ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3918/2012

31 жовтня 2012 року м. Рівне

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Кравчук Т.О., при секретарі судового засідання Чередняку В.В.,

за участю:

представника позивача - Морозової В.В.,

представника відповідача - Столярець І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон"

до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

від 03.10.2012 року №0004702342, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на прибуток" у сумі 22697,00 грн. за основним платежем; 0,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

від 03.10.2012 року №0004712342, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість по вітчизняних товарах" у сумі 24672,00 грн., з яких: 19737,00 грн. - за основним платежем; 4935,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

від 19.07.2012 року №0009901742, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб" у сумі 28571,57 грн., з яких: 22641,26 грн. - за основним платежем; 5930,31 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; яке позивач оспорює в частині 19943,49 грн. - за основним платежем та 4985,87 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В основу визначення податкових зобов'язань згідно із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями податковим органом покладено дані акта перевірки про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство "Акватон" реалізовано транспортний засіб за ціною, нижчою звичайної ціни, яка не відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Різниця між продажною вартістю та звичайною ціною, на думку податкового органу, становить 118 421,70 грн., відтак Товариством занижено дохід в розмірі сумі 98 684,00 грн., у зв'язку з чим занижено податок на прибуток на суму 22 697,32 грн. (за 4-й квартал 2011 р.) та податок на додану вартість на суму 19 737,00 грн. (за жовтень 2011 р.).

Крім того, за результатами податкової перевірки, позивачу донарахований податок на доходи фізичних осіб в розмірі 19 943,49 грн., оскільки, на думку податкового органу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" в порушення вимог законодавства не утримано та не перераховано до бюджету даний податок, в зв'язку з наданням додаткового блага громадянину ОСОБА_3 у вигляді знижки з ціни при продажі йому автомобіля LEXUS LX470.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважає податкові повідомлення-рішення правомірними, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" є юридичною особою, що зареєстрована виконавчим комітетом Рівненської міської ради 27.08.1998 року, як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Рівне з 19.09.1996, як платник податку на додану вартість з 09.07.1997 року.

У липні 2012 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства (акт перевірки від 04.07.2012 року №245/23-100/13970259).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

пунктів 1.20.1, 1.20.2, п.120.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 №283/97-ВР із змінами та доповненнями, пункту 146.14 статті 146, пункту 188.1 статті 188, пункту 189.9 статті 189 Податкового кодексу України, що виявилось у заниженні податку на прибуток та занижені податку на додану вартість;

підпункту 14.1.47 пункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14, статті 51, підпункту 162.1.3 пункту 162.1 статті 162, підпунктів 163.1.1, 163.1.2 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.1.2 підпункту 164.1 підпункту «е» підпункту 164.2.17 пункту 164.2, пункту 164.6 статті 164, пункту 167.1 статті 167, пункту 168.1 статті 168, пункту 171.1 підпункту «а» підпункту 171.2 статті 171, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, розділу ІІ, розділу ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 №1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011р. №46/18784 відповідно до пункту 119.2 статті 119, пункту 123.1 статті Податкового кодексу України, що виявилось у неутриманні та неперерахуванні податку на доходи фізичних осіб до бюджету.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" частково узгоджено та сплачено до бюджету грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 3642,21 грн., з яких 2697,77 грн. за основним платежем та 944,44 грн. за штрафними санкціями.

Позивач, не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх до вищестоящих податкових органів в порядку апеляційного узгодження. За результатами розгляду скарг позивача, скасоване податкове повідомлення-рішення від 19.07.2012 №0002972342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 469182,00 за основним платежем та 13853,00 грн. за штрафними санкціями; податкове повідомлення від 19.07.2012 №0002982342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 412572,00 грн. за основним платежем та 103144,00 грн. за штрафними санкціями, а скаргу позивача в цій частині задоволено; залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 19.07.2012 №0002972342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 22697,00 грн. за основним платежем, від 19.07.2012 №0002982342 про збільшення грошового зобов'язання з податку з податку на додану вартість на суму 19737,00 грн. за основним платежем та 4935,00 грн. за штрафними санкціями, від 19.07.2012 №0009901742 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 22641,26 грн. за основним платежем та 5930,31 грн. за штрафними фінансовими санкціями, скаргу позивача цій частині залишено без задоволення.

На підставі прийнятого рішення податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 03.10.2012 №004702342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 22697,00 грн. за основним платежем та 0,00 грн. за штрафними санкціями; від 03.10.2012 №0004712342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 19737,00 грн. за основним платежем та 4935,00 грн. за штрафними санкціями.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Під час судового розгляду судом встановлено, що в 4-му кварталі 2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу продало належний підприємству на праві власності автомобіль LEXUS LX470 2004 року випуску фізичній особі - . ОСОБА_3

Відповідно до даних бухгалтерського обліку позивача залишкова (балансова) вартість вказаного автомобіля на момент продажу складала 62537,73 грн. Реалізацію вказаного а/м проведено по договірній ціні, яка підтверджується довідкою-рахунком і складає 60 000,00 грн. з ПДВ.

Законодавство України про ціноутворення на час продажу автомобіля LEXUS LX470 в 4-му кварталі 2011 року складалося з Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.90 р. №507-XII (далі по тексту Закон №507) на даний час Закон №507-XII втратив чинність в зв'язку з прийняттям Закону України « Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 № 5007-VI/ та інших актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.

Згідно статті 2 Закону №507-XII цей закон поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.

Відповідно до статті 6 Закону №507 в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Оскільки на автомобілі, які реалізовувалися Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон", державою не здійснюється регулювання цін та тарифів , то відповідно до статті 7 Закону №507-XII на зазначений товар (основні фонди) застосовуються вільні ціни.

Крім того, можливість підприємців самостійно формувати програму діяльності, вибір постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону встановлює стаття 44 Господарського Кодексу України.

Згідно статті 42 Господарського Кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Закон України "Про ціни та ціноутворення", Господарський Кодекс України надають суб'єктам підприємницької діяльності гарантії і свободи при здійсненні на власний ризик господарської діяльності, в тому числі і можливість самостійно визначати вартість продукції, що передбачається до продажу.

Разом з цим, Податковим кодексом України передбачено, що:

- при справлянні податку на прибуток підприємства дохід від продажу або іншого відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів для цілей застосування цієї статті визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, але не нижче звичайної ціни такого об'єкта (активу). (п. 146.14 ст. 146);

- при нарахуванні (сплаті) податку на додану вартість база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу. У разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації (п.188.1 ст. 188, п. 189.9 ст. 189);

- при нарахуванні податку з доходів фізичних осіб базою оподаткування є дохід отриманий платником податку як додаткове благо в т.ч. у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку. (підпункт «е» пункту 164.2.17 ст. 164).

Визначення звичайної ціни міститься в підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

В статті 39 Податкового кодексу України вказані методи визначення та порядок застосування звичайної ціни.

Проте, згідно розділу ХІХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України:

стаття 39 цього Кодексу, яка набирає чинності з 1 січня 2013 року;

Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втратив чинність з 01.04.2011р. , крім пункту 1.20 статті 1 цього Закону, який діє до 1 січня 2013 року.

Підпунктом 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР передбачено, що якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Ідентичні товари (роботи, послуги) - це товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Підпунктом 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачений порядок визначення звичайної ціна. Так, відповідно до даного пункту для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах.

Зокрема, враховуються такі умови договорів, як:

кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії);

строки виконання зобов'язань;

умови платежів, звичайних для такої операції;

інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну.

При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

Отже, чинне законодавство України передбачає що при визначені звичайної ціни необхідно в т. ч. порівнювати наступні фактори:

1. Характеристику майна - специфічні характеристики майна впливають на різницю у їх вартості на відкритому ринку (якість, надійність, доступність та обсяг поставки).

2. Функціональний аналіз - аналіз діяльності, відповідальності, ризики (матеріальні, кредитні, тощо) яку на себе взяли сторони договору.

3. Договірні умови - умови поставки, строки поставки, відстрочення платежу (передплата), відповідальність, наявність штрафних санкцій, тощо.

4. Економічні обставини - порівнювати ціни, для визначення звичайної ціни, необхідно на ідентичних ринках у яких співпадає географічне розташування, розмір ринків, ступінь конкуренції на ринках та відносні конкурентні позиції покупців та продавців; доступність (їх ризик) взаємозамінних товарів та послуг, тощо;

5. Ділові стратегії підприємства - ділові стратегії можуть включати велику кількість аспектів певного підприємства, зокрема, інновації та розвиток нової продукції, ступінь диверсифікації, несхильність до ризику, оцінювання політичних змін, інші фактори, які обумовлюють щоденну діяльність певного підприємства і впливають на вартість товару.

Податковим органом, при донарахуванні позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб вище вказані фактори, що передбачені законодавством України, не були враховані.

Донарахування проведено на підставі відповіді державної автоінспекції України в Рівненській області щодо оціночної вартості відповідного автотранспортного засобу.

Згідно Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 р. № 1740, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі в т.ч. шляхом купівлі легкових автомобілів. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій, сплачується у розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно в т.ч. до актів експертної оцінки вартості автомобіля.

Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001р. №2658-III визначено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, і є результатом практичної діяльності визначеного суб'єкта оціночної діяльності.

Отже, дані державної автоінспекції України в Рівненській області щодо вартості автомобілю є суб'єктивною оцінкою визначеного суб'єкта оціночної діяльності на відповідну дату.

Враховуючи вищевикладене а також визначення звичайної ціни, що міститься в Податковому кодексі України, згідно з яким « звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін», вартість автомобіля LEXUS LX470 2004 року зазначена в договорі купівлі - продажу транспортного засобу від 05.10.2011р. є звичайною ціною.

За наведених обставин позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 722,98 грн. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору у сумі 722,98 грн. підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби :

від 03.10.2012 року №0004702342, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на прибуток" у сумі 22697,00 грн. за основним платежем; 0,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

від 03.10.2012 року №0004712342, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість по вітчизняних товарах" у сумі 24672,00 грн., з яких: 19737,00 грн. - за основним платежем; 4935,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

Скасувати податкове повідомлення рішення від 19.07.2012 року №0009901742 в частині 19943,49 грн. - за основним платежем та 4985,87 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, згідно з яким позивачу було визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб" у сумі 28571,57 грн., з яких: 22641,26 грн. - за основним платежем; 5930,31 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" сплачений ним судовий збір у сумі 722 (сімсот двадцять дві) гривень 98 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кравчук Т.О.