Справа № 2-196/12

РІШЕННЯ

іменем України

18.10.2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сеніна В.Ю.

при секретарі Распутній Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа -Головне управління з питань захисту прав споживачів про визнання недійсними кредитних договорів, -

в с т а н о в и в:

у грудні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Укрсоцбанк», третя особа -ГУ з питань захисту прав споживачів про визнання недійсними кредитних договорів.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що 27.07.2007 між нею та акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є відповідач, було укладено договір кредиту № 08-038/371, відповідно до умов якого відповідач надав їй кредит в розмірі 573000 швейцарських франків з процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 9,85% та кінцевим строком повернення кредиту 27.07.2022.

Також нею та вказаним вище банком 05.10.2007 було укладено ще один договір кредиту № 08-038/484, згідно з умовами якого банк надав їй кредит в розмірі 211006 швейцарських франків з процентною ставкою 10% річних та кінцевим терміном повернення кредиту 05.10.2027.

Посилаючись на те, що відповідачем порушено вимоги чинного законодавства, оскільки останнім при укладанні договорів не надано їй інформації про умови кредитування, а також на те, що умови зазначених договорів порушують вимоги чинного законодавства та є несправедливими, просить визнати укладені між нею та відповідачем кредитні договори недійсними.

Представник позивачки -ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити.

Відповідач та третя особа явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені. Представник ПАТ «Укрсоцбанк», будучи присутнім в минулих судових засіданнях, проти позову заперечував, надав письмові заперечення, а також просив застосувати позовну давність.

Заслухавши пояснення представника позивачки, допитавши позивачку, як свідка, та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 27.07.2007 між ОСОБА_1 та акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є відповідач, було укладено договір кредиту № 08-038/371, відповідно до умов якого відповідач надав позивачці кредит в розмірі 573000 швейцарських франків з процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 9,85% та кінцевим строком повернення кредиту 27.07.2022.

Також між ОСОБА_1 та вказаним вище банком 05.10.2007 було укладено ще один договір кредиту № 08-038/484, згідно з умовами якого банк надав їй кредит в розмірі 211006 швейцарських франків з процентною ставкою 10% річних та кінцевим терміном повернення кредиту 05.10.2027.

В обґрунтування позовних вимог позивачкою зазначено та надано пояснення в судовому засіданні, що при укладанні договорів 27.07.2007 та 05.10.2007 банком не надано їй інформації про умови кредитування.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, зазначаючи про порушення відповідачем її прав при укладенні кредитних договорів 27.07.2007 та 05.10.2007, з відповідним позовом до суду позивачка звернулася лише 06.12.2010.

Частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищевикладене, в також те, що відповідачем заявлено про застосування позовної давності та дана обставина є самостійною підставою для відмови у позові, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 57-60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 256, 257, 261, 267 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа -Головне управління з питань захисту прав споживачів про визнання недійсними кредитних договорів залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя