Судове рішення #25744694

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/0191/1070/2012Головуючий суду першої інстанції:Хожаінова О.В.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Притуленко О. В.


РІШЕННЯ


"01" серпня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:


Головуючого суддіПритуленко О.В.,

СуддівЛоманової Л.О., Кустової І.В.,

При секретаріШиловій К.В.,


розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6, діючої від свого імені та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_10, Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Феодосійського міського управління юстиції АР Крим (третя особа - Перша Феодосійська державна нотаріальна контора, Служба у справах неповнолітніх виконавчого комітету Феодосійської міської ради АР Крим) про встановлення факту батьківства, факту сумісного проживання, внесення записів про батьківство, визнання права на спадщину за законом, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - ОСОБА_11 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 17 травня 2012 року,


В С Т А Н О В И Л А :


У червні 2008 року ОСОБА_6, діючи в своїх інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей - дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_9, ОСОБА_10 та Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Феодосійського міського управління юстиції АР Крим (далі - Відділ ДРАЦС Феодосійського МУЮ АР Крим), в якому просила встановити факт її проживання з ОСОБА_12 однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з 1997 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 (дату його смерті), в тому числі, в належній йому квартирі АДРЕСА_1; встановити факт батьківства ОСОБА_12 відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8; зобов'язати Відділ ДРАЦС Феодосійського МУЮ АР Крим внести відповідні зміни в актові записи про народження дітей №143 від ІНФОРМАЦІЯ_1 та актовий запис №49 від 27 січня 2004 року та видати нові свідоцтва про народження ОСОБА_7 та ОСОБА_8, в яких їх батьком зазначити ОСОБА_12; визнати за ОСОБА_7 та ОСОБА_8, як за спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_12 право на спадщину за законом, в тому числі на квартиру АДРЕСА_1, а також на інше майно (газову колонку автомат «Діон», телевізор «Сатурн», пральну машину напівавтомат ДЕО, два дерев'яних ліжка, дві платтяних шафи, старинний дерев'яний буфет, чотири стільця, два дерев'яних стола кухонних, трюмо, книжну дерев'яну етажерку, великий круглий дерев'яний стіл, дитяче ліжечко, дві тумбочки книжкові).

У позові зазначила, що з 1997 року вона проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_12, який ІНФОРМАЦІЯ_5 помер. Під час спільного проживання з ОСОБА_12, у неї ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_7, а ІНФОРМАЦІЯ_2 - дочка ОСОБА_8, ім'я та по батькові яких були записані відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України. За життя ОСОБА_12 визнавав ОСОБА_7 та ОСОБА_8 своїми дітьми, приймав участь у їх вихованні та утриманні. Після смерті ОСОБА_12 залишилося майно, зокрема, квартира АДРЕСА_1, в якій вона проживає з дітьми.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 17 травня 2012 року позов задоволений частково. Суд вирішив:

- встановити юридичний факт батьківства ОСОБА_12 у відношенні дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2;

- встановити юридичний факт сумісного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_12 та ОСОБА_6 в період з липня 1997 року по ІНФОРМАЦІЯ_5, в тому числі: в квартирі АДРЕСА_5 в період з липня 1997 року по 29 грудня 1999 року; в квартирі АДРЕСА_1 - в період з 30 грудня 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_5;

- зобов'язати Відділ державної РАЦС Феодосійського МУЮ АР Крим внести відповідні зміни:

в Актовий запис № 143 від ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_7, складений Відділом ДРАЦС Феодосійського МУЮ АР Крим відповідно до ст.135 СК України про народження ОСОБА_7:

прізвище, ім'я, по-батькові, дату та місце народження залишити без змін,

в графі «батько» записати «ОСОБА_12, уродженець Волгоградської області, станиця Клетська, громадянин України, що мешкав у АДРЕСА_5».

в Актовий запис № 49 від 27.01.2004 року відносно ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, складений Відділом ДРАЦС Феодосійського МУЮ АР Крим відповідно до ст.135 СК України про народження ОСОБА_8:

прізвище, ім'я, по-батькові, дату та місце народження залишити без змін,

в графі «батько» записати «ОСОБА_12, уродженець Волгоградської області, станиця Клетська, громадянин України, що мешкав у АДРЕСА_1».

В іншій частині позовних вимог відмовлено. Також вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - ОСОБА_11, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в позові..

На думку апелянта, суд дав неналежну правову оцінку зібраним у справі доказам, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав щодо задоволення позову. При цьому до правовідносин, що виникли до 1 січня 2004 року застосував норми законів, які не діяли у той час.

Судом апеляційної інстанції справа розглянута за відсутності ОСОБА_9, ОСОБА_10 та їх представника ОСОБА_11 на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України, їх клопотання про повторне відкладення розгляду справи - колегією суддів відхилено.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Згідно статті 130 Сімейного кодексу України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України (ч. 2 ст. 128 СК України). Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Тобто, при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі вище перераховані докази в сукупності. Причому кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 р., необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір'ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини. Справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 1 січня 2004 р., суд має вирішувати відповідно до норм СК, зокрема ч. 2 ст. 128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.

Відповідно до ст. 53 Кодексу про шлюб та сім'ю України, походження дитини від батьків, які не перебувають між собою в шлюбі, встановлюється шляхом подачі спільної заяви батьком і матір'ю дитини в державні органи реєстрації актів громадянського стану. В разі народження дитини у батьків, які не перебувають в шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків, батьківство може бути встановлене в судовому порядку.

При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Під час розгляду справи суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1), ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2).

Матір'ю дітей зазначено позивачку ОСОБА_6 Відомості про батька «ОСОБА_21» внесені на підставі заяви матері відповідно до статті 135 СК України, тобто за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дітей записані за її вказівкою та відповідають імені та по батькові померлого ОСОБА_12

Задовольняючи позов про встановлення батьківства ОСОБА_12 відносно ОСОБА_8, суд на підставі ст.130 СК України правильно виходив з дати народження дитини та встановлених обставин спільного проживання позивачки з ОСОБА_12 однією сім'єю без реєстрації шлюбу на час зачаття дитини, визнання останнім свого батьківства.

Зазначений висновок суду відповідає обставинам справи, а також узгоджується з нормами матеріального права, які правильно застосовані.

Проте, при вирішенні питання стосовно встановлення факту батьківства відносно ОСОБА_7, суд, правильно встановивши факт спільного проживання позивачки з ОСОБА_12, ведення ними спільного господарства, спільного виховання дитини, не врахував дату народження дитини і ухвалив рішення на підставі закону, якій не діяв на той час (ст.130 СК України).

Оскільки спірні правовідносини регулюються нормами Кодексу про шлюб та сім'ю України чинним на момент виникнення правовідносин між сторонами, доводи апелянта про неправильне застосування норми матеріального права слід визнати обґрунтованим.

Разом з тим, доводи апелянта про те, що судом дана неналежна правова оцінка зібраним у справі доказам не можна визнати обґрунтованими.

Так, доводи апелянта про те, що позивачка з дітьми проживала в квартирі ОСОБА_12 в якості наймача належними та допустимими доказами не підтверджуються, на що суд обґрунтовано звернув увагу, зазначивши, що особи, письмові пояснення яких надані суду відповідачами, не попереджені у встановленому порядку про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання. Враховуючи, що згідно ч.1 ст.159 ЦПК України суд повинен безпосередньо дослідити докази у справі, а клопотань про допит вказаних осіб в якості свідків заявлено не було, суд обґрунтовано не врахував в якості доказів по справі письмові пояснення ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та інших.

З'ясовуючи обставини справи, суд дослідив акти обстеження житлово-побутових умов, складені спеціалістами Служби у справах неповнолітніх Феодосійського міськвиконкому у 2002 році, в 2008 році, додані до них матеріали, рішення Феодосійського міського суду АРК від 08 жовтня 2002 року, медичні документи та історію пологів 2004 року, медичні картки ОСОБА_7 та ОСОБА_8, довіреності, видані ОСОБА_12 на ім'я позивачки, документи про поховання ОСОБА_12, інші письмові докази, показання свідків ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 Враховуючи достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність факту спільного проживання ОСОБА_6 з ОСОБА_12 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, ведення спільного господарства, доведеності факту батьківства ОСОБА_12 відносно її дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Доводами апеляційної скарги вказаний висновок не спростований.

Враховуючи наведене, неправильне застосування судом норм матеріального права (ст.130 СК України) при вирішенні питання щодо встановлення батьківства ОСОБА_12 відносно ОСОБА_7 та внесення відповідних змін в актовий запис про її народження, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржене рішення в цій частині підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про задоволення вказаних позовних вимог з інших підстав (ст.53 КпШС України).

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії


В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - ОСОБА_11 задовольнити частково.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 17 травня 2012 року в частині встановлення факту батьківства ОСОБА_12 відносно ОСОБА_7 та внесення відповідних змін щодо батьківства в актовий запис №143 від 20 квітня 1999 року скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням норми матеріального права.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_6 про встановлення факту батьківства ОСОБА_12 відносно ОСОБА_7 та внесення змін в актовий запис про народження.

Встановити факт батьківства ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, відносно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зобов'язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Феодосійського міського управління юстиції АР Крим внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_7 №143 від 20 квітня 1999 року, щодо відомостей про батька, зазначивши в графі «батько дитини»: ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець Волгоградської області, станиця Клетська, громадянин України, що мешкав за адресою: АДРЕСА_5.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.


Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Кустова І.В.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація