Справа № Провадження №22-ц-4109/12 22-ц/1090/5403/12 Головуючий у І інстанції Мельник О.О.
Категорія44Доповідач у 2 інстанціїМережко
30.10.2012
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
25 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого судді: Мережко М.В.
Суддів: Оношко Г.М., Фінагєєва О.В.
при секретарі: Косенко Т.Г.
розглянула в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2012 року по справі за позовом Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів в Київській області та Дніпровського басейнового управління водних ресурсів до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, третя особа: Управління Держкомзему України у Бориспільському районі Київської області про скасування розпоряджень, визнання державних актів на право приватної власності на земельні ділянки недійсними.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2011 року позивач в інтересах держави в особі: Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів в Київській області та Дніпровського басейнового управління водних ресурсів звернувся до суду з позовом до Бориспільської РДА Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, третя особа: Управління Держкомзему України у Бориспільському районі Київської області про скасування розпоряджень, визнання державних актів на право приватної власності на земельні ділянки недійсними. Свої вимоги обґрунтовував тим, що розпорядженням Бориспільської райдержадміністрації № 1498 від 12.05.2009 року були затверджені матеріали вибору місця розташування земельних ділянок та вищезазначеним відповідачам-фізичним особам надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян України для ведення індивідуального садівництва в межах Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області. В подальшому, 08.07.2009 року, Бориспільською райдержадміністрацією було прийнято розпорядження «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення індивідуального садівництва громадянам України на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області»№ 2273, за яким у власність вищевказаних відповідачів, передано земельні ділянки, по 0,12 га кожному, для ведення індивідуального садівництва на території Вишеньківської сільської ради. Прокурорською перевіркою встановлено, проекти землеустрою по відведенню земельних ділянок у власність вказаних громадян Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів не погоджувались, а земельні ділянки розташовані в межах 100-метрової прибережної захисної смуги водного об'єкту Канівського водосховища в басейні річки Дніпро, де відповідно до ст.ст.88-89 Водного Кодексу України та ст.ст. 60,61 Земельного Кодексу України, забороняється здійснення садівництва та городництва. На підставі вищевказаних розпоряджень, вказані відповідачі набули право власності на земельні ділянки, отримавши державні акти на право власності на землю. Вважав, що відповідно до ст. 22 ЗК України для ведення садівництва надаються виключно землі сільськогосподарського призначення. Просив спірні розпорядження скасувати, а спірні державні акти, видані на їх підставі, на ім'я вказаних відповідачів визнати недійсними, як такі, що видані в порушення вищевказаних норм чинного законодавства, з вищезазначених підстав та зобов'язати відповідачів повернути земельні ділянки державі в особі Бориспільської райдержадміністрації із приведенням їх у належний для використання стан.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2012 року позовні вимоги задоволено частково. Скасовано розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації № 1498 від 12.05.2009 року „Про затвердження матеріалів вибору місця розташування та надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 для ведення індивідуального садівництва на території Вишеньківської сільської ради. Скасовано розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації № 2273 від 08.07.2009 року „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 для ведення індивідуального садівництва на території Вишеньківської сільської ради. Визнано недійсним державні акти серії ЯД №№ 900544, 900543, 900542, 900551, 900554, 900553, 900552, 900555, 900556, 900545 на право власності на земельні ділянки, площею 0,12 га кожна, що розташовані на території Вишеньківської сільської ради, виданих на ім'я ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, 22.07.2009 року Бориспільською райдержадміністрацією на підставі розпорядження № 2273 від 08.07.2009р. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, яка не приймала участі у розгляді справи, просить скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2012 року, з підстав порушення норм процесуального та матеріального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скаргапідлягає задоволенню з наступних підстав.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частково задовольняючи позовні вимоги прокурора, суд першої інстанції виходив із того, що розпорядженням Бориспільської районною державною адміністрацією були прийняті, за відсутності погоджених у встановленому законом порядку, проектів землеустрою, зокрема, за відсутності погодження із належним державним органом охорони та відтворення водних ресурсів, яким є Дніпровське басейнове управління водних ресурсів, і внаслідок прийняття спірних розпоряджень, земельні ділянки, що належать до категорії земель водного фонду, незаконно були передані громадянам у власність для ведення садівництва.
Однак з такими висновками суду погодитись не можна з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 2273 від 08.07.09р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок 10 громадянам України (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_11 та ОСОБА_10) у власність для ведення індивідуального садівництва на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області площею по 0,12 га кожному. (а.с. 13-14).
На підставі вказаного розпорядження вказаним фізичним особам у липні 2009 року були виготовленні та видані Державні акти на право власності на земельні ділянки, що підтверджується копіями вказаних актів (а.с. 18-39).
