РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0191/1268/2012Головуючий суду першої інстанції:Сич М.Ю.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Самойлова О. В.
РІШЕННЯ
"11" вересня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді
Суддів
При секретарі
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц/0191/1268/2012Головуючий суду першої інстанціїСич М.Ю.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанціїСамойлова О.В.
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 вересня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого - судді Самойлової О.В.,
суддів Моісеєнко Т.І.,
Авраміді Т.С.,
при секретарі Хоружий О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Судацької міської ради АР Крим, Виконавчого комітету Судацької міської ради АР Крим, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - ОСОБА_7 про скасування та визнання неправомірними рішення та державних актів, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Судацького міського суду АР Крим від 10 липня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А:
В червні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовними вимогами до Судацької міської ради АР Крим, Виконавчого комітету Судацької міської ради АР Крим, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про скасування та визнання неправомірними рішення № 08/06 від 10.08.2006 року та державних актів, мотивуючи вимоги тим, що на підставі договору дарування від 06.07.1995 року вона є власником та землекористувачем 1/3 частки житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. 10.08.2006 р. органом місцевого самоврядування в особі Комісії з вирішення земельних спорів виконавчого комітету Судацької міської ради АР Крим було прийнято рішення, яким рекомендовано Судацькій міській раді видати правовстановлюючі документи на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 громадянам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без підпису суміжного землекористувача ОСОБА_4 На підставі зазначеного рішення були видані державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 577001 від 24.05.2007 р. на ім'я ОСОБА_5 та серії ЯД № 576998 від 17.05.2007 р. на ім'я ОСОБА_6
ОСОБА_4 вважає, що рішення Комісії з вирішення земельних спорів прийнято з порушенням ст. 159 ЗК України, вона не була повідомлена про вирішення спору, не мала можливості використати свої права, їй також не було направлено рішення комісії. Державні акти на земельні ділянки відповідачам так само видані з порушенням її прав, оскільки при їх видачі не були дотримані норми ст.ст. 196,198 ЗК України та без погодження із сумісним землекористувачем.
Рішенням Судацького міського суду АР Крим від 10 липня 2012 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить суд скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позов у зв'язку із тим, що рішення є незаконним та необґрунтованим, воно ухвалено на підставі неповно з'ясованих обставин по справі, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а саме, судом не прийнято до уваги порушення процедури прийняття Комісією з вирішення земельних спорів виконавчого комітету Судацької міської ради рішення від 10.08.2006 року, яким рекомендовано видати правовстановлюючі документи на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без підпису суміжного землекористувача, порушений порядок видачі указаного рішення.
В судове засідання сторони не з'явилися, про розгляд справи повідомлені, від представника відповідача - Судацької міської ради надійшла телеграма про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку представника. При таких обставинах, колегія суддів не вбачає підстав для визнання причин неявки в судове засідання представника відповідача поважними, а тому відповідно до вимог ст. 305 ЦПК України не встановлені обставини, які б перешкоджали розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 належить ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності, зокрема, ОСОБА_4 відповідно до договору дарування, посвідченого Судацькою державною нотаріальною конторою 06 липня 1995 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1-2019, належить 1/3 частка (а.с. 9-10).
Рішенням Комісії по розгляду земельних спорів виконавчого комітету Судацької міської ради від 10 серпня 2006 року рекомендовано Судацькій міській раді видати ОСОБА_5, ОСОБА_6 правовстановлюючі документи на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 без підпису суміжного землекористувача ОСОБА_4 (а.с. 4).
Згідно Державних актів на право власності на землю серії ЯД № 577001 від 24 травня 2007 року, серії ЯД № 576998 від 17 травня 2007 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 надано у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 0,0678 га за адресою: АДРЕСА_2 для індивідуального житлового будівництва на підставі рішення 8 сесії 5 скликання Судацької міської ради № 414/8 від 28 вересня 2009 року (а.с.5-6).
