РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/0191/1358/2012Головуючий суду першої інстанції:Українець Л.І.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Самойлова О. В.

РІШЕННЯ

"18" вересня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді

Суддів

При секретарі

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц/0191/1358/2012 Головуючий суду першої інстанціїУкраїнець Л.І.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанціїСамойлова О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:

Головуючого, судді Самойлова О.В.,

суддів Моісеєнко Т.І.,

Авраміді Т.С.,

при секретарі Хоружій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом КП «Щолкіне-Азов»до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з теплопостачання, за апеляційною скаргою КП «Щолкіне-Азов»на рішення Ленінського районного суду АР Крим від 02 серпня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2012 року КП «Щолкіне-Азов»звернулося до суду з позовними вимогами до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з теплопостачання з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, мотивуючи вимоги тим, що відповідач є споживачем житлово-комунальної послуги з теплопостачання, оскільки свого зобов'язання по оплаті даної послуги він належним чином не виконував, у нього утворилася заборгованість по оплаті послуг з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних у сумі 6663 грн. 34 коп., яка підлягає стягненню у судовому порядку.

Ухвалою Ленінського районного суду АР Крим від 23 липня 2012 року (а.с. 18) позовна заява повернута позивачу у частині вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 за надані житлово-комунальні послуги з теплопостачання за період з 01.05.2011 року по 01.06.2012 року та в частині позовних вимог щодо стягнення індексу інфляції та 3% річних, нарахованих на суму заборгованості за житлово-комунальні послуги з теплопостачання за період з 01.08.2009 року по 01.06.2012 року. Провадження по справі відкрито за позовною заявою КП «Щолкіне-Азов»до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з теплопостачання за період з 01.08.2009 року по 01.05.2011 року. Ухвала суду не оскаржена сторонами та набрала законної сили.

Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 02 серпня 2012 року у задоволенні позовних вимог КП «Щолкіне-Азов»до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з теплопостачання відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, позивач - КП «Щолкіне-Азов»подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про стягнення з відповідача заборгованості за послуги теплопостачання в сумі 3363,42 грн., посилаючись на те, що суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, а саме: при розгляді справи суд не звернув уваги та не проаналізував долучені до матеріалів справи документи, якими підтверджувався факт надання послуг з теплопостачання (заява від ОСОБА_5 від 16.03.2010 року та акт-претензія № 2650 від 18.03.2010 року), внаслідок яких з нарахованої оплати за березень 2010 року було знято 25 %, що підтверджує факт надання послуг з теплопостачання в спірний період, а також те, що відключення від централізованого опалення не проводилося. До того ж, зміст довідки про стан особового рахунку за березень та липень 2010 року свідчить про проведення відповідачем оплати за надані послуги, що підтверджує отримання споживачем послуг з теплопостачання у зазначеній в позовній заяві період.

Заслухавши доповідь судді-відповідача, пояснення представника КП «Щолкіне-Азов», ОСОБА_4, перевіривши законність і обґрунтованість оскарженого рішення, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що КП «Щолкіне-Азов», згідно з рішеннями виконкому Щолкінської міської ради №1 від 09.10.2008 року, № 8 від 11.10.2010 року, №3 від 06.10.2011 року та № 1 від 26.03.2012 року є виконавцем послуг з теплопостачання, а виробником цих послуг є ОП «Кримтеплокомуненерго». ОСОБА_4 зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою про склад сім'ї від 2012 року, яка видана КП «Щолкіне-Азов»(а.с. 5) та не заперечується сторонами.

Відмовляючи КП «Щолкіне-Азов»у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надані відомості про те, що у квартирі відповідача є прилади центрального опалення, що позов поданий без належного бухгалтерського розрахунку заборгованості за надані послуги, довідки про фінансові розрахунки належним чином не оформлені та не підписані головним бухгалтером підприємства, а підписані інженером по опаленню та керівником підприємства у вигляді картки особового рахунку та довідки (а.с.6,7), не підтверджені доводи позивача про те, що послуги з теплопостачання надавалися в зазначений у позовної заяві період.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону. З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_4 проживає та зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 з 23.01.1996 року (а.с. 17), на його ім'я в КП «Щолкіне-Азов»відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 (а.с. 7). КП «Щолкіне-Азов»- суб'єкт господарювання, який є виконавцем послуг з теплопостачання у м. Щолкіне та надає послуги централізованого опалення у тому числі зазначеного будинку і квартири відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»централізоване опалювання відноситься до комунальних послуг.

Споживачем визнається фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу (ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Колегія судів прийшла до висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції були зроблені помилкові висновки про відсутність належним чином оформленого розрахунку заборгованості за послуги теплопостачання, надання послуг неналежної якості, про відсутність відомостей стосовно надання відповідей посадових осіб позивача та голови Щолкінської міської ради на звернення ОСОБА_4 стосовно обстеження належної йому квартири та відключення її від мережі централізованого опалення.

Статтею 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»встановлено, що у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред'явленої претензії.

З матеріалів справи слідує, що 18.03.2010 року був складений Акт-претензія про якість надання послуг з теплопостачання (а.с. 36), відповідно до якого температура повітря у квартирі відповідача склала +13 °С, у зв'язку із чим нарахування оплати за теплопостачання за березень 2010 року було зменшено на 25%, що підтверджено відповідним розрахунком. Відомостей про складання таких актів в інші періоди матеріали справи не містять.

Що стосується підписання та складання довідок про заборгованість по оплаті за теплопостачання неналежною особою, то колегією встановлено, що довідка про стан особового рахунку НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 підписана директором КП «Щолкіне-Азов»Антоновим А.І., повноваження якого підтверджуються копією рішення виконавчого комітету Щолкінської міської ради від 03.03.2011 року (а.с. 13) та інженером з опалення Шпенюк І.І., який має право підписувати довідки про заборгованість, про стан особових рахунків, розрахунків ціни позову на підставі наказу директора КП «Щолкіне-Азов»№ 81/1 від 06.03.2012 року (а.с. 69).

Безпідставним є посилання суду першої інстанції у рішенні на п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23.12.2011 року «Про практику розгляду судами заяв в порядку наказного провадження», оскільки указана Постанова прийнята з метою забезпечення правильного та однакового застосування судами норм цивільного процесуального законодавства, що регулює наказне провадження, яке є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві, а вимоги КП «Щолкіне-Азов» були заявлені та розглядалися у позовному провадженні і застосовування до них положень окремих видів справ неприпустимо.

Колегія суддів не погоджується із висновками, зробленими судом першої інстанції стосовно несвоєчасного надання відповідей посадовими особами позивача та міського голови на звернення відповідача, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та не мають правового значення для вирішення даного спору.

Так, відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини, своєчасно проводити підготовку жилого будинку, помешкання (в якому він проживає або яке належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.

Питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року N 630 (далі - Правила), які з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Згідно з п. 26 Правил відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

У п. 25 Правил визначено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року N 4 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за N 1478/11758, встановлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Отже, суд у порушення вимог ст. 213 ЦПК України зазначених обставин справи та положень закону не врахував, належної оцінки тому факту, що об'єктом відключення від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води може бути весь багатоквартирний будинок, а не належна в ньому квартира відповідача, не дав і дійшов помилкового висновку про те, що орган місцевого самоврядування дав мовчазну згоду на відключення квартири ОСОБА_4 від централізованої системи опалення.

Відповідно до п. 3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для зміни або скасування рішення.

Пункт 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачає, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Крім того, обов'язок споживачів щомісячно оплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію встановлений частиною 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання».

Однак, як вбачається з матеріалів справи, у порушенні наведених норм та вимог ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМ України від 21 липня 2005 року за № 630, ОСОБА_4 не виконує свої зобов'язання щодо сплати послуги централізованого опалення.

Як слідує з довідки про стан особового рахунку НОМЕР_1, що складений на ім'я ОСОБА_4 та розрахунку заборгованості по оплаті за теплопостачання, що міститься у позовній заяві, станом на 01.08.2009 року заборгованість відповідача складає 851,73 грн., за період з 01.08.2009 року по 01.06.2012 року заборгованість складає 4126,67 грн. Однак, виходячи з того, що провадження по справі судом першої інстанції відкрито лише у частині позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за період з 01.08.2009 року по 01.05.2011 року, яка відповідно до розрахунку складає 3363,42 грн., а також з урахуванням вимог, викладених в апеляційної скарзі та часткового погашення боргу у березні та липні 2010 року в сумі 758,29 грн., колегія суддів прийшла до висновку про те, що заборгованість ОСОБА_4 перед позивачем за період з 01.08.2009 року по 01.05.2011 року складає 2511,69 грн. (3269,98 -621,35-136,94= 2511,69). Позивач помилково до указаної суми додав 851,73 грн., в результаті чого отримав суму заборгованості у розмірі 3363,42 грн., оскільки заборгованість у сумі 851,73 грн. утворилася станом на 01.08.2009 року та не входить у межі позовних вимог, що були предметом розгляду у суді першої інстанції, то стягненню з відповідача підлягає заборгованість у сумі 2511,69 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умові договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що відповідно до п. 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення Ленінського районного суду АР Крим від 02.08.2012 року та ухвалення у справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог КП «Щолкіне-Азов».

Керуючись статтями 303, 304, 309, 313, 314, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу КП «Щолкіне-Азов»на рішення Ленінського районного суду АР Крим від 02 серпня 2012 року задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду АР Крим від 02 серпня 2012 року про стягнення заборгованості за надані послуг з теплопостачання скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Комунального підприємства «Щолкіне - Азов»задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Комунального підприємства «Щолкіне -Азов»(АР Крим, Ленінський район, м. Щолкіне, б.№ 3, р/р 26009304393580 у філії від. ПАТ ПІБ у м. Керч, МФО 324548, ОКПО 33490313) заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01.08.2009 року по 01.05.2011 рік в сумі 2511 (дві тисячі п'ятсот одинадцять) грн. 69 коп.

У задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Комунального підприємства «Щолкіне -Азов»(АР Крим, Ленінський район, м. Щелкіне, б.№ 3, р/р 26009304393580 у філії вітд. ПАТ ПІБ у м. Керч, МФО 324548, ОКПО 33490313) судові витрати у сумі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

О.В. СамойловаТ.І. МоісеєнкоТ.С.Авраміді