОСОБА_5 по 04.03.2012 року, суд обґрунтовано прийшов до висновку про стягнення на користь позивача за період з 05.03.2012 року по 27.03.2012 року суми середнього заробітку. Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд виходив з того, що згідно ст. 236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки. Згідно із роз'ясненнями, що надані п. 32 Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», у випадку стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи, невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховується положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 ( з наступними змінами).

Також є правомірними висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення на користь позивача суми матеріальної допомоги на оздоровлення за період з 2008 по 2011 рік, надання якої передбачено п. 6.7.3 Колективного договору адміністрації і трудового колективу ГУ МНС України в АР Крим (а.с. 42), де зазначено, що робітникам ГУ і його місцевих підрозділів встановлюється у межах фонду заробітної плати, затвердженої у кошторисах доходів та витрат, матеріальна допомога, у тому числі на оздоровлення, в сумі не більше одного посадового окладу на рік.

Доводи ОСОБА_5, які викладені в апеляційній скарзі про те, що оскільки усім працівникам 23-ої професійної пожежної частини виплачена матеріальна допомога на оздоровлення у 2008, 2009, 2010, 2011 роках, що передбачена Колективним договором, то і йому також повинна бути надана така допомога, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки не впливають на правильність його висновків, що узгоджуються з нормами діючого законодавства, яким регулюються дані правовідносини.

Відповідно до ст. 5 та ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди», умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали. Положення колективного договору поширюється на всіх працівників підприємства незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства.

Право керівників бюджетних установ, закладів, організацій надавати у межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків, надавати працівникам матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, за винятком матеріальної допомоги на поховання, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік закріплено п.1.7.2 Наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 431 від 10.07.2006 року «Про упорядкування Умов оплати праці та установлення схем тарифних розрядів працівників бюджетних установ, закладів та організацій МНС України»та п. 4 Постанови КМ України № 1298 від 30.08.2002 року «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні вимог позивача в частині стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення за період з 2008 по 2011 роки, оскільки п. 6.7.3 Колективного договору адміністрації і трудового колективу ГУ МНС України в АР Крим передбачено, що виплата матеріальної допомоги на оздоровлення проводиться в сумі не більше одного посадового окладу на рік, а після поновлення на роботі ОСОБА_5 на підставі поданої ним заяви була виплачена така допомога за 2012 рік, що підтверджується листом начальника ГТУ МНС в АР Крим від 30.05.2012 року (а.с. 15). Таким чином, виплата матеріальної допомоги за інші роки буде перевищувати суму посадового окладу позивача на рік, що суперечить п. 6.7.3 Колективного договору.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначив правовідносини, що виникли між сторонами, правильно застосував правові норми та ухвалив законне і обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого у межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 303, 304, 308, 313, 314, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,


УХВАЛИЛА:


Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Совєтського районного суду АР Крим від 17 липня 2012 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

О.В. СамойловаА.П. Приходченко Т.С. Авраміді



В С Т А Н О В И Л А :



УХВАЛИ Л А :



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація