Справа № 226/1444/12

У Х В А Л А

22 жовтня 2012 року                                                                       м.Тульчин

Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Карнауха А.П.

при секретарі Нечипорук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчині заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тульчинського районного суду від 29.10.2009 року у цивільній справі за його позовом до ПСП «Україна»с.Кинашів Тульчинського району, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ( далі –ВД ФССНВПЗ ) у Немирівському районі про стягнення одноразової допомоги в зв»язку з професійним захворюванням та завданої моральної шкоди,

                                                  В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_1 звернувся до Тульчинського районного суду із заявою про перегляд рішення Тульчинського районного суду від 29.10.2009 року у цивільній справі за його позовом до ПСП «Україна»с.Кинашева Тульчинського району, ВД ФССНВПЗ у Немирівському районі про стягнення одноразової допомоги в зв»язку з професійним захворюванням та завданої моральної шкоди, мотивуючи її тим, що 11.05.2010 року у цивільній справі №8-1/10 було скасовано рішення Бершадського районного суду від 28.02.2006 року за його позовом до ПСП «Україна»с.Кинашева Тульчинського району, ВД ФССНВПЗ у Немирівському районі про стягнення одноразової допомоги і втраченого заробітку внаслідок професійного захворювання, витрат на лікування та санаторно-курортного лікування, відшкодування моральної шкоди, яким було встановлено його середньомісячний заробіток у заниженому розмірі –136 грн.26 коп. В 2012 році він звернувся до експертів Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, які на його прохання провели дослідження №482 від 27.03.2012 року і встановили, що середньомісячний заробіток, з якого повинні були нараховуватись відповідні страхові виплати становив 210 грн. 68 коп. При постановленні рішення Тульчинським районним судом 29.10.2009 року в мотивувальній частині вказано, що судом використаний встановлений рішенням Бершадського районного суду, яке в подальшому було скасовано, занижений розмір середньомісячного заробітку –136 грн.26 коп. і виходячи з цього розміру стягнуто з відповідача одноразову допомогу в зв»язку з професійним захворюванням.

          Заявник вважає вказані обставини ново виявленими і в зв»язку з цим просить скасувати рішення Тульчинського районного суду за його позовом від 29.10.2009 року.

          В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 пояснив, що при постановленні рішення в 2009 році Тульчинський районний суд стягуючи з відповідача одноразову допомогу використав розмір його середньомісячного заробітку у 136 грн.26 коп. При цьому зіслався, що такий розмір встановлений ще Бершадським районним судом при розгляді його позовів до відповідачі і останнє рішення набуло чинності. Лише в 2012 році після проведення відповідного дослідження експертом стало відомо, що цей розмір середньомісячного заробітку судами був визначений неправильно. Він складає 210 грн.68 коп. Вважає, що ці обставини є істотними і не були і не могли бути відомі йому на час розгляду справи в 2009 році. Окрім цього, в 2010 році було скасовано рішення Бершадського районного суду від 28.02.2006 року, яке стало підставою для ухвалення рішення Тульчинським районним судом 29.10.2009 року, оскільки на це рішення суд послався при задоволенні його позову.

          Представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проти скасування рішення за ново виявленими обставинами заперечували. Пояснили, що Тульчинським районним судом вже переглядалось рішення Тульчинського районного суду від 29.10.2009 року за ново виявленими обставинами. ОСОБА_4 було відмовлено у скасуванні рішення і це рішення набрало чинності. Не можуть бути визнані нововиявленими обставини, викладені у експертному дослідженні щодо середньомісячного заробітку заявника, оскільки при розгляді справи судом в 2009 році була проведена судово-бухгалтерська експертиза, яка тоді встановила розмір середньомісячного заробітку. Окрім цього, із заявником вже проведені всі розрахунки за рішеннями судів.

          Представник відповідача ОСОБА_5 суду пояснив, що ВД ФССНВПЗ у Немирівському районі не має жодного відношення до того питання, яке розглядається Тульчинським районним судом, оскільки Фонд був створений лише у 2001 році і його передані функції по виплаті страхових сум при професійних захворюваннях. До цього ці виплати здійснювали самі підприємства. Тому при вирішенні заяви ОСОБА_1 він покладається на розсуд суду.

          Заслухавши пояснення заявника, представників відповідачів, вивчивши матеріали цивільної справи суд вважає, що заява ОСОБА_1 про перегляд рішення Тульчинського районного суду від 29.10.2009 року у цивільній справі за його позовом до ПСП «Україна»с.Кинашева Тульчинського району, ВД ФССНВПЗ у Немирівському районі про стягнення одноразової допомоги в зв»язку з професійним захворюванням та завданої моральної шкоди підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до п.1 ч.2 ст.361 ЦПК України істотними для справи обставинами є такі, що не були відомі і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

          Заявником ОСОБА_1 суду надано висновок спеціаліста-економіста №482 від 27.03.2012 року, яким встановлено, що його середньомісячний заробіток у грудні 1995 року складав 210 грн.68 коп.

          В той же час, при ухваленні рішення Тульчинським районним судом 29.10.2009 року констатовано, що цей середньомісячний заробіток складав 136 грн.26 коп. і це встановлено рішенням Бершадського районного суду від 28.02.2006 року, яке набрало законної сили.

          Суд вважає, що викладені у висновку спеціаліста обставини щодо обчислення середньомісячного заробітку у заниженому розмірі на час розгляду позовних вимог ОСОБА_1 є істотними, оскільки стали підставою для визначення страхового відшкодування у неповному розмірі. Ці обставини повинні бути і можуть бути перевірені судом при новому розгляді справи.

          Окрім цього, ухвалою Бершадського районного суду від 11.05.2010 року скасовано за нововиявленими обставинами рішення Бершадського районного суду від 28.02.2006 року за позовом ОСОБА_1 до ПСП «Україна» с.Кинашева Тульчнського району,

ВД ФССНВПЗ у Немирівському районі про стягнення одноразової допомоги і втраченого заробітку внаслідок професійного захворювання, витрат на лікування та санаторно-курортного лікування, відшкодування моральної шкоди. Ця ухвала набрала законної сили.

В рішенні від 29.10.2009 року Тульчинський районний суд прямо посилається на обставини щодо визначення розміру середньомісячного заробітку, які встановленні рішенням Бершадського районного суду від 28.02.2006 року.

          Оскільки рішення, що стало підставою для ухвалення рішення Тульчинським районним судом 29.10.2009 року          скасовано, то останнє рішення підлягає перегляду за нововиявленими обставинами.

          Не можуть бути підставою для відмови заявнику ОСОБА_1 у перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами твердження представників відповідачі, що це питання раніше розглядалось судом і в його задоволенні відмовлено ухвалою Тульчинського районного суду від 19.09.2011 року, яка набрала чинності. Обставини, на які посилається заявник стали йому відомі після постановлення такої ухвали і проведення дослідження №482 спеціалістом –економістом 27.03.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 361,365,366 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити.

Скасувати рішення Тульчинського районного суду від 29.10.2009 року у цивільній справі за його позовом ОСОБА_1 до ПСП «Україна»с.Кинашів Тульчинського району, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Немирівському районі про стягнення одноразової допомоги в зв»язку з професійним захворюванням та завданої моральної шкоди.

                    Цивільну справу передати до канцелярії Тульчинського районного суду для автоматизованого розподілу відповідно до ст.11-1 ЦПК України.          

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: