Справа № 2601/9938/12
Провадження по справі № 2/2601/3059/12
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31.05.2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Полякова Л.В.,
при секретарі Скабіцькій С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди нерухомого майна та виселення, -
ВСТАНОВИВ:
в квітні 2012 року представник позивачів пред'явив в Голосіївський районний суд м. Києва позов в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди нерухомого майна та виселення. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 та автогаражу за тією ж адресою. 22.09.2011 року позивачем ОСОБА_2, за згодою іншого співвласника було укладено договір оренди вказаного вище нерухомого майна строком до 21.09.2012 року із відповідачем ОСОБА_3
Відповідно до п.3.2 вказаного договору розрахунок по орендній платі за об'єкт нерухомості здійснюється між орендодавцем та орендарем не пізніше 26 числа поточного місяця. Починаючи з листопада 2011 року відповідачка не виконує своїх зобов'язань по сплаті орендних платежів.
Відповідно до п. 4.4 вищевказаного Договору невиконання орендарем умов п. 3.2 Договору є підставою для його дострокового розірвання за ініціативою орендодавця, з скороченням термінів повідомлення про це орендаря за 14 днів до передбачуваної дати розірвання договору.
15.03.2012 року позивачами шляхом направлення рекомендованого листа було повідомлено відповідачу про розірвання договору з 29.03.2012 року та запропоновано звільнити займані спірні приміщення.
Відповідачем було отримано вказаного листа, проте спірний об'єкт нерухомості приміщення квартири та гаражу не звільнила, у зв'язку із чим позивачі змушені звернутись до суду про розірвання договору в судовому порядку та виселення відповідачки із спірних приміщень.
В судовому засіданні представник відповідачів пояснив, що згідно договору оренди нерухомого майна від 22.09.2011 року відповідачці було надано в оренду квартиру АДРЕСА_1 та гараж за тією ж адресою. В договорі обумовлено розмір орендної плати та обов'язок орендаря сплачувати орендну плату не пізніше 26 числа кожного місяця за вказані приміщення. Орендар внесла орендну плату за жовтень місяць, а з листопада 2011 року сплачувати за оренду спірних приміщень припинила. Положеннями договору передбачено, що у разі несвоєчасного внесення орендної плати, договір може бути достроково розірваний за ініціативою орендатора. Також зазначив, що відповідач отримала пропозицію позивача про розірвання договору оренди нерухомого майна, але добровільно квартиру не звільнила, там знаходяться її особисті речі, крім того, відповідач змінила замки до вхідних дверей у зв'язку із чим позивачі не мають доступу до вказаної квартири. Крім того зазначив, що договірні відносини з приводу оренди спірного нерухомого майна між сторонами існують з 2009 року, вперше договір оренди вказаного вище нерухомого майна був укладений 10 вересня 2009 року, з подальшим переукладенням договору 21 вересня та 23 березня 2010 року та 22 вересня 2011 року, майно було передане згідно акту прийому -передачі 10.09.2009 року, в подальшому акти прийому -передачі разом із переукладеними договорами не підписувались. Просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідач своїм правом надати заперечення проти вимог позивача не скористалась, в судове засідання повторно не з'явилась, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не надала. Повідомлялась судом за місцем реєстрації в квартирі АДРЕСА_3, повідомлення про вручення судового відправлення в судове засідання, призначене на 10.05.2012 року вручено батьку відповідача, в судове засідання, призначене на 31.05.2012 року вручено матері відповідачки. Крім того, відповідачу було направлено судову повістку за місцем знаходження спірного майна за адресою: АДРЕСА_1, повідомлення про вручення поштового відправлення повернулись до суду без вручення у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
На підставі ст. 74 ЦПК України відповідач вважається належно повідомленим про місце і час розгляду справи.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, ухваливши відповідно до ч.4 ст. 169 ЦПК України за згодою представника позивачів заочне рішення.
