Справа № 2-681/2007 рік

                                                                         РІШЕННЯ

                                                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       31 травня 2007 року                                                                             смт. Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

           головуючого: судді - Сологуб Л.В.

           при секретарі - Мустафаєвій А.Р.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Красногвардійське АР Крим справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про встановлення земельного сервитуту,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 у лютому 2007р. звернувся до суду з позовом  до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервитуту, мотивуючи свої вимоги тим, що він є власником земельної ділянки площею 4,1147 га, розташованого на теріторії П´ятихатської сільскої ради, із земель паєвого фонду КСП “ім. Леніна”, дільниця 1158, згідно свідоцтва про право на спадщину по заповіту від 08.02.2005р.

Поруч з його ділянкою розташована ділянка НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_2 Відповідач попередив його про те що, він закопає канал, який проходить по його межі до річки Салгір. Вважає що, данні дії  відповідача порушують його права земельного сервитуту, а саме право забору води з природньго водоймища, розташованого на межі сусідньої земельної ділянки. Просив встановити сервитут на право проведення орошувального каналу по межі ділянки відповідача, для забору води з річки Салгір для полива його земельної ділянки.

У судовому засіданні позивач - ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги, та пояснив, що для  поливу його ділянки, розташованій на теріторії П´ятихатненської сільскої ради, власником якої він є, був виритий канал, який проходить по межі ділянки відповідача - ОСОБА_2 Ділянка відповідача межує з річкою Салгір, і через неї позивач, та інші власникі зімельних  земельних ділянок отримують воду.

Пояснив також, що ОСОБА_2 сказав йому, про те, що він закопає канал, і його земельна ділянка залишиться без водопостачання. Таким чином, позивач вважає, що дії відповідача порушують його право земельного сервитута, а саме позбавляють можливості поливати свою дільницю з природного водоймища, розташованого за ділянкою сусіда. Просив встановити земельний сервитут на право проведення орошувального канала по межі ділянки відповідача за НОМЕР_1 для збора води з річки Салгірдля полива його ділянки за НОМЕР_2.

Відповідач - ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що  межі земельних ділянок чітко не встановлені, межові знаки на ділянках відсутні тому він сумнівається, що через його ділянку прорито позивачем канаву для полива землі. Границі земельних ділянок встановлені візуально, представник відділу земельних ресурсів вказав границі, але межові кілки не вбиті. Письмово до відділу земельних ресурсів про встановлення межових знаків не звертався. Ввважає, що канава прорита не по його ділянці, а по границі ділянок.         

Вислухавши сторони, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 60 ч.1 ЦПК України кожна сторона зобов´язана довести ті обставни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Між сторонами у справі виник спір щодо встановлення земельного сервітуту.

Судом встановлено, позивач є власником земельної ділянки площею 4,1147 га, яка розташована на теріторії П´ятихатської сільскої ради, Красногвардійського району, АР Крим, дільниця НОМЕР_1 (а.с. - 4). Поруч з його ділянкою, розташована земельна ділянка ОСОБА_2 площею 4.1149 га, ділянка НОМЕР_2 (а.с. - 8,17), державний акт на землю, він отримав 16.08.2004р. (а.с. - 28).

Згідно довідки Кримської гідрогеолого-меліоративної експедиції №212 від 19.03.2003р., Джанкойська ГГМП не заперечує у проведенні орошування на площі 32 га, яка виділена П´ятихатською сільскою радою Красногвардійського району, АР Крим ОСОБА_2 (а.с. 6).

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 обрано відповідальним по раціональному використанню, та забору води з р. Салгір (а.с. - 7), він також 07.04.2003р.  отримав від Республакнського комітету АР Крим по екології, та природним ресурсам, дозвіл на спеціальне водокористування (а.с. - 13-16). Красногвардійським районним відділом земельних ресурсів, згідно акту встановлення меж земельної ділянки в натурі від 05.09.2006 р., встановлено межі земельної ділянки, розташованої на теріторії П´ятихатської сільскої ради між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. - 21-23).

Із схеми до дозволу (а.с.16) видно, що земельна ділянка НОМЕР_1 (яка належить ОСОБА_1) знаходиться за земельною ділянкою НОМЕР_1, яка належить Добровольському та межує з річкою. З чого видно, що щоб отримати воду з річки Салгір для поливу своєї земельної ділянки НОМЕР_1 ОСОБА_1 необхідно викопати канаву через ділянку НОМЕР_1 належну ОСОБА_2, або по межі його земельної ділянки.

 Відповідно до ст.100 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати встановлення земельного сервітуту для обслуговування своєї земельної ділянки. Земельний сервітут встановлюєтся за домовленністю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору або за рішенням суду. Що також закріплено і ст.404 ЦК України.  Згідно з ч.3 ст.402 ЦК України у разі недосягнення домовленності про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту. 

Згідно з ст. 404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації лінії електрозв´язку, трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Таким чином встановлено, що відповідач, чия земельна ділянка межує з річкою Салгір з одного боку, та з земельною ділянкою позивача з іншого боку, дійсно чинить перешкоди позивачеві в здійсненні ним поливу своєї земельної ділянки. Домовленності між собою про встановлення сервітуту сторони не досягли.

Відповідно до ст.98 ч.4 ЗК України земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Судом встановлено, що  канал для поливу земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1, викопано по межі земельної ділянки НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_2. Таким чином, перешкод чи незручностей в користуванні своєю земелльною ділянкою ОСОБА_2 не зазнав.

 Керуючись  ст.ст.11, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.98,100 ЗК України, ст.ст. 402,404 ЦК України, суд

ВИРІШИВ :

  Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту - задовольнити.

Встановити земельний сервітут на право проведення ОСОБА_1 зрошувального каналу по межі земельної ділянки  НОМЕР_1, належної ОСОБА_2, для забору води з річки Салгір для поливу земельної ділянки НОМЕР_1, яка належить йому.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд АР Крим  протягом  20 днів після подачі заяви про намір оскарження рішення, що повинна бути  подана в Красногвардійський райсуд протягом  10 діб після  проголошення рішення.

                        Суддя