РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 118/6374/12
03.10.2012 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді - Хіневич А.М.
при секретарі - Рожкові В.Є.
за участю представника позивача - ОСОБА_1
представників відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5 державної автомобільної інспекції головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим, Державної казначейської служби України в АР Крим про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 державної автомобільної інспекції головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим та Державної казначейської служби України в АР Крим про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 30.04.2012 р. відносно нього співробітниками ДПС ДАІ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим було безпідставно складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого позивач, нібито, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Однак позивач зазначав, що алкогольні або наркотичні засоби він не вживав. На вимоги працівника ДАІ позивач проїхав разом із ним до медичної установи для проходження огляду на предмет встановлення факту перебування у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння. Після проведення тесту позивачу видали висновок, відповідно до якого встановлено факт перебування позивача у стані наркотичного сп’яніння. При складанні щодо позивача протоколу про адміністративне правопорушення, йому не роз’яснили його права, в тому числі право на правову допомогу, про можливість надання письмових пояснень по справі, оскарження постанови та інші. Своїми діями співробітники ДАІ порушили вимоги Конституції України, Закону України «Про міліцію», необґрунтовано тримали позивача протягом значного проміжку часу, привезли до Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АРК для постановки на облік. Матеріали справи про адміністративне правопорушення були направлені до Сімферопольського районного суду, де після отримання результатів аналізу КРУ «Наркологічний диспансер» було встановлено, що відібрана у позивача для аналізу 30.04.2012 р. біологічна речовина не містила слідів наркологічних речовин, на підставі чого провадження по справі про адміністративне правопорушення було закрито у зв’язку із відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення. Внаслідок неправомірних дій співробітників міліції позивачу було спричинено матеріальну та моральну шкоду, оскільки в результаті пережитих хвилювань у нього було виявлено захворювання, на лікування якого позивачем були витрачені грошові кошти у розмірі 318,30 грн.. Крім того, внаслідок безпідставного складення протоколу про адміністративне правопорушення, було порушено звичний уклад життя позивача, він був позбавлений можливості влаштуватися на роботу, оскільки у нього було відібрано водійське посвідчення, погіршилися відносини з іншими особами, в тому числі, з батьками, які негативно сприйняли ситуацію, що виникла з вини співробітників ДАІ, позивач посилається на те, що він був позбавлений мотивації продовжувати нормальний ритм життя, і все це призвело до моральних страждань, які позивач оцінює у 10000 грн.
У судовому засіданні представник позивача за довіреністю підтримав позов у повному обсязі, просив задовольнити позов з мотивів, викладений у позовній заяві, та стягнути з ОСОБА_5 державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в АРК 318 грн.30 коп. матеріальної шкоди, та 10000 грн. моральної шкоди.
Представник відповідача Державної казначейської служби України в АР Крим ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності, позов не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, надав письмові заперечення, в яких вказав на те, що позивачем не надано доказів у підтвердження доводів, що шкоду завдано саме неправомірними діями ОСОБА_5 Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в АРК, незаконність дій правоохоронних органів також не підтверджена відповідними доказами, не зазначено, чим керувався позивач при визначенні суми моральної шкоди.
Представник відповідача ОСОБА_5 Державтоінспекції ГУ МВС України в АРК ОСОБА_6, який діяв на підставі довіреності, також позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилався на матеріали проведеної службової перевірки щодо відповідності закону дій співробітників роти ДПС ДАІ при УДАІ ГУМВС України в АРК, з яких встановлено відсутність порушень службової дисципліни та чинного законодавства в діях старшого прапорщика міліції ОСОБА_7, копії матеріалів надав у судове засідання.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, надавши оцінки доказам по справі у їх сукупності, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, суд прийшов до наступного.
Так, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
01.05.2012 р. інспектором ДПС роти ДПС ДАІ при УДАІ ГУМВС України в АРК старшим прапорщиком міліції ОСОБА_7 складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_4, про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АК №323454 ОСОБА_4 30.04.2012 р., близько 22 години 50 хвилин, у Сімферопольському районі с. Піонерське, вул. Алуштинська, 71, керував ВАЗ 2106 з номерним знаком АК 9567 АА у стані наркотичного сп’яніння, чим порушив вимоги п.2.9 ПДРУ. (а.с.7)
Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №489 від 30.04.2012 р. при проведені огляду лікарем-наркологом ОСОБА_8 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлено перебування останнього у стані наркотичного сп’яніння. (а.с.8, 23)
При проведені хіміко - токсичного аналізу біологічної речовини, відібраної у ОСОБА_4 на підстав направлення експерта ОСОБА_8 №489 від 30.04.2012 р., виявлені сліди не ідентифікованих лікарняних препаратів, каннабис, опиоїди чи ефідронні речовини не виявлено, що підтверджено аналізом №512 від 10.05.2012 р. (а.с.9).
Постановою Сімферопольського районного суду АР Крим від 13.06.2012 р. провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_4 закрито у зв’язку із відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення. (а.с.12)
З наданих позивачем даних також встановлено, що при огляді його черговим лікарем ЦРКЛ Сімферопольського району 12.05.2012 р. виявлено «орпоепідідиметр. зліва», рекомендовано огляд хірурга, рекомендовані лікарняні препарати. (а.с.10, 22)
На придбання рекомендованих лікарняних препаратів позивачем витрачені грошові кошти у розмірі 318 грн.30 коп., що вбачається з товарного чеку №30321 від 13.05.2012 р. (а.с.11, 24)
Частиною 1 ст.3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких між сторонами ті іншими особами, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до ст.1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Із зазначених правових норм вбачається, що відшкодування шкоди особі відбувається лише у випадках, коли є факт незаконності рішення, дії або бездіяльності посадової особи або органу державної влади.
З позову ОСОБА_4 вбачається, що дії посадової особи ОСОБА_5 ДАІ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим, які полягали в тому, що вони при виконанні своїх службових обов’язків безпідставно зупинили позивача та склали щодо нього протокол про адміністративне правопорушення, незаконно тримали його протягом значного часу, намагалися поставити на облік, вказали в протоколі про адміністративне правопорушення завідомо неправдиві дані щодо керування позивачем автомобілем у стані наркотичного сп’яніння знаходяться у прямому причинному зв’язку із погіршенням стану здоров’я позивача, оскільки такі незаконні дії посадових осіб державного органу стали підставою для надмірних хвилювань, що викликало захворювання, на лікування якого позивачем були витрачені грошові кошти.
З позову також вбачається, що незаконність таких дій визнана постановою Сімферопольського районного суду від 13.06.2012 р., якою провадження у справі було закрито у зв’язку із відсутністю в діях позивача складу правопорушення, зазначеного у протоколі, складеному працівниками ДАІ.
Відповідно до ст.61 ЦПК України особа звільняється від доказування, якщо обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; обставини, визнані судом загальновідомими; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Крім того, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Разом з тим, постанова Сімферопольського районного суду АР Крим від 13.06.2012 р. не стосується дій посадових осіб ОСОБА_5 Державтоінспекції при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим, а містить у собі висновки щодо дій позивача, у зв’язку із чим, не може бути тим доказом, який встановлює незаконність дій посадових осіб державного органу, та вказувати на наявність прямого причинного зв’язку між діями співробітників патрульної роти ДПС при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим та спричиненням матеріальної та моральної шкоди позивачу.
З наданої медичної довідки щодо стану здоров’я позивача також не встановлено, що виявлене у позивача захворювання виникло у зв’язку із перенесеними ним хвилюваннями та є їх прямим наслідком.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 належними доказами не доведені, а тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 294 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 державної автомобільної інспекції головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим, Державної казначейської служби України в АР Крим про відшкодування матеріальної і моральної шкоди – відмовити.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяті днів після проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя