Справа № 2610/16041/2012
Провадження № 3/2610/5587/2012
П О С Т А Н О В А
іменем України
31 жовтня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Радуцької Л.В.
за участю секретаря Антропової К.С.
прокурора Неміровченка Д.А., Кобилянського О.М.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Житомира, громадянина України, який працює оперуповноваженим відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю Управління МВС України на Південно-Західній залізниці, капітан міліції, проживає по АДРЕСА_3
за ч.2 ст.172-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
в с т а н о в и в:
Згідно протоколу про вчинення адміністративного корупційного правопорушення №911-14 від 22 червня 2012 року ОСОБА_2, будучи співробітником органів міліції (спеціальне звання -капітан міліції), обіймаючи посаду оперуповноваженого відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю Управління МВС України на ПЗЗ, та будучи відповідно до підпункту "д" пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, особою рядового складу органів внутрішніх справ, порушив обмеження щодо використання службового становища, а саме: використовуючи свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, вніс до звітів про використання коштів на відрядження №251 від 01 серпня 2011 року і №260 від 09 серпня 2011 року завідомо неправдиву інформацію щодо витрат на проживання та проїзд до м. Одеси, що призвело до незаконного отримання грошових коштів з Державного бюджету України, в якості виплат за відрядження до інших регіонів України у розмірі 2 950 гривень, що не перевищує ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, чим вчинив корупційне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що дійсно в період часу з 26 липня 2011 року по 31 липня 2011 року та в період з 01 серпня 2011 року по 06 серпня 2011 року на підставі наказів Управління МВС України на ПЗЗ та з метою виконання доручень слідчого ОСОБА_5 по кримінальній справі був направлений у відрядження до м. Одеси для організації та проведення слідчо-оперативних дій, зокрема встановлення фактичного місця перебування окремих громадян у м. Одесі в рамках кримінальної справи та проведенні інших оперативно-розшукових заходів. Доручення слідчого були ним належним чином виконані. Під час перебування у відрядженні в м. Одесі, він орендував квартири у ФОП ОСОБА_3 та фактично проживав там в період з 26 липня 2011 року по 31 липня 2011 року за адресою: АДРЕСА_1, за що особисто сплатив 1250 грн., а в період з 01 серпня 2011 року по 06 серпня 2011 року орендував квартиру за адресою: АДРЕСА_2, за що також сплатив 1250 грн. Після повної оплати ФОП ОСОБА_3 виставлених нею рахунків, вона особисто виписала йому та проставила свої печатки на розрахункових документах, оригінали яких надала йому, та які він в подальшому подав до звітів про використання коштів, виданих на відрядження. Квитки для відшкодування витрат за проїзд з м. Києва до м. Одеси та в зворотному напрямку, які він надав до звітів, за його проханням видали йому водії маршрутних автобусів, за проїзд він сплачував 150 гривень. Вважає, що відшкодовані витрати фактично понесені ним за відрядження до м. Одеси були компенсовані йому правомірно, ніяких умисних корупційних діянь він не вчиняв і підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності немає. В зв'язку з чим просив закрити провадження по адміністративній справі в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_4, зазначив що в період з 01 серпня 2011 року по 06 серпня 2011 року у відрядженні в м. Одесі перебував разом з ОСОБА_2 Орендували житло у ОСОБА_3, проживали за різними адресами з метою проведення оперативних заходів по кримінальній справі. За оренду житла особисто ОСОБА_3 сплатили кошти по 1250 грн. кожний та отримали від неї підтверджуючі документи. 01 серпня 2011 року з м. Києва до м. Одеси та 06 серпня 2011 року з м. Одеси до м. Києва їхали разом маршрутними автобусами та за їх проханням від водіїв отримали квитки за проїзд.
Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_5, зазначив, що дійсно видавав доручення по кримінальній справі, які виконували ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з виїздами до м. Одеси. В результаті виконання доручень ним було отримано підтверджуючі документи його виконання.
Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_6, зазначив, що дійсно ОСОБА_2 в період з 26 липня 2011 року по 31 липня 2011 року сам, а в подальшому з 01 серпня 2011 року по 06 серпня 2011 року разом з ОСОБА_4, перебував у відрядженні в м. Одесі по кримінальній справі. Під час відрядження ОСОБА_2 орендував квартири, а не винаймав номер в готелі в зв'язку з відсутністю відомчого житла в м. Одесі та курортного періоду. ОСОБА_2 орендував квартири за різними адресами в м. Одесі, з метою проведення оперативних заходів.
Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_7, зазначив, що йому особисто ОСОБА_2 передав відповідь на запит отриману з БТІ потягом з м. Одеси. Також 01 серпня 2011 року він на автомобілі підвозив ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до Центрального залізничного вокзалу м. Києва до маршрутного автобусу сполученням Київ-Одеса.
Захисник ОСОБА_1 просила закрити провадження у справі, посилаючись на відсутність в діях ОСОБА_2 складу корупційного правопорушення.
Прокурор вважав вину ОСОБА_2 повністю доведеною та просив визнати останнього винним у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-2 КУпАП, але не накладати на нього адміністративне стягнення, у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст.38 КпАП України.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2, його захисника, свідків, думку прокурора, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення з наступних підстав.
Згідно ст. 1 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" корупційним правопорушенням є умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст. 4 цього Закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність. Корупцією є використання особою, зазначеною в ч.1 ст. 4 цього Закону, наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в ч.1 ст. 4 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей.
Таким чином, за змістом зазначеної статті, суб'єктивна сторона корупційного діяння характеризується тим, що воно вчинюється умисно лише з корисливих спонукань. Особа, яка вчиняє таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує в зв'язку з цим певні матеріальні блага. Об'єктивною стороною зазначеного правопорушення являється використання службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди (грошових коштів або іншого майна, переваг, пільг, послуг).
Статтею 6 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" встановлено обмеження щодо використання службових повноважень та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі: 1) неправомірно сприяти фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, укладанні контрактів (у тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти); 2) неправомірно сприяти призначенню на посаду особи; 3) неправомірно втручатись в діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування або посадових осіб; 4) неправомірну надавати перевагу фізичним або юридичним особам у зв'язку з підготовкою проектів, виданням нормативно-правових актів та прийняттям рішень, затвердженням (погодженням) висновків.
Відповідальність за ч. 2 ст. 172 -2 КУпАП настає у випадку порушення особою встановлених законом обмежень щодо використання службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди у розмірі, що не перевищує ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
Неправомірна вигода - це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, що їх без законних підстав обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову.
З аналізу наведених норм права вбачається, що обов'язковою ознакою, за якою будь яка неправомірна поведінка державних службовців або інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, може визнаватися корупційною, є корисливий або інший особистий інтерес таких осіб або інтерес третіх осіб.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 від'їздив в службових цілях до м. Одеси, виконуючи доручення слідчого ОСОБА_5 з метою проведення оперативних заходів по кримінальній справі, що підтверджується матеріалами справи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року №663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон", Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон (затвердженою наказом Міністерства фінансів від 13 березня 1998 року №59 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17 березня 2011 р. №362) передбачено, що документами, обов'язковими для оформлення службових відряджень в межах України та для відшкодування понесених у таких відрядженнях витрат, є наказ про відрядження, посвідчення про відрядження, звіт про використання коштів, наданих на відрядження, і документи в оригіналі, які підтверджують вартість понесених у відрядженні витрат.
Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками в посвідченні про відрядження щодо вибуття з місця постійної роботи й прибуття до місця постійної роботи.
В посвідченнях про відрядження №251 та №260 проставлені підписи та печатки відповідних підрозділів міліції, що підтверджують дійсність фактів виїзду/прибуття ОСОБА_2 за місцем службових відряджень.
Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон передбачено, що підтверджуючими документами, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Податкового кодексу України. Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності долучених до звіту документів в оригіналі, що засвідчують вартість цих витрат, зокрема, транспортних квитків, документів про понесені витрати на найм житлового приміщення.
Як вбачається з протоколу №911-14 від 22 червня 2012 року про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, останній на підтвердження фактично понесених витрат під час службових відряджень, зокрема, витрат на проживання протягом з 26 липня 2011 року по 31 липня 2011 року та в період з 01 серпня 2011 року по 06 серпня 2011 року у м. Одесі, витрат на оплату проїзду з м. Києва до м. Одеси та в зворотному напрямку, подав рахунок на оплату вартості проживання №715 від 26 липня 2011 року і №613 від 01 серпня 2011 року та квитанції до прибуткового касового ордеру фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 №320 від 26 липня 2011 року та №323 від 01 серпня 2011 року на суму 2500 гривень, квиток серії АААА №065870 Каховського АТП-16506 на суму 150 гривень, квиток серії АААБ №394716 ПП ОСОБА_8 на суму 150 гривень; квиток серії АААА №972658 ПП "Комфорт -Авто" на суму 150 гривень.
При цьому в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено взагалі, які саме службові повноваження надані на цій посаді та пов'язані із цим можливості були використані ОСОБА_2 з метою одержання неправомірної вигоди, протокол не містить розміру фактично витрачених ОСОБА_2 коштів на відрядження до м. Одеси для визнання різниці як незаконно отриманої між фактичними затратами та компенсованими під звіт, відсутні дані щодо безпосереднього отримання ним неправомірної вигоди.
Використання для придбання квитків на транспорт для поїздки у службове відрядження власних коштів, а потім компенсування їх під звіт, - ознак корисних мотивів не вбачається.
Будь-які докази того, що ОСОБА_2, вчиняючи вищезазначені дії, мав на меті одержати неправомірну вигоду, діяв умисно, з корисливих або інших особистих інтересів, або в інтересах третіх осіб, в матеріалах адміністративної справи відсутні.
Оскільки не встановлені обов'язкові ознаки визнання дій корупційними, то немає передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" підстав притягувати ОСОБА_2 до відповідальності за його порушення.
На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", ст. ст. 247, 284 КУпАП, -
п о с т а н о в и в:
Провадження по справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-2 КУпАП -закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного корупційного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: