АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10/2390/491/12 Головуючий по 1 інстанції

Категорія: ч.1 ст. 186 КК України Драник Н.П.

Доповідач в апеляційній інстанції Охріменко І.К.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2012 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Охріменка І.К.

суддів Ятченко М.О., Биби Ю.В.

за участю прокурораРуденка Р.О.

обвинувачений ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси матеріали справи за апеляцією ОСОБА_3 на постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 14.08.2012 року, якою скаргу ОСОБА_3 на постанову заступника прокурора Черкаського району Аніщука Д.В. від 16.07.2012 року про порушення кримінальної справи відносно нього за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України, залишено без задоволення,-

встановила:

Постановою заступника прокурора Черкаського району Аніщука Д.В. від 16.07.2012 року порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України.

На вказану постанову про порушення кримінальної справи ОСОБА_3 подав скаргу, в якій просив скасувати її. В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_3 посилається на те, що в матеріалах перевірки відсутні будь-які дані про скоєння ним злочину. Дослідча перевірка проведена з порушенням вимог ст.. 22 КПК України, а саме не повно, не всебічно та не об'єктивно, з поверховим дослідженням всіх необхідних та важливих для справи обставин.

Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_3, суд першої інстанції посилається на те, що приводом для її порушення послужила заява ОСОБА_4, яка є матір'ю неповнолітньої ОСОБА_5 Підставою для порушення даної кримінальної справи стали протокол огляду місця події від 16.07.2012 року, пояснення ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3

В своїй апеляції ОСОБА_3 не погоджуючись з постановою суду, просить її скасувати, мотивуючи тим, що він не мав умисел на заволодіння майна, а отримав його добровільно від ОСОБА_5 і хотів лише щоб батьки неповнолітніх прийшли до нього

додому для врегулювання питання щодо переслідування ОСОБА_5 та її товаришем ОСОБА_7 його доньки. Крім того, вказує, що органи досудового слідства не опитали жительку с.Руська Поляна - ОСОБА_8, яка чула розмову та бачила, як ОСОБА_5 добровільно передала ОСОБА_3 велосипед та телефон. ОСОБА_3 також вважає, що це звичайна конфліктна ситуація, постанова суду не відповідає вимогам ст.. 99, 130 КПК України, а тому є незаконною.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_3, який підтримав апеляцію, думку прокурора, який заперечив проти апеляції обвинуваченого та просив постанову судді залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно ст.236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Крім того, відповідно до вимог ст.94 КПК України, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є приводи для цього та достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Достатніми даними, що вказують на наявність таких ознак, вважається фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину).

Вказані вимоги закону при розгляді скарги ОСОБА_3 були дотримані судом в повному обсязі.

Доводи ОСОБА_3 про те, що він не мав умисел на заволодіння майна, а отримав його добровільно від ОСОБА_5 і хотів лише щоб батьки неповнолітніх прийшли до нього додому для врегулювання питання щодо переслідування ОСОБА_5 та її товаришем ОСОБА_7 його доньки безпідставні.

Крім того, інші питання, які ОСОБА_3 ставить в своїй апеляції про те, що відсутні підстави для порушення кримінальної справи і те, що це лише є конфліктна ситуація, колегія суддів оцінює критично.

Так, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що приводом для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 послужила заява матері неповнолітньої ОСОБА_5 - ОСОБА_4 від 15.07.2012 року, а підставою в свою чергу слугували: протокол огляду місця події від 16.07.2012 року та пояснення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_3, які містять дані про наявність ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.

Отже, на думку колегії суддів апеляційної інстанції постанова судді є законною та обґрунтованою, а апеляція ОСОБА_3 є безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.362, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляцію ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 14.08.2012 року, про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову заступника прокурора Черкаського району Аніщука Д.В. від 16 липня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно нього за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України залишити - без змін.

Головуючий

Судді