АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1915/10470/2012Головуючий у 1-й інстанції Дзюбановський Ю.І.

Провадження № 22-ц/1990/1242/12 Доповідач - Хома .В.

Категорія -

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2012 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Хоми М.В.

суддів - Козака І. О., Демковича Ю. Й.,

при секретарі - Танцюра О.В.

з участю сторін - представника апелянта

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 серпня 2012 року по справі за позовом Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2012 року Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виселення з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення, посилаючись на те, що зазначене житло було надано відповідачам у зв"язку з роботою ОСОБА_2 водієм в Тернопільському національному технічному університеті ім. Івана Пулюя. ОСОБА_2 звільнений з роботи за власним бажанням, інші члени його сім"ї не працюють та не навчаються у зазначеному університеті, а тому повинні звільнити займані приміщення, однак зробити це у добровільному порядку відмовляються.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 23 серпня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя просить рішення суду скасувати, та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Посилаються на те, що судом неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, ст. 132 ЖК України, не враховано, що ОСОБА_2 працював в університеті за строковим трудовим договором, припинив роботу за власним бажанням, гуртожиток є студентським, ніхто із відповідачів не працює та не навчається в університеті, а тому законних підстав для проживання сім"ї ОСОБА_2 у зазначеному гуртожитку немає.

Заслухавши представника апелянта, яка посилається на доводи апеляції, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Встановлено, що будівля гуртожитку у АДРЕСА_1, належить державі в особі Верховної Ради України на праві державної власності, та перебуває у повному господарському віданні Тернопільського національного технічного університету ім.І.Пулюя.

ОСОБА_2 працював у Тернопільському національному технічному університеті ім.І. Пулюя на посаді водія з з 21 травня 1997 року.

ОСОБА_3 працювала у у Тернопільському національному технічному університеті ім.І. Пулюя на посаді завідуючої камерою зберігання гуртожитку ¹1 з 19.05.2008 року.

У зв"язку з потребою у житлі їм було надано кімнату АДРЕСА_1, для проживання разом з дочками ОСОБА_4, ОСОБА_5

ОСОБА_2 звільнений з роботи за власним бажанням 2 вересня 2008 року, а ОСОБА_3 звільнена з роботи 14.07.2011 року.

Починаючи з 21.09.2011 року, Тернопільський національний технічний університет ім.І. Пулюя ставить перед відповідачами вимогу про виселення з гуртожитку.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 разом із сім"єю був вселений у кімнату гуртожитку на законних підставах, пропрацював в університеті більше десяти років безперервно, проживав у гуртожитку за відсутності заперечень з боку позивача, а тому набув право користування кімнатою гуртожитку і не може бути виселений із займаного приміщення без надання іншого житлового приміщення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Суд повно, всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку зібраним по справі доказам, і на підставі ст.ст. 125, 132 ЖК України, п.41 «Примірного положення про гуртожитки», затв.постановою Ради Міністрів УРСР від. 03.06.1986 р. №208, прийшов до вірного висновку про відмову у виселенні сім»ї ОСОБА_2 без надання іншого жилого приміщення.

Рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 працював за строковим трудовим договором, припинив роботу за власним бажанням, а тому відповідно до ч.1 ст. 132 ЖК України підлягає виселенню без надання іншого жилого приміщення, колегія суддів оцінює критично, виходячи з наступного. Як вбачається із змісту ст. 125, частини 3 ст. 132 ЖК України, п.41 «Примірного положення про гуртожитки», осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм жилу площу у гуртожитку, не менш як десять років (в тому числі й ті, які звільнилися за власним бажанням), може бути виселено виключно з наданням їм іншого жилого приміщення. Оскільки ОСОБА_2 пропрацював у Тернопільському національному технічному університеті ім.І. Пулюя більше десяти років, не може бути виселений без надання іншого жилого приміщення.

Також не приймаються до уваги й інші доводи апелянта, зокрема, що гуртожиток є студентським, а тому сім»я відповідачів не може там проживати. Як вбачається з пояснень представника апелянта у суді апеляційної інстанції, гуртожиток був студентським на момент поселення сім»ї відповідачів, останні займають окремий блок площею 57, 9 кв.м., що перебуває у їх відособленому користуванні, а тому права інших осіб у зв»язку з проживанням у гуртожитку відповідачів, не порушені.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скагу Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя - відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області М.В. Хома