П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

33/0190/775/2012

10 липня 2012 року м. Сімферополь

Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Скляров В.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Залізничного районного суду м.Сімферополя АР Крим від 29 травня 2012 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Сімферополь, громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1,

визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та підданий стягненню у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік,

В С Т А Н О В И В :

Постановою суду ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за те, що він 13 травня 2012 року о 04:05 у м.Сімферополь на вул.Київській, 156 керував транспортним засобом «Мітсубіши», д.н.НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР.

В апеляції ОСОБА_1 просить змінити постанову місцевого суду та накласти на нього стягнення у виді штрафу. Свої вимоги мотивує тим, що вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, правопорушенням не завдано шкоди ані фізичній, ані юридичній особі, за місцем проживання характеризується позитивно, алкогольними напоями не зловживає. Також зазначає, що автомобіль необхідний йому для роботи, оскільки він планує займатися приватним перевезенням.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується зібраними доказами, які були всебічно, повно досліджені судом першої інстанції, і не оспорюється апелянтом.

За таких обставин висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є законним і обґрунтованим.

Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про необґрунтованість застосування до нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, то вони не можуть бути взяті до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, судом при накладенні стягнення враховано як характер вчиненого правопорушення, яке є грубим порушенням вимог правил дорожнього руху,так і особу порушника, в тому числі і визнання ним своєї вини у вчиненому, та суд обґрунтовано дійшов висновку про необхідність застосування стягнення у виді позбавлення спеціального права з метою запобігти подальшому вчиненню таких правопорушень.

Також не можуть бути взяті до уваги пояснення ОСОБА_1 про те, що з наявністю транспортного засобу пов'язане єдине джерело його доходів, оскільки відповідно до матеріалів справи він не працює, а зайняття підприємницькою діяльністю є тільки його наміром.

У зв'язку з наведеним, підстав для зміни постанови суду у частині призначеного стягнення не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.293,294 КУпАП

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Залізничного районного суду м.Сімферополя АР Крим від 29 травня 2012 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки КримСкляров В. М.