08.10.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц/2190/3021/12 Головуючий в суді 1 інстанції: Гордимов А.В. Категорія: 5 Доповідач: Вейтас І.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :
Головуючого: Цуканової І.В.
Суддів: Радченко С.В.
Вейтас І.В.
При секретарі: Лукашевич Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 11 квітня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про розподіл житлового будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою, -
встановила:
В квітні 2005 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що йому належить 41/100 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, інші частини житлового будинку належать відповідачам, з 1989 року склався певний порядок користування зазначеним будинком та земельною ділянкою, просив розділити житловий будинок та визначити порядок користування земельною ділянкою.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 11 квітня 2005 року ухвалено провести розподіл житлового будинку розташованого в АДРЕСА_1 за варіантом технічної експертизи від 08 квітня 2005 року виділивши у власність ОСОБА_4 у житловому будинку літ. «А»приміщення: 1-3(коридор) площею 4,3 кв.м, 1-4 (житлова) площею 12,8 кв.м, загальною площею 17,1 кв.м вартістю 3016 грн., сіни літ. «а»- 987 грн., сіни літ. «а2» - 919 грн., сіни літ. «а1»- 1791 грн., гараж літ. «Л»вартістю 2759, сарай літ. «Б»вартістю 516 грн., водопровід н3 вартістю 183 грн., огорожа № 4-6 вартістю 833 грн., загальна вартість виділеної частини 11170 грн., що складає 46/100 частини житлового будинку.
Виділено ОСОБА_6 приміщення в житловому будинку літ. «А»2-4 (житлова) площею 14,4 кв.м, 2-5 (кладова) площею 3,1 кв.м, загальною площею 17,5 кв.м вартістю 3089 грн., Ѕ частини туалету літ. «М»вартістю 41 грн., Ѕ частини огорожі № 1-2 вартістю 232 грн., загальна вартість виділеної частини 3362 грн., що складає 14/100 частини житлового будинку.
Виділено ОСОБА_3 житловий будинок літ. «В»вартістю 9471 грн., Ѕ частини туалету літ. «М»вартістю 41 грн., Ѕ частини огорожі № 1-2 вартістю 232 грн., загальною вартістю виділеної частини 9744 грн., що складає 40/100 частини житлового будинку.
Визначено порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 за варіантом технічної експертизи від 08 квітня 2005 року, виділивши ОСОБА_4 земельну ділянку площею 319,0 кв.м. разом з будівлями, з окремим виїздом на АДРЕСА_1, в спільне користування ОСОБА_6 та ОСОБА_3 виділяється земельну ділянку площею 364,0 кв.м, разом з будівлями, з окремим виїздом на вулицю Субботи 63 міста Херсона.
Стягнуто з ОСОБА_4 недоплачене держмито у розмірі 60 грн. 70 коп. в дохід держави.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи просив рішення суду скасувати, та постановити нове яким здійснити новий розділ житлового будинку та визначити порядок користування земельною ділянкою. При цьому вказує, що ОСОБА_4 надано у користування більшу частку земельної ділянки, ніж належить йому відповідно до розміру ідеальної частки. Вказує, що він не погоджується з висновком експерта БТІ про розподілу земельної ділянки.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_5 просить рішення суду залишити без змін, вказує, що ОСОБА_3 під час розгляду справи погодився з варіантом поділу земельної ділянки.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 відповідно до договору дарування від 08.09.2003 року на праві спільної часткової власності належить 41/100 частина домоволодіння, за адресою : АДРЕСА_1 (а.с.4,5). 18/100 частина вказаного домоволодіння належить ОСОБА_5 (рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 18.01.1989 року) та 41/100 частина належить ОСОБА_3.(договір купівлі-продажу від 15.11.1989 року).
Відповідно до пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію.
У пункті 21 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України зазначено, що виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до статті 88 ЗК бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі. Суд може не визнати угоду про порядок користування земельною ділянкою, коли дійде висновку, що угода явно ущемляє законні права когось зі співвласників, позбавляє його можливості належно користуватися своє частиною будинку, фактично виключає його з числа користувачів спільної земельної ділянки, суперечить архітектурно-будівельним, санітарним чи протипожежним правилам.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що сторони досягли згоди щодо поділу домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою за варіантом технічної експертизи спеціаліста БТІ від 08 квітня 2005 року. При цьому експерт БТІ вказує, що варіант порядку користування та розпорядження земельною ділянкою розроблено по існуючому порядку користування (встановленому внутрішньому паркану).
Згідно заяви ОСОБА_3 наданої на адресу суду, заявник згоден з висновком експертизи та згоден на визначення порядку користування земельною ділянкою, що склався на час розгляду справи по внутрішнім парканам (а.с.31). Аналогічна заява надійшла і від ОСОБА_5, тому суд мав всі підстави вважати, що сторони досягли згоди про порядок користування земельною ділянкою.
Зважаючи на те, що ідеальна частка ОСОБА_3 зменшилась несуттєво (на 1/100 частину) підстав відмовляти в визначенні порядку користування земельною ділянкою, по межам, що склалися між сторонами у суду не було.
Під час розгляду справи апеляційним судом ОСОБА_3 підтвердив, що склад нерухомого майна, що виділений сторонам за рішенням суду ними не оспорюється. Земельною ділянкою користуються в порядку як це було визначено рішенням суду, в такому порядку користувались і до поставлення рішення.
Посилання апелянта на те, що суд доручив проведення судової будівельно-технічної експертизи ОСОБА_7, яка є спеціалістом БТІ та не внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів, як на підставу для скасування рішення суду, колегія суддів не бере до уваги, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст..212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Призначення судової будівельно-технічної експертизи не входить до переліку обов'язкових експертиз та зважаючи на те, що сторони дійшли згоди про порядок користування земельною ділянкою, суд мав право прийняти до уваги висновок експерта БТІ ОСОБА_7 як висновок спеціаліста для правильного визначення розмірів та меж тих ділянок, які використовуються кожною із сторін.
Інші доводи апеляційної скарги також стосуються норм процесуального закону. Відповідно до положень ч.3 ст.309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Таких порушень норм процесуального закону судом апеляційного інстанції не встановлено.
Зважаючи на наведені обставини, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено правильно, в межах заявлених вимог, на підставі наданих доказів, досліджених в судовому засіданні.
За таких обставин підстав для скасування чи зміни рішення суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 11 квітня 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді: