Справа № 22-ц-291/12 Головуючий у 1-й інстанції Процько Я.В.
Провадження № 22-ц/1990/291/12 Доповідач - Хома М.В.
Категорія - 46
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 березня 2012 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Хоми М.В.
суддів - Загорський О. О., Демковича Ю. Й.,
при секретарі -Мельничук С.П.
з участю - сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 17 січня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,-
ВСТАНОВИЛА:
В серпні 2011 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовною заявою до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя посилаючись на те, що під час шлюбу за згодою відповідачки між ним та ВАТ "Ерсте банк" був укладений кредитний договір, а кредитні кошти у сумі 20 000 доларів США витрачені для проведення ремонту спільно придбаної квартири. Частина суми кредиту була повернута під час шлюбу, а з моменту його розірвання 22.03.2010 року боргові зобов'язання виконує сам, а тому вважає, що з відповідачки слід стягнути половину сплаченої ним суми по договору, що становить 52 482,45 грн.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 17 січня 2012 року позов задоволено.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 52 482,45 грн., а також 644,82 грн. судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки висновки суду, які викладені в рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема зазначає, що при розподілі зобов'язань, що виникли на підставі кредитного договору, який було укладено під час шлюбу, слід було врахувати те, що у власність позивача вже перейшло майно, що було придбане за кредитні кошти, а саме опалювальний котел та радіатори, сантехніка, міжкімнатні двері разом з дверними блоками. Дане майно, загальна вартість якого складає 57 552 грн., позивач демонтував та вивіз із квартири, а тому ОСОБА_1 вважає, що у позові ОСОБА_2 слід відмовити.
Заслухавши апелянта, яка посилається на доводи апеляції, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити, зменшивши суму стягнення із ОСОБА_1
Встановлено, що з 22.10.1998 року по 22.03.2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі.
21.03.2008 року ОСОБА_2 уклав з ВАТ "Ерсте Банк" кредитний договір, відповідно до якого отримав кредит в розмірі 20000 доларів США, зі строком користування кредитними коштами до 20.03.2010 року.
Кредитні кошти було використано для ремонту спільно придбаної квартири АДРЕСА_1, в тому числі для всановлення опалення, придбання сантехніки, міжкімнатних дверей та дверних блоків, що сторони підтвердили у судовому засіданні.Дана квартира належить сторонам на праві власності по ? частині.
Частина кредиту була погашена під час шлюбу, а частину коштів у сумі 104 987 грн. 37 коп. ОСОБА_2 оплатив після розірвання шлюбу.
Задовольняючи позов у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що кредитні кошти у сумі 20 000 доларів США отримані за час шлюбу, є спільним майном подружжя, а тому наявні підстави для розподілу між подружжям зобов"язань та стягнення із ОСОБА_1 52 482 грн. 45 коп.
Однак, колегія суддів вважає, що рішення суду слід змінити, зменшивши суму стягнення із ОСОБА_1 із 52 482 грн. 45 коп. до 30 852 грн., виходячи із наступного.
Як встановлено судом і чого не заперечили сторони у суді апеляційної інстанції, за кредитні кошти, частина яких була використана на проведення ремонтних робіт, у спільній квартирі було також встановлено опалення (в тому числі придбано котел вартістю 7250 грн., радіатори вартістю 4300 грн.), придбано та встановлено сантехніку (гідробокс вартістю 4139 грн., ванна -7980 грн. та панель -924 грн., біде - 1690 грн.), міжкімнатні двері та дверні блоки вартістю 17 000 грн., а разом на суму 43 283 грн., що стверджується наявним у справі накладними та товарними чеками, а саме : №5 від 6.05.2008 р., №0151 від 27.05.2008 р., №7 від 28.08.2008 р.
При поділі майна подружжя вказане майно перейшло у власність ОСОБА_2, було демонтоване ним та вивезено із спільної квартири. Крім цього, у власність ОСОБА_2 перейшло також інше майно : меблевий дятичий гарнітур, телевізор "samsung", меблевий гарнітур для вітальні, шкіряний диван для вітальні, журнальний столик, телевізор " LG ", телевізор " Panasonic ", сателітарна антена, DVD-програвач "samsung", DVD-програвач, світильники 6 шт. У власність ОСОБА_1 перейшов лише холодильник " LG " та пральна машина " LG ".
Відповідно до ч.4 ст. 65 Сімейного кодексу України, договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім"ї, створює обов"язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім"ї. Відповідно, умовами виникнення обов"язків за договором, укладеним одним із подружжя, у другого подружжя, є : 1) укладення одним з подружжя договору в інтересмах сім"ї; 2) факт використання придбаного майна в інтересах сім"ї; 3) відсутність заперечень другого з подружжя проти укладення такого договору або відсутність інших порушень правил розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя.
Враховуючи, що частина майна, придбаного за кредитні кошти, що є елементами квартири (встановлене опалювальне обладнання, міжкімнатні дверні блоки з дверима, сантехніка), на суму 43 283 грн., було демонтовано позивачем та вивезено із квартири, колегія суддів вважає, що до розподілу між сторонами підлягає сума сплачених позивачем кредитних зобов"язань у розмірі 61 704 грн. (104 987, 37 грн., сплачених ОСОБА_2 після розірвання шлюбу за мінусом вартості демонтованого та вивезеного із квартири майна на суму 43 283 грн.), а тому із ОСОБА_1 слід стягнути суму 30 852 грн. (61 704 грн. : 2 = 30 852 грн.).
На підставі наведеного, керуючись 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 17 січня 2012 року змінити, зменшивши суму стягнення із ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 із 52 482 грн. 45 коп. до 30 852 грн., а також зменшити суму стягнення судового збору із 524 грн. 82 коп. до 308 грн. 52 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних протягом двадцяти днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області М.В. Хома