У Х В А Л А

іменем України

23.10.2012 м. Ужгород

Колегія суддів палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого Дроботі В.В.

суддів Власова С.О., Мацунича В.М.,

при секретарях Балаж Н.С., Калинич С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ «Приватбанк» на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 22 березня 2012 року,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 пред'явив ОСОБА_2 позов про визнання права власності на спадкове майно.

Позивач зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 і після його смерті відкрилась спадщина на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1. Він прийняв спадщину, оскільки постійно проживав і був прописаний у спадковому будинку на час смерті батька. Оскільки право власності на будинок в цілому оформлено на його мати -відповідачку ОСОБА_2, то нотаріус видати йому свідоцтво на належну йому частину відмовився.

Рішенням суду за позивачем в порядку спадкування за померлим батьком визнано право власності на 1/4 частину будинку АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк», яке не залучалось до участі у справі, просить рішення скасувати, ухваливши нове про відмову у позові. Посилається на те, що спірний будинок є предметом договору іпотеки у забезпечення кредитного зобов'язання третьої особи -ОСОБА_4 Оскаржуваним рішенням порушені права банку, як іпотекодержателя будинку. Окрім того, підстав для визнання за позивачем права на спадкове майно у суду не було.

Колегія суддів вважає, що скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

По справі є доведеним, що предметом спору є частина житлового будинку, на яку у 1994 році відкрилась спадщина, та який у 2008 році був переданий в іпотеку апелянту.

Матеріалами справи, зокрема правоустановлюючими документами на будинок, свідоцтвами про народження позивача та про смерть його батька, довідкою ЖРЕП № 5 м. Мукачево, даними паспорта позивача, довідкою Мукачівської державної нотаріальної контори стверджені наступні обставини та факти.

Житловий будинок по АДРЕСА_1 був побудований батьками позивача під час шлюбу і являвся їх спільною сумісною власністю.

04 серпня 1994 року батько позивача ОСОБА_3 помер і на Ѕ частину вказаного будинку відкрилась спадщина.

Позивач та його мати -відповідачка ОСОБА_2 прийняли спадщину, оскільки згідно ст. 549 ЦК УРСР, яка регулювала на той час спірні правовідносини, обидва спадкоємці протягом 6 - ти місяців з часу відкриття спадщини проживали у спадковому будинку та були прописані в ньому.

У зв'язку з тим, що правоустановлюючі документи на увесь будинок були оформлені на відповідачку, то нотаріальна контора була позбавлена можливості після звернення позивача за одержанням свідоцтва про право на спадщину, видати йому даний документ.

Отже, суд першої інстанції правомірно прийняв до свого провадження позов ОСОБА_1 та задовольнив його.

Доводи скарги щодо пропуску ОСОБА_1 строків звернення за оформленням права на спадщину до уваги прийняті бути не можуть.

Правовідносини щодо спадщини, як зазначено вище, регулювались ЦК УРСР ( ред. 1963 року). Ст. 561 цього Кодексу строк для видачі та одержання свідоцтва про право на спадщину не обмежувався.

Згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень до чинного ЦК України і в даний час до цивільних відносин, які виникли і продовжують існувати з 1994 року, застосовуються норми ЦК УРСР.

Таким чином, строк захисту спадкового права для ОСОБА_1 не сплив.

Доводи скарги щодо порушення судом прав банку, як іпотекодержателя спірного будинку, який не був залучений до участі у даній справі, заслуговують на увагу.

В той же час, відповідно до положень ч.3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

ПАТ КБ «Приватбанк»учасником спадкових відносин, які виникли у 1994 році, не був і не міг бути. Отже, участь у розгляді даної справи представника банку не вплинула б на результат вирішення спадкового спору.

Усі свої права та гарантії на іпотечне майно -спірний будинок апелянт вправі реалізувати через механізми, закладені у ЗУ «Про іпотеку»

Враховуючи наведене, колегія відхиляє апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ КБ « Приватбанк» відхилити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 22 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена протягом 20 днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: (підпис) Судді: (підпис), (підпис)