У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Дело № 10/0190/998/2012 Доповідач : Скляров В.М.

04.10.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Автономної Республіки Крим у складі:

ГоловуючогоСклярова В.Н.

СуддівКатарова П.Г., Трофімцова А.І.,

За участю прокурораБородіної І.Т.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі матеріали подання про обрання запобіжного заходу за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_5 на постанову Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 7 вересня 2012 року, якою стосовно

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Виноградівка Арцизського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України не судимого,

обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,

ВСТАНОВИЛА:

Як убачається із матеріалів подання та постанови суду, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він з 18 по 22 червня 2010 року, маючи намір на заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів зареєструвався на сайті-аукціон «Aukro.ua» під логіком «bezuglaia», виставив як користувач на продаж лоти у вигляді мобільних телефонів із зазначенням моделі та вартості загальною вартістю 14 154 грн. В наступному надіслав на електронні адреси користувачів інтернет-аукціону ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11., ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 листи-повідомлення, відповідно до яких кожен з них виграв аукціон на придбання лоту та кожному вислав реквізити кредитної картки для перерахування коштів. Зазначені потерпілі перерахували гроші на картку № НОМЕР_1, зареєстровану на ім'я ОСОБА_18 та належну «ПриватБанку», з якої ОСОБА_5 одержав готівкою перераховані кошти.

31.01.2011 року СВ Сімферопольського МУ ГУМВС України в АР Крим за даним фактом порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

23.08.2011 року СВ Сімферопольського МУ ГУМВС України в АР Крим порушено кримінальну справу стосовного ОСОБА_5 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

23.08.2011 року ОСОБА_5 притягнуто як обвинуваченого за ч. 3 ст. 190 КК України, справу провадженням припинено в зв'язку із розшуком ОСОБА_5.

05.03.2012 року Київським районним судом м. Сімферополя надано дозвіл на затримання ОСОБА_5.

06.09.2012 року ОСОБА_5 затриманий у порядку ст. 165-2 КПК України.

07.09.2012 року постановою Київського районного суду м. Сімферополя подання слідчого задоволено та обвинуваченому ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В своєму рішенні суд послався на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі понад три роки. Також він, перебуваючи на волі, ухилявся від органу досудового слідства та може знову ухилитись від слідства та суду, продовжити злочину діяльність.

В апеляції обвинувачений ОСОБА_5 просить постанову суду скасувати як незаконну. Свої доводи мотивує тим, що від органів досудового слідства не ухилявся, постійно проживав за наявною в матеріалах справи адресою, викликів щодо явки до слідчого не отримував, перевірка його місця проживання працівниками міліції не відбувалась. Просить врахувати, що він вину визнав повністю, має на утриманні двох малолітніх дітей, бажає відшкодувати потерпілим заподіяну шкоду та не має наміру зникати від слідства та суду чи перешкодити встановленню істини у справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, думку прокурора, яка просила залишити апеляцію без задоволення, перевіривши матеріали подання про обрання запобіжного заходу та обговоривши доводи апеляції, вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 148 КПК України запобіжний захід застосовується з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. При цьому, як випливає із змісту ст. 150 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім обставин, які зазначені в ст. 148 КПК України, враховуються тяжкість злочину та обставини, що характеризують особу обвинуваченого.

На підставі п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 155 КПК України взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки. Цей запобіжний захід не може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, за винятком випадків, коли ця особа, перебуваючи на волі, переховувалась від органів дізнання, досудового слідства чи суду, перешкоджала встановленню істини у справі або продовжила злочинну діяльність.

Наведені судом в постанові мотиви обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, є обґрунтованими, такими, що випливають із наданих матеріалів справи.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки. Крім того, дані про особу обвинуваченого, який протягом тривалого часу переховувався від органів досудового слідства та був оголошений у розшук, дали суду достатні підстави вважати, що він, перебуваючи на волі, може знову ухилитись від слідства та суду, перешкодити встановленню істини у справі.

Доводи апеляції ОСОБА_5 про необґрунтоване оголошення його в розшук через відсутність відповідних викликів для явки до слідчого та перевірки його місця проживання працівниками міліції, спростовуються протоколом його допиту після затримання, відповідно до якого він пояснював, що знав про порушення кримінальної справи, проте ухилявся від зустрічі з працівниками міліції, оскільки боявся кримінальної відповідальності (а.с. 16).

Посилання обвинуваченого в апеляції на наявність у нього утриманців і сприяння органам слідства та суду щодо встановлення істини у справі не є слушними та, з врахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, не спростовують висновки суду про можливість неналежної його поведінки на волі.

При розгляді подання слідчого про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вимоги кримінально-процесуального закону судом порушено не було.

Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів не знаходить підстав скасування постанови суду, про що ставиться питання в апеляції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 362, 365-366, 382 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 7 вересня 2012 року про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без зміни.

СУДДІ:

Скляров В.М. Катаров П.Г. Трофімцов А.І.