ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 118/5232/12
05.09.2012 року м. Сімферополь
Симферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого – судді Хіневич А.М.
при секретарі – Рожкові В.Є.
за участю прокурора – Фурмана В.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працюючої, одруженої, на утримані яка має неповнолітню дитину, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судима,
у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженої, офіційно не працюючої, на утримання яка має неповнолітню дитину, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, в силу ст.89 КК України не судима,
у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
30.06.2012 р., близько 17-00 години, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, вступив у злочинну змову з ОСОБА_1, для реалізації злочинного умислу крізь отвір у бетонній огорожі, а потім шляхом злому дерев’яної двері люку, проникли у приміщення майстерні, розміщеної на території військової частини №49311, що розташована в смт. Гвардійське, Сімферопольського району, звідки таємно, з корисливих мотивів, викрали два електродвигуна, що належали ОСОБА_3, вартістю 600 грн. кожний, на загальну суму 1200 грн., однак довести свій злочинний намір до кінця не змогли з причин, які не залежали від їх волі, оскільки ОСОБА_1 була затримана сторожем ОСОБА_4. ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зникла.
Допитані у судовому засіданні підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свою вину у вчиненні зазначеного злочину визнали повністю.
Підсудна ОСОБА_1 показала, що 30.06.2012 року, близько 14-00 години, її сестра – ОСОБА_2, запропонувала їй вчинити крадіжку електродвигунів з майстерні на території військової частини в смт. Гвардійське. Вона погодилася на таку пропозицію. Близько 17-00 години, у той ж день, прийшли до території військової частини, разом пролізли крізь отвір в огорожі, після цього ОСОБА_2 за допомогою арматури, яку знайшла там ж на землі, виламала дерев’яну двір, що закривала люк для викиду стружки, та крізь люк вони проникли у майстерню. В майстерні вони за допомогою гайкових ключів, що знайшли усередині майстерні, відкрутили електродвигуни, один з них вона віднесла у кущі на території військової частини біля огорожі, а потім повернулася за другим двигуном, який їй крізь люк передала сестра. Коли вона несла другий двигун, її побачив сторож, підійшов до неї, схватив за руку і сказав йти за ним у сторожку, оскільки він був зобов’язаний повідомити про це в міліцію. У цей момент з майстерні вийшла ОСОБА_2, і, коли сторож відмовився відпустити їх, втекла з території військової частини. Через деякий час приїхали працівники міліції і вона зізналася у вчиненні крадіжки та повідомила, куди сховала двигуни.
Підсудна ОСОБА_2 надала аналогічні пояснення, вказавши на те, що у неї та у її сестри – ОСОБА_1 не було грошей. Вона запропонувала сестрі вкрасти станки, щоб потім здати їх на метал. Сестра погодилася на її пропозицію. Близько 17-00 години, того ж дня вона разом з сестрою прийшла до військової частини, крізь отвір в огорожі вони проникли до території частини. Там вона знайшла арматуру, зламала нею дерев’яну двір, та крізь люк для викиду стружки проникли у приміщення майстерні. В майстерні вони знайшли гайкові ключі та відкрутили ними прикручені два електродвигуна. Електродвигуни вона крізь люк передала своїй сестрі. Один двигун сестра сховала, а коли прийшла за другим та взяла його, сестру схопив сторож. Вона вийшла з майстерні та підійшла к сестрі, а коли сторож категорично відмовився відпускати їх, вона, злякавшись, втекла. Двигуни так і залишилися на території військової частини. Потім вона добровільно з’явилася до міліції та зізналася ц вчиненні злочину.
Показання підсудних узгоджуються між собою та повністю відповідають обставинам справи, тому об’єму обвинувачення, який встановлений судом, та підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які не суперечать одне одному, допустимі за способом збирання та відповідають об’єктивній істині.
Так, з показань потерпілого ОСОБА_5, які були дослідженні судом в порядку ст.306 КПК України, вбачається, що він працює столяром у майстерні, розташованої на території військової частини. Військова частина охороняється сторожем. В майстерні знаходилися станки з електродвигунами, які належали йому. В кінці майстерні є люк, який закриває отвір у майстерню. Люк зачиняється зсередини на засувку. 30.06.2012 р. увечері він знаходився дома, коли йому на мобільний телефон подзвонив сторож та повідомив, що з майстерні були викрадені двигуни. Також сторож повідомив, що він затримав незнайому жінку, яка добровільно повернула викрадені двигуни. Він приїхав на місце події, де побачив ОСОБА_1, яка зізналася у намаганні викрасти електродвигуни з майстерні. Викрадене майно йому повернено, жодних претензій до підсудних не має. Вказані двигуни були ним придбані за 600 грн. кожний. (а.с.26-27)
Таким чином, потерпілий в своїх показаннях вказав на аналогічні обставини вчинення підсудними злочину, які, в тому числі, стали йому відомі зі слів сторожа ОСОБА_4, та про які повідомили у судовому засіданні підсудні.
В ході проведення досудового слідства підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтвердили свої показання про обставини вчинення ними крадіжки електродвигунів з майстерні на території військової частини при проведені очних ставок між ними та свідком ОСОБА_4Ф.(а.с.33-34, 35-36)
Крім того, показання підсудних повністю підтверджуються даними протоколу огляду місця події від 30.06.2012 р., згідно з яким в ході проведення огляду місця події – території військової частини №49311, оглянута одноповерхова будівля майстерні, в торці будівлі є дерев’яний люк для викиду стружки, який на момент огляду мав пошкодження. В майстерні знаходилися електростанкі для деревообробки, два з яких не мали двигунів. Один з двигунів виявлений у кущах біля огорожі військової частини, інший двигун виявлений біля сторожки. При проведенні огляду ОСОБА_1 пояснила, що виявлені двигуни вона намагалася вкрасти. (а.с.7-11)
При проведені слідчої дії з відтворення обстановки та обставин події злочину, ОСОБА_1 на місці показала та розповіла аналогічні обставини, за яких вона разом з ОСОБА_2 намагалася вкрасти електродвигуни з майстерні на території військової частини. (а.с.80-83)
Відповідно до висновків судової товарознавчої експертизи №11/346 від 07.07.2012 р. вартість одного з електродвигунів встановити не надалося можливим, оскільки двигун не мав маркувальних даних щодо виробника. Ринкова вартість іншого електродвигуна асинхронного типу АОЛ 2-12-4 заводський №738790 станом на 30.06.2012 р. могла становити 425 грн. (а.с.42-43)
З урахуванням всього вищезазначеного, дослідив та перевірив всі зібрані по справі докази, надав їм належну оцінку в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у замаху на тайне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням в інше приміщення, та кваліфікує такі дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.
При визначенні покарання підсудним суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує суспільну небезпечність вчиненого ними злочину, обставини його вчинення, наслідки, які настали, дані, що характеризують особу підсудних, а також пом’якшуючи та обтяжуючи покарання обставини.
Вчинений ОСОБА_1 та ОСОБА_2 злочин відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів.
ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується задовільно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, одружена, має на утриманні неповнолітню дитину – сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9.(а.с. 92-94)
ОСОБА_7 за місцем проживання характеризується також задовільно, відповідно до ст.89 КК України вважається особою, яка не притягувалася до кримінальної відповідальності, має неповнолітню дитину – сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_10. (а.с.87-89)
В якості пом’якшуючих покарання обставин суд визнає повне визнання підсудними своєї провини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, явки з повинною.
Обставин, які обтяжують покарання підсудним, по справі не встановлено.
Відповідно до матеріалів справи підсудні на обліку у лікаря психіатра та нарколога не стоять. (а.с.90, 95)
Враховуючи все вищевикладене, приймаючи до уваги конкретні обставини вчинення підсудними злочину, в тому числі і те, що в наслідок вчиненого злочину не настало тяжких наслідків, з урахуванням даних про особи підсудних, суд вважає можливим призначити підсудним покарання у вигляді позбавлення волі на мінімальний строк.
При цьому, приймаючи до уваги дані про особи винних, наявність по справі сукупності пом’якшуючих покарання обставин, суд вважає можливим застосувати до ОСОБА_1 та до ОСОБА_2 ст.75 КК України та звільнити їх від відбування покарання з випробуванням, встановивши достатній іспитовий строк та поклавши на них передбачені ст.76 КК України обов’язки.
По справі є речові докази, якими суд вважає необхідним розпорядитися відповідно до ст.81 КПК України.
Так, в якості речових доказів по справі визнані два електродвигуна, які знаходяться у камері схову Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АРК та підлягають поверненню потерпілому за належністю після вступу вироку у закону силу. (а.с.47-48)
По справі є судові витрати за проведену судову товарознавчу експертизу та дослідження на загальну суму 470,40 грн., які підлягають стягненню з підсудних у рівних частках по 235,20 грн. з кожної в дохід держави. (а.с.22, 41)
Запобіжний захід щодо підсудних підлягає залишенню у вигляді підписки про невиїзд до набрання вироком законної сили.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим,
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України від відбування покарання ОСОБА_1 звільнити з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк на 2 (два) роки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов’язки:
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
До набранням вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 залишити у вигляді підписки про невиїзд.
ОСОБА_2 визнати виною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України від відбування покарання ОСОБА_2 звільнити з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк на 2 (два) роки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов’язки:
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
До набранням вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_2 залишити у вигляді підписки про невиїзд.
Речові докази – два електродвигуна, які знаходяться у камері схову Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АРК, повернути потерпілому ОСОБА_5 за належністю.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в доход держави судові витрати за проведену судову товарознавчу експертизу на суму 470,40 грн., у рівних частках по 235,20 грн. з кожної.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим протягом п’ятнадцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя