Справа № 2506/6222/2012

Провадження по справі 2/2506/2406/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.08.2012 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

головуючого судді Супруна О.П.,

при секретарі Носенко М.Ю.,

за участю позивача, представників відповідача –ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Редакція Чернігівської районної газети «Наш край»Чернігівської районної ради Чернігівської області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

24.07.2012 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 1908 грн. та 2000 грн. моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач при звільненні не провів з ним повних розрахунок.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, мотивуючи відсутністю вини відповідача та його керівництва.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

З 23.02.2009 року ОСОБА_3 працював на посаді кореспондента Редакції газети «Наш край».

Наказом в.о. редактора Комунального підприємства «Редакція Чернігівської районної газети «Наш край»Чернігівської районної ради Чернігівської області від 20.06.2012 року № 39 позивача звільнено за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки позивача та копією даного наказу (а.с.4).

Повний розрахунок з позивачем, передбачений при звільненні працівника, було проведено 11.07.2012 року, проти чого не заперечували представники відповідача.

При звільненні позивача з роботи, з ним не проведений повний розрахунок по заробітній платі, що стало підставою для звернення до суду.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оплату праці», ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок ( ч.1 ст.116 КЗпП України).

Частиною 1 статті 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Доказів того, що невиплата своєчасно заробітної плати позивачу сталася не з вини відповідача суду не надано.

Розмір заборгованості по заробітній платі та середньоденної заробітної плати позивача не оспорюється відповідачем та встановлений довідкою № 51 від 12.07.2012 року (а.с. 6).

Виходячи із заявлених позовних вимог, суд погоджується з наданим позивачем розрахунком середнього заробітку за час затримки розрахунку, і вважає за необхідне в цій частині позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що внаслідок несвоєчасної виплати з вини відповідача заробітної плати, позивачеві заподіяна моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, необхідності відшукання інших джерел доходу для утримання себе, тобто докладання додаткових зусиль для організації свого життя.

Проте, суд не погоджується з розміром відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин (стану здоров’я потерпілого, тяжкості вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану), а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що відшкодування моральної шкоди на користь позивача слід визначити у розмірі 500 грн.

Зважаючи на викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Крім того, з відповідача на користь ОСОБА_3 та держави необхідно стягнути по 107 грн. 30 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Редакція Чернігівської районної газети «Наш край»Чернігівської районної ради Чернігівської області на користь ОСОБА_3 1908 грн. 06 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, 500 грн. у відшкодування моральної шкоди та 107 грн. 30 коп. судового збору, а всього 2515 (дві тисячі п’ятсот п’ятнадцять) грн. 36 коп.

Стягнути з Комунального підприємства «Редакція Чернігівської районної газети «Наш край»Чернігівської районної ради Чернігівської області на користь держави судовий збір у розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_4