Справа № 2- 910
2008 рік
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 липня 2008 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
в складі: головуючого - судді: Вергун І. В.
при секретарі: Ардашевій Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання права власності на ½ частину квартири, --
в с т а н о в и в:
В червні 2008 року позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2. про визнання права власності на ½ частину квартири.
В обґрунтування своїх вимог зазначала, що відповідачка по справі її рідна мати і їм на праві спільної власності належала квартира АДРЕСА_1 . 25 квітня 2008 року квартира була продана. Відповідачка по справі одержала гроші за квартиру і 19 травня 2008 року купила квартиру оформивши її на себе.
Просить суд визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_2
Відповідачка про час и місце судового засідання повідомлялась належним чином, про свідчить розписка, явочний лист, причину неявки суду не повідомила.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд вислухавши позивачку, її представника, допитав свідка, перевірив матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 10 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті вимоги на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності зі ст. 11 ч. 1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 60 ч. 1 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В судовому засіданні встановлено, що сторонам по справі належала квартираАДРЕСА_1 на підставі „ Свідоцтва про право власності на житло” виданого комунальним житловим ремонтно - експлуатаційним підприємством - 1 м. Ізюма , 31 березня 2008 року № 56., що підтверджується довідкою Ізюмського бюро технічної інвентаризації ( а.с 7).
Сторонами квартира АДРЕСА_1 була продана 25 квітня 2008 року ( а.с.10).
Відповідно до п. 3 договору купівлі - продажу сторони по справі одержали в рівних частках кожний повністю від представника покупця, що до підписання цього договору. Продаж цей виконано за 27400 гривень.
Згідно довідки Ізюмського бюро технічної інвентаризації квартира АДРЕСА_1належить ОСОБА_2 ( а.с. 8). Дійсна вартість якої складає 7817 гривень( а.с. 8).
В судовому засіданні позивачкою не надано доказів того, що вона не мала можливості розпоряджатися своєю частиною грошей від продажі квартири , яка належала сторонам на праві власності.
Позивачка не позбавлена можливості реалізувати своє право на придбання житла для особистих потреб, оскільки є повнолітньою і не стороною договору купівлі - продажу квартири, яку придбала відповідачка.
Керуючись ст.ст. 10, 11,60, 209, 212, 214- 215, 224- 226 ЦПК України суд, -
В и р і ш и в:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 про визнання права власності на ½ частину квартири.
Зняти арешт на квартиру АДРЕСА_2 та зареєстрована в Ізюмському БТІ на ім'я ОСОБА_2 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копій до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом що його ухвали за письмовою заявою відповідача , поданої протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя: