П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

33/0190/1043/2012

20 вересня 2012 року м. Сімферополь

Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Скляров В.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2012 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Ташкент Республіки Узбекистан, громадянина України, приватного підприємця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік і три місяці,

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП за те, що він 04 серпня 2012 року о 12:10, на перехресті вулиць Сімферопольська - Мира в м.Білогірські, керуючи автомобілем Хонда Аккорд, д.н. НОМЕР_1, не виконав вимогу працівника міліції про зупинку транспортного засобу, поданою за допомогою жезлу та свистка, а також керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.4а і п. 2.5 ПДР.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову місцевого суду у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-2 і ч.1 ст.130 КУпАП. Свої вимоги мотивує тим, що суд, приходячи до висновку о правильності кваліфікації його дій за ст.122-2 КУпАП, не дослідив у повному обсязі обставини справи. Апелянт вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення за ст.122-2 КУпАП, оскільки в описовій часині протоколу не вказана причина його зупинки працівниками ДАІ, зазначає, що зупинка транспортного засобу без порушення правил дорожнього руху є незаконною. Також апелянт зазначає, про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, мотивуючи це тим, що він був тверезим в якості доказу цього він надав суду акт медичного обстеження на предмет відсутності в його крові алкоголю 04.08.12р. Разом з тим, ОСОБА_1 вважає, що при призначенні такого виду стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, суд порушив його право на працю, оскільки він займається підприємницькою діяльністю, яка пов'язана з використанням транспорту.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши інспектора ДПС Головченка О.В., який пояснив, що його дії щодо причин зупинки водія ОСОБА_1, а також складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП відповідають нормам діючого законодавства України, вивчивши доводи скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується зібраними доказами, які були всебічно, повно досліджені судом першої інстанції, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 04 серпня 2012 року (а.с.2), поясненнями свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (а.с.3-4), які підтвердили, що ОСОБА_1 на вимогу працівників ДАІ зупинитися - не зробив цього, також у їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан сп'яніння. Крім того від будь-яких пояснень вчиненого, а також від підпису у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився, про що також зазначили свідки, інспектор ДПС Головченко О.В в протоколі про адміністративне правопорушення і в рапорті (а.с.5) і інспектор Кайбулаєв Р.Ф. в рапорті (а.с.6).

Наданий ОСОБА_1 до місцевого суду висновку №887 від 04.08.2012 року щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 не можливо прийняти за доказ його невинуватості, оскільки висновок було складено за межами встановленого часу, впродовж якого здійснюється огляд особи на стан сп'яніння, крім того у відсутність працівника міліції, що не відповідає вимогам ст.266 КУпАП. Крім того, по даній справі розглядається питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння. У зв'язку з чим, доводи апелянта в частині відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є безпідставними.

Щодо доводів апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП, то вони також є безпідставними. Відповідно до вимог п.2.4 ПДР, до обов'язків водія механічного транспортного засобу входить його зупинка на вимогу працівника міліції. Підпункт 7.3 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби ДАІ МВС від 27.03.2009 року передбачає право працівником підрозділу ДПС зупиняти транспортні засоби не лише в разі порушення правил дорожнього руху водіями, а також і для перевірки у водіїв посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб та інше. Невиконання вимог працівника міліції тягне за собою адміністративну відповідальність за ст.122-2 КУпАП. Однак, ігноруючи та порушуючи вимогу закону, ОСОБА_1 не зупинився на вимогу працівника міліції, про що він не заперечує в апеляції.

Таким чином, висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 і ст.122-2 КУпАП, є законним і обґрунтованим.

Адміністративне стягнення, призначене судом першої інстанції ОСОБА_1 у виді позбавлення права керування транспортними засобами є достатнім і справедливим, відповідає вимогам ст.33 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2012 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки КримСкляров В. М.