Вислухавши пояснення представника позивачів, вивчивши письмові докази та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що між позивачами та відповідачем ОСОБА_3 з 10.09.2009 року склались договірні відносини з приводу оренди нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 та приміщення для стоянки, технічного обслуговування та ремонту автомобілів за тією, ж адресою площею 18 кв.м.
Згідно акту прийому - передачі вказане нерухоме майно було передано відповідачу 10.09.2009 року.
22.09.2011 року позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір оренди нерухомого майна (надалі Договір). Предметом вказаного Договору є тимчасова передача в оренду на оплатній основі нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, яке складається з трьох кімнат, загальною площею 67,8 кв. м. та приміщення для стоянки, технічного обслуговування і ремонту автомобіля загальною площею, 18 кв. м. (а.с.5).
Акт прийому -передачі вказаного вище майна не підписувався, оскільки відповідач на момент переукладення договору вже користувалась спірними приміщеннями, як пояснив в судовому засіданні представник позивачів.
Згідно із п. 3.2 Договору розрахунок по орендній платі здійснюється між орендарем та орендодавцем не пізніше 26 числа поточного місяця. Згідно п. 4.4 невиконання орендарем умов п.3.2 Договору, тобто несвоєчасне внесення орендної плати є підставою для його дострокового розірвання договору орендаря із скороченням строків повідомлення про це орендаря за чотирнадцять днів до запланованої дати розірвання договору.
Відповідно до п.2 ст. 652 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того на що вона розраховувала.
Як вбачається із матеріалів справи квартира АДРЕСА_1 належить позивачам ОСОБА_2, ОСОБА_1 на праві приватної власності, що підтверджується витягами про державну реєстрацію прав КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації»та реєстрації права власності не нерухоме майно №3261805 від 21.12.2011 року та №32268327 від 01.12.2011 року (а.с.7,8).
15.03.2012 р. за місцем реєстрації відповідача ОСОБА_3 позивачами було направлено спільну заяву про дострокове розірвання договору оренди нерухомого у зв'язку із невиконанням умов п.3.2 Договору щодо своєчасного внесення плати за оренду, з пропозицією звільнити вказані приміщення (а.с.10).
Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення зазначену вище заяву відповідач ОСОБА_3 отримала особисто 20.03.12р., заборгованість по орендній платі не погасила, свої особисті речі з приміщення не вивезла, добровільно приміщення не звільнила.
Таким чином, відповідач ОСОБА_5 відповідно до положень ст. 3.1 Договору не вносить своєчасну орендну плату, на яку розрахували позивачі при укладенні договору, що на думку суду, є істотним порушенням договору.
Враховуючи викладене, суд надходить до висновку про необхідність, розірвання договору оренди нерухомого майна від 22.09.2011 року укладеного між сторонами.
Відповідно до ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється в судовому порядку.
Враховуючи те, що в судовому засіданні встановлено, що особисті речі відповідача знаходяться у спірному приміщенні - квартирі АДРЕСА_1 та у добровільному порядку після отримання повідомлення позивачів про розірвання договору вона не звільнила, суд надходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо виселення з зазначеної вище квартири. Разом з тим, в іншій частині позову про виселення з гаражу необхідно відмовити, беручи до уваги, пояснення представника позивачів, який зазначив, що договором оренди нерухомого майна від 22.09.2011 року відповідачу фактично було передано в оренду не гараж, а машино - місце, яке надавалось для технічного обслуговування та розміщення транспортного засобу, а не знаходження чи проживання відповідача ОСОБА_3
В судовому засіданні досліджені всі докази надані на підтвердження своїх вимог представником позивачів.
Статтями 59, 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Вищезазначена вимога пред'являється до суду при постановлені рішення постановою Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 „Про судове рішення у цивільній справі".
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 651,653 ЦК України, ст.ст. 3, 57-60, 88, 212 -215, 224-226 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2, ОСОБА_1 - задовольнити.
Розірвати договір оренди нежилого приміщення квартири АДРЕСА_1 та приміщення для стоянки, технічного обслуговування та ремонту автомобіля, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 укладеного 22.09.2011 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3.
Виселити ОСОБА_3 з приміщення квартири АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку.
Суддя