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що процедура набуття права власності на земельну ділянку, що належить відповідачам, відбулася в межах повноважень, порядку та спосіб, передбачених ЗК України і відсутні підстави для скасування та визнання неправомірними рішення комісії і державних актів на право власності на земельну ділянку відповідачів. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам закону.
Питання надання земельної ділянки у власність або користування відносяться до відома місцевої ради, а питання видачі державних актів про право власності на земельну ділянку -до структурних підрозділів Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України (ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст. 55 Закону України «Про землеустрій»). Загальною процедурою вирішення спорів щодо виділення земельних ділянок є адміністративна процедура, а компетентними органами для її здійснення є органи місцевого самоврядування.
Доводи позивачки, що викладені в апеляційній скарзі стосовно того, що Комісією з питань розгляду земельних спорів виконавчого комітету порушений порядок розгляду заяв відповідачів, прийнято рішення без її присутності та без її повідомлення, всупереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України не підтверджені належними та допустимими доказами і спростовуються матеріалами справи, а саме показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які показали, що на засіданні комісії ОСОБА_4 була присутня особисто. Інформація начальника архівного відділу м. Судак від 02.07.2012 року (а.с. 44) про відсутність у справі № 08/06 відомостей про повідомлення ОСОБА_4 про дату розгляду спірного питання на комісії і відомостей про вручення рішення комісії за результатами розгляду спору, не може бути безспірним доказом того, що позивачка не була сповіщена про розгляд спору на засіданні комісії і не була присутня на засіданні та не отримала копію рішення. Доводи апеляційної скарги про порушення вимог статті 198 Земельного кодексу України щодо відсутності погодження меж земельної ділянки із суміжними землекористувачами та порушенням у зв'язку з цим прав позивача не можна визнати підставою для скасування судового рішення. Комісія з питань розгляду земельних спорів виконавчого комітету Судацької міської ради діяла у межах наданих повноважень, відповідно до вимог ст. 159 ЗК України у редакції від 09.02.2006 року, що діяла на час виникнення правовідносин. Узгодження технічної документації на земельну ділянку суміжного землекористувача є правом, а не обов'язком позивача, у зв'язку із чим законом і передбачено вирішення питання про затвердження технічної документації на земельну ділянку без підпису суміжного землекористувача Комісією з питань розгляду земельних спорів виконавчого комітету відповідної ради, рішення якої носить рекомендувальний характер.
Відповідно до ст.153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; г) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Отже, визнання недійсним державного акта на право власності на землю як самого по собі правовстановлюючого документа не передбачено ні даною нормою ні іншою нормою закону (ст. 16 ЦК України) при наявності рішення, що надало право на отримання цього правовстановлюючого документа.
Державний акт на право власності на земельну ділянку є правовстановлюючим документом, який видається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування, тому вимога про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку є похідною й залежить від доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого виданий оспорюваний державний акт. Але такі вимоги не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначив правовідносини, що виникли між сторонами, правильно застосував правові норми та ухвалив законне і обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого у межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Проте, заслуговують на увагу доводи апелянта, що викладені в апеляційній скарзі, стосовно необґрунтованого застосування судом першої інстанції наслідків пропущення строку позовної давності до вимог ОСОБА_4 Строк позовної давності застосовується у випадку, якщо право особи порушено, але з позовом до суду вона звернулася після спливу визначеного законом строку позовної давності. Пропущення строку позовної давності є самостійною підставою для відмови у позові згідно правил ст. 267 ЦК України. У даному випадку суд першої інстанції правильно та обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог по суті, у зв'язку із чим немає правових підстав для застосування наслідків пропущення строку позовної давності. За таких обставин колегія суддів приходить до переконання в тому, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні за правилами статті 309 ч. 1 п. 4 ЦПК України з виключенням з мотивувальної частини рішення суду посилання на застосування наслідків пропущення строку позовної давності, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Судацького міського суду АР Крим від 10 липня 2012 року змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення суду посилання на застосування наслідків пропущення строку позовної давності.
В іншій частині рішення Судацького міського суду АР Крим від 10 липня 2012 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
О.В. СамойловаТ.І. МоісеєнкоТ.С. Авраміді