УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 22-ц/0191/1582/2012Головуючий суду першої інстанції:Казацький В.В.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Притуленко О.
"24" жовтня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіПритуленко О.В.,
СуддівЛоманової Л.О.,Кустової І.В.,
При секретаріМартиненко М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Щолкіно-Азов» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ленінського районного суду АР Крим від 21 вересня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2012 року Комунальне підприємство «Щолкіно-Азов» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.
Вимоги позову мотивовані тим, що відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг з теплопостачання, які надає Комунальне підприємство «Щолкіно-Азов». Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати комунальних послуг за період з 1 червня 2009 року по 1 червня 2012 року утворилася заборгованість в розмірі 2545,36 грн. Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач просив стягнути з відповідача втрати від інфляційних процесів в сумі 503,98 грн. та 3% річних від простроченої суми, що складає 1317,07 грн.
Ухвалою від 3 вересня 2012 року позовна заява Комунального підприємства «Щолкіно-Азов» в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_6 індексу інфляції та 3% річних, нарахованих на суму заборгованості за житлово-комунальні послуги з теплопостачання за період з 1 червня 2009 року по 1 червня 2011 року - повернута позивачу на підставі п. 6 ч. 3 ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 21 вересня 2012 року стягнуто з ОСОБА_6 на користь позивача заборгованість за житлово-комунальні послуги з теплопостачання в сумі 1846,67 грн. та у відшкодування судових витрат 214,60 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, справу направити до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що задовольняючи вимоги КП «Щолкіно-Азов» про стягнення заборгованості з теплопостачання, судом першої інстанції не враховано те, що він як робітник міліції має право на 50-відсоткову пільгу з оплати послуг з теплопостачання, а також неякісне надання послуг позивачем у спірний період. Крім того, судом не були застосовані наслідки пропуску позивачем строку позовної давності.
В запереченнях на апеляційну скаргу КП «Щолкіно-Азов», посилаючись на неспроможність доводів апелянта, просить скаргу відхилити, рішення суду - залишити без змін.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Справа розглянута за відсутності представника позивача на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належним чином не виконував зобов'язання по сплаті послуг з теплопостачання, в зв'язку з чим виникла заборгованість, сума якої підлягає стягненню.
Такий висновок суду слід визнати правильним з огляду на таке.
Як зазначено у частині 1 статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Відповідно до вимог статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Відповідно до частини 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_6 зареєстрований та мешкає у квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 5).
Комунальне підприємство «Щолкіно-Азов» надає послуги з теплопостачання у зазначений будинок (а.с. 11-16), відповідач є споживачем цих послуг (особовий рахунок НОМЕР_1).
З довідки про стан особового рахунку вбачається, що за період з 1 червня 2009 року по 01 червня 2011 року за ОСОБА_6 значиться борг у сумі 1847,67 грн. (а.с. 7).
За таких обставин, висновок суду першої інстанції щодо покладення на відповідача обов'язку по сплаті за отриманні послуги по теплопостачанню слід визнати обґрунтованим.
Оскаржуючи рішення суду, ОСОБА_6 посилається на неврахування судом першої інстанції наявності в нього передбаченої статтею 22 Закону України «Про міліцію» 50% знижки по оплаті комунальних послуг.
Колегія суддів вважає, що зазначений довід апелянта не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення виходячи з такого.
Порядок надання пільг, гарантій, компенсацій певним категоріям працівників, у тому числі і міліції передбачено затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2003 року № 426 Порядком надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу.
Згідно з пункту 2 вказаного Порядку пільги, компенсації та гарантії, на які мають право пільговики, надаються шляхом відшкодування пільговику передбаченої законодавством частини фактичних витрат за користування житлом, паливом, телефоном, комунальними послугами і за проїзд. Відшкодування вказаних витрат проводиться щомісяця або раз на квартал за рішенням керівника установи.
Видатки на відшкодування витрат за надані пільговику послуги здійснюються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих установ (п.3).
Відповідно до пунктів 5, 10 Порядку для відшкодування фактичних витрат пільговик подає до бухгалтерії установи копії квитанції про оплату за комунальні послуги за строк, за який здійснюється відшкодування, і довідку про склад сім'ї. Установи організують облік, систематизацію і зберігання інформації стосовно пільговиків, розраховують суми щомісячних виплат за отримані пільговиками послуги і виплачують їх разом з іншими щомісячними виплатами.
Доводи апелянта про те, що позивач безпідставно не нарахував оплату за надані послуги з урахуванням наявної у нього пільги не можна визнати обґрунтованими, оскільки згідно п.22 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, оплата за послуги з урахуванням пільг нараховується з дати подання документів, що підтверджують пільгу. Доказів подання таких документів матеріали справи не містять.
Також колегія суддів відхиляє твердження апеляційної скарги щодо надання відповідачем неякісних послуг з теплопостачання, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів вживання ним заходів для перевірки якості та обсягу отриманих послуг, і складання відповідних документів згідно порядку перевірки кількісних і якісних показників надання послуг, встановленого Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (п.п. 33-39).
Також не заслуговує на увагу довід апелянта щодо пропуску позивачем строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушених прав, оскільки згідно ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення, що не мало місця у даному випадку.
Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Ленінського районного суду АР Крим від 21 вересня 2012 року - залишенню без змін.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії
УХВАЛИ Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду АР Крим від 21 вересня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Кустова І.В.