16.10.2012
Справа № 22ц-2065/2012р. Головуючий у першій
інстанції Лугвіщик А.М.
категорія 5 Доповідач у апеляційній інстанції Водяхіна Л.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 жовтня 2012 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Водяхіної Л.М.,
суддів - Алєєвої Н.Г., Клочко В.П.
при секретарі - Марушевській Т.В.,
за участю представника
позивача - ОСОБА_3,
представників відповідача - Козирева К.Ю., Дорохової М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Севастопольський Маяк» на рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 07 лютого 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Відкритого акціонерного товариства «Севастопольський Маяк» про визнання права власності на квартиру, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2011 року позивач ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Севастопольський Маяк» та просив суд визнати право власності на двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 15листопада 1994 року між позивачем і МКП «Ксеіта» був укладений договір №9 на будівництво житлового будинку АДРЕСА_1. Він сплатив за будівництво вказаної квартири 9500 доларів США. Згідно акту від 03 березня 1996 року МКП «Ксеіта» передала йому вказану квартиру. Однак МКП «Ксеіта» не в повному обсязі виконала умови договору. Фактично будівництво квартир було звершено ним, що підтверджується актом технічного обстеження інспекцією ДАБК м.Севастополя №1486 від 18 липня 2011 року та Висновком спеціаліста №411 від 21 березня 2003 року.
Рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 07 лютого 2012 року позов ОСОБА_6 до Відкритого акціонерного товариства «Севастопольський Маяк» про визнання права власності на квартиру задоволений у повному обсязі.
Визнано за ОСОБА_6 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись з рішенням суду Відкрите акціонерне товариство «Севастопольський Маяк» подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду, та ухвалення нового, яким просить суд у задоволенні позову відмовити, що рішення суду постановлено при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає, що остання підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про визнання за ОСОБА_6 право власності на квартиру двохкімнатну АДРЕСА_1, суд першої інстанції виходив з того, що ним виконано умови договору № 9 від 15 листопада 1994 року з МКП "Ксеіта", щодо сплати коштів на будівництво двохкімнатної квартири АДРЕСА_1, а МКП "Ксеіта"не виконало свої обов'язки за цим договором, будівництво будинку не завершило, в експлуатацію не здало та в даний час є ліквідованим.
З таким висновком не погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Відповідно ч. 2 до ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Статтею 876 ЦК України визначено, що власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.
З матеріалів справи вбачається, що 15 листопада 1994 року між позивачем ОСОБА_6 і МКП «Ксеіта» був укладений договір №9 на будівництво житлового будинку АДРЕСА_1.
Згідно договору МКП «Ксеіта» зобов'язалися передати ОСОБА_6 двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, ОСОБА_6 зобов'язався заплатити в касу підприємства 9500 доларів США.
Відповідно до прибуткового касового ордеру №41 від 19 листопада 1994 року, ОСОБА_6 повністю сплатив за будівництво вказаної квартири, що підтверджує те, що ОСОБА_6 свої зобов'язання щодо сплати коштів за будівництво спірної квартири виконав.
МКП "Ксеіта"свої зобов'язання за вказаними договорами не виконало.
Рішенням арбітражного суду м. Севастополя від 18 лютого 1997 року розірвано договір від 15 вересня 1993 року № 16/25 про дольову участь в будівництві житлового будинку корпус АДРЕСА_1, внаслідок невиконання МКП "Ксеіта"своїх зобов'язань. 08 червня 2002 року в порядку банкрутства МКП "Ксеіта"ліквідовано.
Згідно Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15 червня 1993 року і в ході корпоратизації, корпус 83 8-ой черги п'ятого мікрорайону Камишової бухти внесений в Статутний фонд ВАТ «Севастопольський Маяк», як об'єкт незакінченого будівництва.
ОСОБА_6 зайняв приміщення квартири НОМЕР_1 в недобудованому житловому будинку, за власні кошти закінчив необхідні роботи по приведенню її приміщень до стану можливому для проживання.
Згідно рішення Севастопольської міської Ради №1656 від 25 листопада 2003 року, житловий будинок по АДРЕСА_1 був переданий в комунальну власність територіальної громади м.Севастополя.
Відповідно до ч. 3 ст. 223 ЦК УРСР, що діяв на час виникнення правовідносин між сторонами, зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що з ліквідацією 08 червня 2002 року МКП "Ксеіта" його зобов'язання за вказаним вище договором є припиненими.
Розпорядженням Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя від 02 лютого 2009 року № 42-р затверджено акт державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію об'єкту: ПК-2 на 19 квартир корпусу № 83, 8 черги п'ятого мікрорайону Камишової бухти по АДРЕСА_1 (забудовник ВАТ "Севастопольський маяк").
На підставі викладеного, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_6 до Відкритого акціонерного товариства «Севастопольський Маяк» та про визнання права власності на двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, оскільки статтею 393 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
В обґрунтування зазначених позовних вимог, ОСОБА_6 покладається на наступне: - факт виконання ОСОБА_6 своїх зобов'язань за договором від 15 листопада 1994 року перед МКП "Ксеіта" щодо сплати коштів на будівництво квартири, актом прийому-передачі МКП "Ксеіта"спірної квартири ОСОБА_6, виконанням ОСОБА_6 робіт щодо приведення квартири до стану придатного для проживання.
На думку колегії суддів вказані обставини не можуть слугувати правовою підставою для виникнення у ОСОБА_6 права власності на квартиру, оскільки фактично МКП "Ксеіта" здійснило передачу ОСОБА_6 квартири в будинку, який не був завершений будівництвом та прийнятий до експлуатації, за відсутності відповідних повноважень щодо неї, оскільки по справі не встановлено виконання ним своїх зобов'язання за договором від 15 листопада 1994 року з ВО "Маяк"та отримання в порядку розрахунку за проведені роботи квартир.
Посилання ОСОБА_6 на ту обставину, що між ВАТ "Севастопольський маяк"та МКП "Ксеіта"укладено додаткову угоду про передачу прав замовника будівництва будинку, що є підставою для визнання за ним права власності відповідно до акту прийому-передачі, колегія суддів вважає необґрунтованою, оскільки рішенням арбітражного суду м. Севастополя від 03 квітня 2000 року встановлено, що особа, яка підписувала додаткову угоду від імені ВАТ "Севастопольський маяк"не мала повноважень на її підписання.
Суд першої інстанції вказаних обставин справи при ухваленні оскаржуваного рішення не врахував, не з'ясував правової природи правовідносин, які склалися між сторонами.
З огляду на вищевикладене, на підставі п.3 ст.309 ЦПК України, рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 07 лютого 2012 року підлягає скасуванню, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 1, 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314 ЦПК України, колегія суддів -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Севастопольський маяк" -задовольнити.
Рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 02 лютого 2012 року -скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_6 до ВАТ „Севастопольський маяк", про визнання права власності на квартиру.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Л.М.Водяхіна
Судді: Н.Г.Алєєва
В.П.Клочко