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни набувають права власності із земель державної або комунальної власності зі рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадянам провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Статтею 121 ЗК України встановлені норми безоплатної передачі ділянок громадянам, які для ведення садівництва встановлені не більше 0,12 га.
Відповідно до ст. ст. 58, 60 ЗК України, до земель водного фонду належать землі, зокрема зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами. Вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною, зокрема для великих річок, водосховищ на них та озер -100 м.
Згідно статті 61 Земельного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності
Статтею 1 Водного кодексу України встановлено, що прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж нарешті території водоохоронної зони.
Згідно статті 88 Водного кодексу України з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води. У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.
Відповідно до статті 89 Водного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.
Крім того, відповідно до п.п. 1, 5 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1996 р. N 486, передбачено, що розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації. Проекти цих зон розробляються на замовлення органів водного господарства та інших спеціально уповноважених органів, узгоджуються з органами Мінекоресурсів, Держводгоспу, Держкомзему, власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади та виконавчими комітетами Рад.
З огляду на вказані вимоги закону суд першої інстанці прийшов до помилкового висновку про доведеність позову прокурором в частині порушення вимог водного законодавства на час прийняття розпоряджень Бориспільської РДА № 1498 від 12 травня 2009 року та № 2273 від 08 липня 2009 року.
Посилання позивача на копію аерофотозйомки місцевості (а.с.51), не є належним доказом, оскільки не підтверджує вказаних обставин, та спростовуються наданими відповідачем топографічно-геодезичними зйомками за 2009 рік, виготовленими ТОВ „Фінансово-консалтингова група „Алькор", яке має відповідні ліцензії на здійснення вказаних досліджень.
Колегія суддів критично ставиться до листа Управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області №4124 від 24 жовтня 2011 з доданим до нього актом перевірки дотримання вимог земельного зконодавства в якості належного доказу знаходження спірних земельних ділянок у прибережній захисній смузі ( а.с. 41-42), оскільки з відповіді Дніпровського басейного управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України № ІД/9-1634 від 27 жовтня 2011 року видно, що проект землеустрою прибережної захисної смуги Канівського водосховища в басейні р. Дніпро в межах земельних ділянок відповідачів, що розташовані на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області не виготовлявся та в управлінні немає. (а.с. 45)
Позивач не надав належних доказів того, що на момент прийняття розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації № 2273 від 08.07.2009 року спірні земельні ділянки відповідачів знаходилися в межах 100-метрової прибережної захисної смуги Канівського водосховища, а тому для її надання відповідачам не було необхідності погоджувати проект землеустрою з органами водних ресурсів та проводити землевпорядну експертизу.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку щодо задоволення позовних вимог в частині скасування розпоряджень Бориспільської районної державної адміністрації № 1498 від 12.05.2009 року, № 2273 від 08.07.2009 року та визнання недійсними державні акти серії ЯД №№ 900544, 900543, 900542, 900551, 900554, 900553, 900552, 900555, 900556, 900545 на право власності на земельні ділянки, площею 0,12 га кожна, що розташовані на території Вишеньківської сільської ради, виданих на ім'я ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, 22.07.2009 року Бориспільською райдержадміністрацією на підставі розпорядження № 2273 від 08.07.2009р, оскільки прокурором не надано суду допустимих доказів які б підтверджували відведення спірних земельних ділянок в межах прибережної захисної смуги.
Крім того, ухвалюючи рішення, судом першої інстанції було вирішено питання про права та обов'язки особи, яка не приймала участі у розгляді справи - апелянта ОСОБА_2
У відповідності до договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 07 серпня 2009 року, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_14, зареєстрованих у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, ОСОБА_2 були придбані земельні ділянки, загальна площа яких становить 0,84га.
Таким чином, станом на дату пред'явлення позову ( 06 грудня 2011 року) Бориспільським міжрайонним прокурором Київської області, спірні земельні ділянки вже належали ОСОБА_2, а не фізичним особам -відповідачам по даній справі, тому визнання недійсними державних актів на право власності на землю, які належать фізичним особам вирішує питання про права та обов'язки ОСОБА_2, а саме право на земельні ділянки, тобто фактично позов було пред'явлено до неналежних відповідачів.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду не відповідає обставинам справи, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального право, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2012 року - скасувати. Ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів в Київській області та Дніпровського басейнового управління водних ресурсів до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, третя особа: Управління Держкомзему України у Бориспільському районі Київської області про скасування розпоряджень, визнання державних актів на право приватної власності на земельні ділянки недійсними - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: