У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Дело № 10/0190/1008/2012 Доповідач : Скляров В.М.

09.10.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Автономної Республіки Крим у складі:

ГоловуючогоСклярова В.М.

СуддівДяченко Л.О., Трофімцова А.І.

За участю прокурораСоколовського О.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі матеріали за апеляцією прокурора Глухоєдова В.М. на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2012 року, якою відмовлено в задоволенні подання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді застави стосовно

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Орєхове-Зуєве Московської області Російської Федерації, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Як убачається із матеріалів подання, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він, перебуваючи на посаді Кіровського селищного голови, тобто будучи посадовою особою, яка наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, перевищуючи надані йому повноваження, з корисливих мотивів і в інтересах третіх осіб, створив умови, за яких не було винесено на розгляд виконавчого комітету подане в березні - квітні 2011 року клопотання Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району про видачу службових ордерів військовослужбовцям для заселення у виділені квартири в смт. Кіровське, внаслідок чого ордера на заселення до житла військовослужбовцям не видано.

26 травня 2011 року ОСОБА_5, знаючи про належність квартир Міністерству оборони України та їх розподіл серед військовослужбовців, використовуючи надані йому повноваження в особистих корисних інтересах та інтересах третіх осіб, на засіданні виконкому Кіровської селищної ради шляхом обману посприяв прийняттю рішення про визнання нерухомого майна безхазяйним. Після цього в травні - червні 2011 року він підписав і видав розпорядження про виділення службового житла начальнику Кіровського РВ ОСОБА_6, судді Кіровського районного суду ОСОБА_9., помічнику прокурора Кіровського району ОСОБА_10., начальнику сектору ДСБЕП Кіровського РВ ОСОБА_7, в.о. начальника Кіровського районного управління юстиції ОСОБА_8, зазначивши в розпорядженні завідомо недостовірну інформацію про належність квартир Кіровській селищній раді. Таким чином, ОСОБА_5 незаконно розпорядився державним майном, яке находиться в оперативнім управлінні Міністерства оборони України, загальною вартістю 486 116 грн.

10.09.2012 року прокурором АР Крим порушено кримінальну справу стосовно ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366 КК України.

27.09.2012 року ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366 КК України.

27.09.2012 року постановою Центрального районного суду м. Сімферополя в задоволенні подання слідчого про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави відмовлено. В своєму рішенні суд послався на те, що йому не надано доказів тому, що обвинувачений буде ухилятись від слідства та суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі, оскільки в провадженні того ж слідчого є інша кримінальна справа стосовно ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України, за якою останньому обрано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 76 500 грн. Обраний запобіжний захід ним не порушується.

В апеляції прокурор просить постанову суду скасувати та задовольнити подання слідчого про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави. Свої доводи мотивує тим, що суд не врахував те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а також дані про особу обвинуваченого, що дає підстави вважати, що він може ухилитись від слідства та суду, перешкодити встановленню істини у справі, в тому числі здійснювати тиск на свідків.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали подання про обрання запобіжного заходу та обговоривши доводи апеляції, вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 148 КПК України запобіжний захід застосовується з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. При цьому, як випливає із змісту ст. 150 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім обставин, які зазначені в ст. 148 КПК України, враховуються тяжкість злочину та обставини, що характеризують особу обвинуваченого.

Наведені судом в постанові мотиви відмови в обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу в вигляді застави, є обґрунтованими, такими, що випливають із наданих матеріалів справи.

Доводи апеляції прокурора про неможливість забезпечення належної поведінки обвинуваченого без обрання запобіжного заходу у вигляді застави через дані про особу останнього є необґрунтованими, без зазначення, в чому саме вони полягають. В той же час, як правильно встановлено судом, ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 76 500 грн. у кримінальній справі за його обвинуваченням за ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України. Заставу внесено обвинуваченим, він своєчасно з'являється на виклики органу досудового слідства. Крім того, кримінальна справа, за якою ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді застави, та дана кримінальна справа знаходяться в провадженні одного слідчого, тому вони за його постановою можуть бути об'єднані в одне провадження.

Лише тяжкість вчиненого злочину не може бути підставою для обрання запобіжного заходу, а обрання стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави по кожній кримінальній справі призведе його до скрутного матеріального становища та неможливості внесення застави, що може потягнути необґрунтоване застосування більш суворого запобіжного заходу та порушення його законних прав та інтересів.

При розгляді подання слідчого вимоги кримінально-процесуального закону судом порушено не було.

Враховуючи зазначені обставини, підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу по даній справи, а також підстав для скасування постанови суду немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 362, 365-366, 382 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора залишити без задоволення.

Постанову Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2012 року, якою відмовлено в задоволенні подання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_5, залишити без зміни.

СУДДІ:

Скляров В.М. Дяченко Л.О. Трофімцов А.І.