Справа №2-а-526/10 Головуючий у суді у 1 інстанції - Кондратенко Л.П.

Номер провадження 22-а/1890/12352/12 Суддя-доповідач - Собина

Категорія - 99

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ адміністративного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Собина О. І.,

суддів - Левченко Т. А., Семеній Л. І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області

на постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області

про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,

в с т а н о в и л а:

Постановою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11 лютого 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області (далі - Управління).

Зобов'язано Управління здійснити нарахування щомісячної доплати до пенсії позивачу, встановленої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розрахунку, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести виплати за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Свої доводи Управління обґрунтовує тим, що задовольнивши вимоги позивача щодо сплати підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» суд не прийняв до уваги положення ст.7 зазначеного закону про те, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду залишенню без змін.

Ухвалюючи постанову про задоволення позову, суд першої інстанції вірно виходив з наявності порушення прав позивача.

Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Позивач має статус дитини війни.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком.

У 2009 році дія норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинялась.

Враховуючи пріоритетність Законів над підзаконним актами, відповідач у 2009 році мав проводити нарахування підвищення до пенсії позивачу у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Що стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суд обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

За таких обставин, правильними є висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01 січня по 31 грудня 2009 року.

Колегія суддів не може погодитися з доводами Управліня і в частині, що суд першої інстанції не взяв до уваги положення ст.ст.99 КАС України про те, що пропуск строку звернення до суду є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову. Діюча на час розгляду справи редакція ч.1 ст.100 КАС України передбачала можливість відмови в задоволенні позову з підстав пропущення строку за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем не ставилось питання про застосування зазначених норм.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205 КАС України, Законом України „Про внесення змін до розділу ХІІ „Прикінцеві положення" Закону України „Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами», колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11 лютого 2010 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -