РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0191/1270/2012Головуючий суду першої інстанції:Терентьєв А.М.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Самойлова О. В.
РІШЕННЯ
"21" серпня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді
Суддів
При секретарі
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц/0191/1270/2012Головуючий суду першої інстанціїТерентьєв А.М.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанціїСамойлова О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого - судді Самойлової О.В.,
суддів Полянської В.О.,
Моісеєнко Т.І.,
при секретарі Ремез Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про поділ жилого будинку, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 11 липня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А:
В квітні 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовними вимогами до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про поділ жилого будинку, мотивуючи вимоги тим, що відповідно до свідоцтва про право власності від 06.02.2002 року, що видане на підставі рішення Берегової сільської ради № 811 від 11.07.2001 року, їй на праві приватної власності належить 73/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1, який складається в цілому з: літ. «А»- житловий будинок, літ. «а»- прибудова житлова, літ. «а1»- прибудова житлова, літ. «Е» - літня кухня, літ. «ж»- сарай, літ. «Л»- сарай, літ. «П»- одноповерховий гараж, літ. «П1»- навіс, літ. «Р»- сарай, літ. «Р1»- навіс, літ. «К»- котельна, літ. «У»- уборна, літ. «С»- санвузол, душ. Інші 27/100 часток вказаного житлового будинку належать відповідачам ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Земельна ділянка під вказаним домоволодінням у власність не оформлена, державний акт на неї не видавався. Фактично між позивачкою та співвласниками склався порядок користування домоволодінням, але коли позивачка звернулась до відповідачів з проханням оформити цей порядок документально, вони відмовили їй без поважних на то причин. ОСОБА_7 звернулася до проектної майстерні ТОВ «Пректмедбуд», яка надала висновок про те, що житловий будинок АДРЕСА_1 можливо поділити між двома власниками без перебудови несучих конструкцій і внутрішніх перегородок. При поділі жилого будинку і земельної ділянки виникає потреба в реєстрації двох житлових будинків, замість одного, з отриманням відповідного технічного паспорту на кожну частину жилого будинку та присвоєнням окремих поштових адресів. Земельна ділянка в даному випадку розділяється на дві окремі половини та огороджується. Після повторного звернення до відповідачів, з проханням оформити в добровільному порядку поділ домоволодіння, позивачка знову отримала відмову. Оскільки без згоди відповідачів ОСОБА_4 не може оформити право власності на земельну ділянку тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 89 Земельного Кодексу України, земельна ділянка може належати на праві спільної часткової власності лише громадянам -співвласникам житлового будинку, керуючись ст. ст. 364, 367 ЦК України, позивачка просила суд поділити житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку в натурі.
Ухвалою Феодосійського міського суду від 11 липня 2012 року (а.с. 105) позовні вимоги ОСОБА_4 у частині, що стосується вимог про розділ земельної ділянки, залишені без розгляду.
Рішенням Феодосійського міського суду від 11 липня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені, домоволодіння АДРЕСА_1 розділено, виділено у власність співвласнику ОСОБА_4 на 73/100 належних їй часток відповідно до порядку користування будинком, що склався: - в жилому будинку літ."А" приміщення №1-1 (кухня), №1-2 (кімната) площею 22,6 кв.м.; - в прибудові літ. „а" приміщення №1-3 (умивальня), №1-4 (веранда), №1-5 (туалет) площею 20,4 кв.м.; - літню кухню літ."Е", - сарай літ."Ж", - сарай літ."Л",- котельню літ."К", - вбиральню літ. „У", що більше ніж належить на ідеальну частку та складає 75/100 часток. Виділено у власність співвласникам ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на 27/100 належних їм часток у спірному домоволодінні: - в жилому будинку літ."А" приміщення №2-1 (кімната), №2-2 (кімната) площею 16,9 кв.м.; - в прибудові літ. „а" приміщення №І (веранда) площею 9,7 кв.м., що менше ніж належить їм на ідеальну частку та складає 25/100 часток. Стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в рівних частках на користь ОСОБА_4 судовий збір у сумі 861 грн. 56 коп. та витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи у сумі 1687 грн. 68 коп. Стягнуто з відповідачів в рівних частках в доход держави судовий збір у сумі 282 грн. 45коп.
В апеляційній скарзі відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просять рішення Феодосійського міського суду від 11.07.2012 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, на підставі не повно з'ясованих обставин по справі, які мають суттєве значення, суд при винесенні рішення керувався ст.ст. 364, 367 ЦК України, але зазначені статті регулюють різні правовідносини; провівши виділ частки домоволодіння, суд без згоди відповідачів змінив статус домоволодіння на квартиру, чим порушив їх права в подальшому на оформлення земельної ділянки. Також апелянти у скарзі посилаються на те, що суд не прийняв до уваги ту обставину, що експерт допускає можливість розділу домоволодіння з переобладнанням конструкції даху і крівлі із розробкою проектної документації і не витребував дозвіл виконкому місцевої ради та висновок проектної організації. На думку апелянтів, суд, приймаючи рішення про виділення їм ізольованого приміщення (квартири), вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивачка просила виділити їй частку домоволодіння, зустрічних вимог вони не заявляли.
Крім того, в апеляційній скарзі відповідачі посилаються на те, що позивачкою не надані документи, що підтверджують підстави оформлення права власності на самочинно збудовані об'єкти, що при поділі домоволодіння суд не врахував інтереси обох сторін, так, виділивши відповідачам у власність 25/100 часток домоволодіння, що менше ніж приходиться на їхню ідеальну частку, суд не розглянув питання про стягнення грошової компенсації з ОСОБА_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не згодні із стягненням з них судових витрат за проведення експертизи, оскільки будівельно-технічна експертиза призначалася з приводу розподілу домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою, а зазначені питання не були предметом судового розгляду.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскарженого рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що будинок АДРЕСА_1 знаходиться у спільній частковій власності сторін. Позивачка ОСОБА_4 є власником 73/100 часток указаного житлового будинку на підставі Свідоцтва про право власності на будинок від 06.02.2002 року, виданого на підставі рішення Берегової сільської Ради № 811 від 11.07.2001 року (а.с.6). ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є власниками 27/100 часток жилого будинку АДРЕСА_1 на підставі Договору дарування долів будинку від 04 травня 2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрованого у реєстрі за № 1886 (а.с.88). Між сторонами фактично склався порядок користування жилим будинком та господарськими забудовами. Домоволодіння розташовано на земельній ділянці, правовстановлюючі документи на яку у матеріалах справи відсутні.
В цілому будинок АДРЕСА_1 складається з: жилого будинку літ."А", літ. „а" - прибудови жилої, літ."а1" - прибудови жилої, літ."Е" - літньої кухні, літ."ж" - сараю, літ. „Л" - сараю, літ."П" - одноповерхового гаражу, літ."П1" - навісу, літ."Р" - сараю, літ."Р1" - навісу, літ."К" - котельні, літ."У" - вбиральні, літ."С" -санвузлу, душу (а.с.9-10). З них самочинно збудовані: одноповерховий гараж - літ. «П», сарай - літ. «Р», навіс - літ. «П1», навіс - «Р1», санвузол - літ. «С».
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №3254/3255 від 26 березня 2012 року (а.с. 48-53), яка проведена Кримським науково-дослідним інститутом судових експертиз, з технічної точки зору розподілити в натурі житловий будинок АДРЕСА_1 відповідно до часток, що належать сторонам, не надається можливим, одночасно експертом запропоновано один варіант поділу домоволодіння з відступом від ідеальних часток і визначенням розміру компенсації. При запропонованому варіанті розділу житлового будинку літ. «А»необхідно виконати переобладнання конструкцій даху та покрівлі таким чином, щоб над приміщеннями, які виділяються кожному з співвласників, була розташована ізольована конструкція даху та покрівлі. Для виконання будівельних робіт зі зміною конструкцій даху та покрівлі необхідно розробити проектну документацію на переобладнання вищевказаних конструктивних елементів житлового будинку.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про розділ будинку АДРЕСА_1 без урахування самочинних забудов, відповідно до висновку експерта, виходячи з того, що між сторонами склався порядок користування будинком, який відповідає варіанту розділу, що запропонований експертом, будинок фактично поділений між ними, кожен з співвласників має у користуванні у житловому будинку літ. «А»по два приміщення, які мають ізольовані входи. Указані факти сторони підтвердили в судовому засіданні.
Згідно із частинами 2 та 3 статті 367 ЦК України, майно, що знаходиться у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У випадку розділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
На ці положення закону суд першої інстанції уваги не звернув, та, розділивши будинок АДРЕСА_1 між позивачкою та відповідачами, не застосував норми ч. 2 ст. 367 ЦК України, тому колегія суддів вважає обґрунтованими доводи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у цієї частині апеляційної скарги та приходить до висновку про необхідність припинення права спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на указаний вище будинок.
Відповідно до роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.1991 р. «Про практику застосування судами законодавства що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.
Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з урахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.
У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться при наявності дозволу на це виконкому місцевої Ради (ст.152 ЖК). Якщо сторона оспорює рішення виконкому щодо дозволу на переобладнання та перепланування і воно є необгрунтованим, суд може не погодитись з ним, мотивуючи це в рішенні.
При поділі жилого будинку суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику.
Враховуючі викладені обставини, а також те, що розділити спірне домоволодіння відповідно до розміру ідеальних долів співвласників неможливо, при розділі будинку, вартість приміщень та будівель, що виділена у власність ОСОБА_4, оцінена у 86156 грн., що на 2643 грн. більше, ніж належить на ідеальну частку та складає 75/100 частки, а вартість приміщень та будівель, що виділена у власність співвласникам ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оцінена у 28245 грн., що на 2643 грн. менше, ніж належить на ідеальну частку та складає 25/100 долів, колегія суддів погоджується із доводами апелянтів стосовно порушення їх прав на отримання компенсації у зв'язку із зменшенням розміру належної їм частки у будинку. Отже, відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягає стягненню компенсація вартості приміщень та будівель, на яку зменшується належна їм частка в сумі 2643 грн., по 1321, 50 грн. кожному.
При вирішенні даної справи суд першої інстанції керувався правилами, сформульованими у статтях 367, 358 ЦК України, де закладені принципи поділу майна, що є у спільній частковій власності у натурі. При розгляді справи судом першої інстанції сторонами визнаний і не оспорювався порядок користування приміщеннями у домоволодінні, не оспорювалися також розміри долів та їх вартість, спосіб та умови припинення права спільної часткової власності. Колегія суддів не бере до уваги заперечення апелянтів стосовно того, що суд першої інстанції не витребував у позивачки документи, які підтверджують право власності на самочинно збудовані об'єкти, оскільки відповідно до даних технічного паспорту на домоволодіння, матеріалів інвентарної справи КП ФМБРТІ на спірне домоволодіння, яка досліджувалася судом першої інстанції, самовільними забудовами є: одноповерховий гараж - літ. «П», сарай - літ. «Р», навіс - літ. «П1», навіс - «Р1», санвузол - літ. «С» і при розробленні варіанту розділу домоволодіння експертом вони не враховувалися. В рішенні суду першої інстанції зазначено які саме забудови та якої вартості переходять у власність сторонам в результаті розділу спірного домоволодіння.
Доводи апелянтів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 стосовно того, що при вирішенні справи суд першої інстанції посилався на норми ст.ст. 364, 367 ЦК України, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки вони не спростовують обґрунтованих висновків суду про розділ спірного будинку. Також суд вважає безпідставними доводи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 стосовно того, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та прийняв рішення про виділ частини домоволодіння позивачці, змінив статус домоволодіння на квартири, оскільки вони суперечать матеріалам справи та змісту рішення Феодосійського міського суду, яким проведено розділ спірного домоволодіння відповідно до позовних вимог, які були заявлені ОСОБА_4
Що стосується доводів апеляційної скарги про необхідність витребування дозволу виконкому місцевої ради та висновку проектної організації при прийнятті рішення про розділ спірного будинку, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на нормах права, суперечать вимогам ст. 14 Закону України «Про основи містобудування», ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Влаштування ізольованої конструкції даху та покрівлі, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 3254/3255 від 26 березня 2012 року фактично не стосується розділу будинку, який проведено судом першої інстанції відповідно до порядку користування житловим будинком та прибудовами, що склався між сторонами і ними не оспорюється, проектна документація для виконання будівельних робіт зі зміною конструкцій даху та покрівлі може бути виготовлена за бажанням сторін перед безпосереднім виконанням указаних робіт.
Одночасно, колегія суддів прийшла до висновку про те, що суд першої інстанції при вирішенні питання про розподіл судових витрат, необґрунтовано і безпідставно стягнув з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних частках на користь ОСОБА_4 витрати на оплату за проведення судової будівельно-технічної експертизи у сумі 1687,68 грн., оскільки на вирішення експерта було поставлено три питання, у тому числі з приводу визначення варіанту порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, яке не стосується предмету позовних вимог. Отже, сума судових витрат, що стягнені з відповідачів, та визначена судом першої інстанції відповідно до листа директора Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз від 26.03.2012 року (а.с. 47) у розмірі 3375,36 грн. підлягає зменшенню пропорційно вирішеним питанням, які є предметом позовних вимог і складає 2250,24 грн. Таким чином, з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних частках на користь ОСОБА_4 підлягають стягненню судові витрати на проведення судової експертизи у сумі 2250,24 грн., з кожного по 1125,12 грн.
Відповідно до п. 3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для зміни або скасування рішення.
Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає часткової зміні з підстав, передбачених п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.
Керуючись статтями 303, 304, 308, 313, 314, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Феодосійського міського суду від 11 липня 2012 року у частині розділу домоволодіння АДРЕСА_1 залишити без змін.
Доповнити резолютивну частину рішення наступним:
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_4 (73/100 частки) та ОСОБА_5, ОСОБА_6 (27/100 частки) на будинок АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 компенсацію вартості приміщень та будівель, на яку зменшується належна їм частка, в розмірі 2643 грн. 00 коп., по 1321 (одна тисяча триста двадцять одна) грн. 50 коп. кожному.
Рішення суду в частині стягнення в рівних частках з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 1687 грн. 68 коп., змінити, зменшити суму стягнення до 1125 (одна тисяча сто двадцять п'ять) грн. 12 коп. з кожного.
В решті частині рішення Феодосійського міського суду від 11 липня 2012 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
О.В. СамойловаВ.О. ПолянськаТ.І.Моісеєнко